Этюд в «общественных» тонах

или Как радикальная политическая демагогия повлияла на треть делегатов конференции «хозяйственников»

Воскресное заседание Совета судей хозяйственных судов, как и продолжение конференции «хозяйственников» сопровождалось незаурядным шквалом эмоций. Председателя совета Артура Емельянова обвинили в давлении на коллег. А сама конференция происходила уже под аккомпанемент политических лозунгов правых сил, которые требовали закрыть мероприятие.

Пролог для голови

Термінове засідання РСГС передувало проведенню конференції, а точніше — її продовженню. Бо 19 березня, під час проведення V конференції суддів господарських судів, було оголошено перерву для підготовки питань до позачергового XII з’їзду суддів. Тож члени ради мали визначитися з порядком денним конференції, зокрема з тими питаннями, які доцільно було б винести на обговорення форуму.

Досить сухе й формальне засідання розбавила емоційна доповідь судді Господарського суду м.Києва Алли Пригунової. Вона відкрито звинуватила голову ради А.Ємельянова в тому, що він свідомо тисне на столичних «господарників». І хоча члени ради прийняли рішення про передання звернення А.Пригунової на розгляд Ради суддів, скаржниця попросила надати їй право висловитися.

Звернувшись до членів ради, представників ЗМІ та громадськості, суддя проінформувала про те, що «впродовж останнього часу на суддів чинився шалений тиск із боку керівництва». За її словами, приймалися досить резонанс­ні рішення, які виносилися під впливом голів і керівництва, зокрема й під тиском заступника голови Вищого господарського суду та керівника РСГС А.Ємельянова. Жінка стверджувала, що під час наради в суді, де вона працює, «А.Ємельянов своїми діями втручався в професійну діяльність суддів, таким чином спричинивши загрозу незалежності й неупередженості суддівського корпусу».

А.Пригунова також поскаржилася на надтривалий розгляд її звернення через те, що суддівське самоврядування не могло визначитися, кому саме належить розглядати її скаргу: РСУ, РСГС чи ВРЮ. Проте, як було зрозуміло з доповіді, жодному із цих органів вона нині не довіряє. За твердженням А.Пригунової, ці органи «намагаються покривати суддівське свавілля».

Завершальна частина промови законниці свідчила про жагу невідкладної «розправи» з таким станом справ та про бажання унеможливити спроби керівництва ВГС «перефарбуватися в кольори нової влади».

Сам А.Ємельянов коментувати висунуті звинувачення не став, оскільки вони не були предметом розгляду РСГС. Він лише зауважив, що в наявності є стенограми згаданих А.Пригуновою нарад, з яких при детальному їх вивченні й можна встановити істину, яка, на припущення голови РСГС, може дещо відрізнятися від публічно заявленої.

Зазираючи наперед, можна сказати, що цей емоційний спіч став своєрідним передвісником демагогії на конференції, як пролог передує основній дії вистави.

Відкритий мікрофон

Попри все, РСГС таки визначилася з порядком денним конференції. Було вирішено винести на обговорення такі питання:

• схвалення Концепції утвердження дійсно незалежної судової влади та підвищення довіри суспільства до суддів;

• про вирішення на позачерговому ХІІ з’їзді суддів питання стосовно суддів господарських судів м.Севастополя та АР Крим;

• про обрання членів Ради суддів України;

• про обрання членів Ради господарських судів.

Проте розпочати їх розгляд та поновити роботу конференції вдалося не від­разу. Дехто з присутніх делегатів украй негативно поставився до проведення заходу та наполягав на терміновому його закритті. Так, суддя Господарського суду м.Києва Сергій Ковтун ототожнив продовження конференції з «партизанським зібранням» і запропонував продовжити зустріч через 2 тижні, аби надати делегатам змогу ознайомитися з порядком денним у строк, передбачений законом. Свого колегу підтримав і суддя Господарського суду Київської області Павло Горбосенко. Він додав, що дотримання строків проведення заходу є запорукою прозорості та неупередженості.

Та, як виявилося, не тільки окремі делегати мали бажання вплинути на долю конференції. Представник громадськості, як назвав себе керівник інформаційного відділу «Правого сектору» Борислав Береза, повідомив, що після втручання правих сил поряд зі звичайними громадянами «почали масово звертатися судді». Вони, за його словами, скаржаться на постійний примус керівництва щодо прийняття певних рішень.

До того ж Б.Береза звинуватив суддів у загибелі людей під час лютневих сутичок у центрі столиці. «Небесна сот­ня» з’явилася тому, що хтось із суддів проголосував за ті закони, на підставі яких виносилися незаконні рішення, що й стало підставою загибелі людей. У цьому винні судді й депутати», — переконаний Б.Береза. На його думку, перенесення конференції стане показником бажання суддів «відійти від корупційної схеми, нав’язаної «сім’єю».

Емоційний виступ Б.Берези, безперечно, вплинув на делегатів. Проте не зовсім так, як він розраховував.

