Право пользования участком, предоставленным для застройки, может быть отчуждено пользователем или передаваться в порядке наследования
Верховний Суд України
Іменем України
Ухвала
31 серпня 2011 року м.Київ
Колегія суддів Верховного Суду України у складі:
головуючого — Сеніна Ю.Л.,
суддів: Балюка М.І., Охрімчук Л.І., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Особи 1, Особи 2 до Чорногородської сільської ради Макарівського району Київської області, треті особи: Особа 3, Особа 4, про визнання незаконними та скасування рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, договору купівлі-продажу,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2009 року Особа 1 та Особа 2 звернулись до суду із зазначеним позовом про визнання незаконними та скасування рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, договору купівлі-продажу.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що їхньому батькові, Особі 5, рішенням виконавчого комітету Чорногородської сільської ради народних депутатів Макарівського району Київської області від 7.12.1993 №5 для будівництва жилого будинку в довічне користування було виділено земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за Адресою 1.
Цим же рішенням виконавчий комітет зобов’язав Особу 5 закінчити будівництво та здати будинок в експлуатацію протягом трьох років із часу отримання будівельного паспорта. Ще за життя батько розпочав будівництво будинку.
Згідно з довідкою Макарівського бюро технічної інвентаризації від 29.10.2008 готовність незавершеного будівництва складає 8%, вартість його за цінами 2008 року — 9106 грн.
Проте рішенням одинадцятої сесії четвертого скликання Чорногородської сільської ради народних депутатів Макарівського району Київської області від 9.11.2004 №118 «Про вилучення земельних ділянок» надану Особі 5 під забудову земельну ділянку, на якій він розпочав будівництво, протиправно вилучено. Це рішення рада приймала без його повідомлення та участі, копія рішення йому не надсилалась.
Інформація 1 Особа 5 помер. Позивачі прийняли спадщину, оскільки постійно проживали з ним на час відкриття спадщини. Однак рішенням тієї ж ради дев’ятнадцятої сесії шостого скликання від 9.01.2006 №186 Особі 1 відмовлено в переоформленні земельної ділянки на його ім’я, з посиланням на те, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві й не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі й право довічного користування земельною ділянкою, наданою для забудови, та права забудовника. Виходячи з цього, вони просили визнати за ними в порядку спадкування права, що належали їхньому батькові — спадкодавцеві Особі 5, визнати за ними право користування земельною ділянкою, наданою батькові для будівництва жилого будинку, визнати незаконними та скасувати рішення одинадцятої сесії четвертого скликання Чорногородської сільської ради народних депутатів Макарівського району Київської області від 9.11.2004 №118 «Про вилучення земельних ділянок» та рішення дев’ятнадцятої сесії шостого скликання №186 від 9.01.2006 про відмову в переоформленні земельної ділянки на Особу 1.
У жовтні 2009 року позивачі доповнили та змінили позовні вимоги, звернулися з позовом до Чорногородської сільської ради народних депутатів Макарівського району Київської області, зазначивши Особу 3 та Особу 4 як третіх осіб, та вказали, що спірна земельна ділянка надана на підставі фіктивних рішень вісімнадцятої сесії четвертого скликання тієї ж ради від 22.11.2005 №174 та від 25.03.2006 №207-21-1-у про надання земельної ділянки Особі 3, просили визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на ім’я останньої, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 19 червня 2007 року між Особою 3 та Особою 4, визнати недійсним і скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на ім’я Особи 4 та зобов’язати сторони за договором купівлі-продажу повернути одна одній усе, одержане за договором.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 11.11.2009, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12.04.2010, у задоволенні позовних вимог Особі 1, Особі 2 відмовлено.
У касаційній скарзі Особа 1, Особа 2 просять скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в позові, суди виходили з того, що спадкодавець на момент смерті не був користувачем цієї земельної ділянки, оскільки рішенням одинадцятої сесії четвертого скликання Чорногородської сільської ради народних депутатів Макарівського району Київської області від 9.11.2004 №118 «Про вилучення земельних ділянок» надано Особі 5 під забудову земельну ділянку, на якій він розпочав будівництво і яку вилучено ще до його смерті, це рішення він не оскаржував у суді, тому вона не могла бути предметом спадщини, отже, прав на неї позивачі не мають.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки судом не перевірялись доводи позивачів про те, що про зазначене рішення сесії Чорногородської сільської ради народних депутатів Макарівського району Київської області спадкодавець за життя не знав і тому його не оскаржував, а вони, як його правонаступники, це рішення оскаржують.
Крім того, на цій ділянці за життя спадкодавця збудовано фундамент, що підтверджується довідкою Макарівського бюро технічної інвентаризації від 29.10.2008, та встановлено судом готовність незавершеного будівництва, яка складає 8%, вартість за цінами 2008 року — 9106 грн.
Згідно зі ст.1218 ЦК до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
3а правилами ч.2 ст.413 ЦК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може бути відчужене землекористувачем або передаватися в порядку спадкування. Судам слід було перевірити, чи не мають спадкодавці права на продовження права користування земельною ділянкою, яка належала їхньому батькові за законом.
З урахуванням викладеного рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
Керуючись ст.336, п.3 ч.1 ст.338 ЦПК, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Особи 1 і Особи 2 задовольнити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 11.11.2009 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12.04.2010 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Весь номер в формате PDF
(pdf, 2.79 МБ)
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!