Провокація з місць

Популістські висловлювання та власне тлумачення законотворчої процедури могли вплинути на кого завгодно, тільки не на досвідчених юристів. Саме це й намагався сказати член РСГС Валерій Картере, щоби повернути зустріч у правове русло.

Він зауважив, що відкладення проведення конференції чи її перенесення не є доцільним, адже, по-перше, це може спричинити додаткові видатки з бюджету, а по-друге, делегати не матимуть чіткої позиції на з’їзді суддів. «У нас є одне важливе питання — це відновлення довіри до судової системи. Ми запропонували своє вирішення цього питання. Була проведена дуже копітка робота. Проблема ця виникла задовго до 1 листопада, то давайте її розв’язувати», — наполягав В.Картере.

Стабілізувати ситуацію мав нагоду й член РСГС Олександр Удовиченко. Він наголосив, що є нормою, коли на засіданні присутні представники громадськості. Проте їх присутність, на думку судді, не повинна переростати в погрози та тиск. В.Удовиченко запевнив присутніх, що в разі необхідності невідкладно складе повноваження заступника голови ВРЮ. «Якщо немає довіри до ВРЮ, можу хоч завтра написати відповідну заяву. Більше того, вважайте, що я її вже написав», — запевнив він присутніх після того, як провокаційні репліки з місць вимагали від нього зробити це негайно.

Щоб уникнути подальшого протистояння, головуючий А.Ємельянов поставив питання про перенесення конференції на голосування. З присутніх 36 делегатів за це висловилося лише 11. Після такого рішення представник громадськості зазначив, що все, що далі траплятиметься в країні, стане «заслугою» кожного з присутніх.

Б.Береза покинув захід з обіцянкою, що народ України «ще скаже своє слово». Що мав на увазі представник радикальних сил — можна тільки здогадуватися…

Про концепцію та Крим

Перейти до порядку денного делегати з’їзду змогли тільки в ході другої години зустрічі. Однак обговорити всі питання вони не захотіли. Після нетривалого голосування вирішено було розглянути тільки 2 перші.

А.Ємельянов, який доповідав проект концепції, наголосив на необхідності вжиття дієвих заходів, спрямованих на оздоровлення судової системи. «Запропоновані люстраційні процедури зводяться лише до покарання суддів, а отже, не усуватимуть дійсних проблем національної судової системи», — зауважив він. Концепція ж, на думку доповідача, враховує всі рекомендації Венеціанської комісії. Це стосується уникнення дублювання функцій ВККС і ВРЮ та переходу членів останньої до роботи на постійній основі.

Особливу увагу проект приділяє порядку обрання та призначення суддів на посади. Аби уникнути політичного впливу, європейські експерти радять позбавити парламент повноважень обирати суддів безстроково та збалансувати повноваження Президента й Верховної Ради із цих питань.

А.Ємельянов також звернув увагу на низку заходів, спрямованих на забезпечення інформаційної відкритості судової влади. Серед них він назвав створення при РСУ прес-центру та організацію в судах телефонів гарячої лінії. Пропонується також систематичне проведення круглих столів з питань діяльності суду для громадян, громадських організацій, органів державної та місцевої влади.

«Необхідно негайно усунути випадки приниження авторитету судової влади посадовими особами органів державної влади та політиками через ЗМІ. Коментуючи рішення суддів, їм треба уникати критики, яка підриває довіру суспільства до судової влади», — зауважив А.Ємельянов, посилаючись на рекомендації комісії.

Обговоривши основні моменти документа, делегати конференції хоча й неодноголосно, але схвалили запропонований проект. Неабияку єдність вони виявили в наступному питанні, яке стосувалося суддів господарських судів АР Крим.

Як доповів заступник голови РСГС Юрій Власов, становище, в якому опинилися судді автономії, не менш складне, ніж в українських військових. Зараз до ВККС надійшло 8 заяв від «господарників» із проханням перевести їх на «материкову» частину країни. На думку доповідача, необхідно прискорити цей процес, оскільки перебування на території півострова українських громадян із 21 квітня ускладниться. Саме до цієї дати жителі півострова мають визначитися стосовно своєї долі та громадянства — українського чи російського.

Делегати одноголосно погодилися з тим, що проблема потребує негайного розв’язання. Голова РСГС додав, що вона стосується суддів-кримчан кожної юрисдикції. Учасники зібрання погодилися з необхідністю поставити перед з’їздом питання негайного вирішення проблеми щодо переведення суддів автономії на «материкову» частину країни.

Водночас конференція не стала поспішати з оновленням складу РСГС. Адже, наприклад, залишається невизначеною доля члена ради, судді Севастопольського апеляційного господарського суду Наталії Сікорської. Як повідомив А.Ємельянов, вона не змогла бути присутньою на останньому засіданні та фактично дала всім зрозуміти, що з власною долею вже визначилася.

Однак голосування відбулося, скорочений порядок денний вичерпано, а питань тільки збільшилося. Суддівській спільноті, як завжди, доведеться чекати. Нового закону, нового з’їзду, нових суспільних перетворень і нового «слова народу України».