Риски скрытой продажи

Доверенность, допускающую переход права собственности, нельзя считать договором купли-продажи

К сожалению, многие граждане считают, что купить автомобиль по доверенности проще: не надо снимать его с учета, менять номера, платить налоги… Справедливость пословицы «Скупой платит дважды» еще раз подтвердил Верховный Суд, приняв решение по делу о признании права собственности на легковой автомобиль и освобождении его из-под ареста.

В данном случае попытка сэкономить оказалась неудачной: приобретенную по доверенности машину пришлось возвращать из-за долгов, в которые влез продавец. Аргументы горе-покупателя, убеждавшего, что на самом деле он заключал договор купли-продажи, судом восприняты не были.

В связи с этим нелишним будет напомнить, в чем заключается разница между доверенностью и договором купли-продажи и какие потенциальные риски в связи с такой «экономией» несут обе стороны.

Согласно ст.655 Гражданского кодекса по договору купли-продажи продавец передает или обязуется передать имущест­во (товар) в собственность покупателю, а покупатель принимает или обязуется принять имущество (товар) и заплатить за него определенную денежную сумму.

При оформлении доверенности перехода права собственности не происходит. По ст.237 ГК одна сторона (поверенный) получает лишь временное право на совершение от имени и в интересах другой стороны (собственника имущества) тех действий, которые предусмотрены доверенностью. Таким действием может быть и продажа самого имущества.

Чем рискует покупатель? Кроме случая, подобного тому, о котором говорится в решении ВС, поверенный никак не сможет повлиять на складывающуюся ситуацию, если лицо, выдавшее доверенность, решит ее отменить или закончится срок действия доверенности (стст.248, 249 ГК). Также в крайне затруднительном положении окажется покупатель, если продавец будет разводиться с супругой и последняя займет принципиальную позицию в вопросе раздела имущества.

Кроме того, если продавец не хочет снимать машину с учета и убеждает, что лучше оформит доверенность, покупателю стоит задуматься: машина вполне может оказаться «проблемной». При перерегистрации в ГАИ сверяют идентификационные номера составных частей автомобиля с номерами, указанными в документах, проверяют авто по базам данных зарегистрированных и разыскиваемых транспортных средств.

Так что правильное оформление договора купли-продажи — это прежде всего гарантия защиты интересов покупателя.

Однако от скрытой продажи по доверенности может пострадать и продавец, если следующий хозяин окажется неаккуратным водителем.

Так, совсем недавно в Украине отменили техосмотр частного автотранспорта, переложив всю ответственность за состояние автомобилей  на их собственников. Крайне неприятной может оказаться ситуация, если новый владелец окажется виновником ДТП и при рассмотрении дела выяснится, что это стало следствием неудовлетворительного технического состояния транспортного средства. Поскольку обязанность содержать авто в исправном техническом состоянии лежит на собственнике (стст.10, 33 закона «О дорожном движении»), вполне вероятно, что у суда могут возникнуть вопросы к продавцу автомобиля, который думал, что давно с ним распрощался.

Верховний Суд України
Іменем України
Рішення

3 серпня 2011 року                м.Київ                                                    

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого — Сімоненко В.М.,
суддів: Закропивного О.В., Писаної Т.О., Нагорняка В.А., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 6 до Особи 7, кредитної спілки «Хосен», треті особи на стороні відповідачів: міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції, Особи 8 і Особи 9 про визнання права власності на легковий автомобіль та звільнення такого з-під арешту, за касаційною скаргою кредитної спілки «Хосен» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.11.2010 та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 20.01.2011,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2010 року Особа 6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є власником спірного автомобіля, який у процесі виконання рішення суду про стягнення з Особи 7 на користь КС «Хосен» суми боргу помилково внесено до акту опису й арешту майна.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.11.2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 20.01.2011, позов задоволено.

У касаційній скарзі КС «Хосен» порушує питання про скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.11.2010 та ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 20.01.2011 і ухвалення в справі нового рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов та визнаючи за позивачем право власності на спірний автомобіль, суд першої інстанції виходив із того, що право власності на автомобіль перейшло до позивача, оскільки між ним та Особою 8 у квітні 2009 року фактично відбувся оплатний правочин, а саме купівля-продаж автомобіля, який був оформлений довіреністю, а до Особи 8, у свою чергу, право власності перейшло на підставі договору купівлі-продажу, який також був оформлений довіреністю, виданою Особою 7.

Проте з таким висновком суду погодитися на можна, оскільки оформлення купівлі-продажу автомобіля шляхом видачі довіреності не відповідає вимогам законодавства.

Судами встановлено, що 12.02.2008 нотаріально посвідченою довіреністю серії ВКЕ №* Особа 7 уповноважив громадян Особу 9 та Особу 8 бути його представниками з питань, пов’язаних із вчиненням правочинів щодо розпорядження, користування, експлуатації та відчуження спірного транспортного засобу з правом передоручення.

10.04.2009 громадянин Особа 8 від імені громадянина Особи 7 нотаріально посвідченою довіреністю серії ВМС №* уповноважив громадян Особу 6 та Особу 10 бути його представниками з питань, пов’язаних із вчиненням правочинів щодо розпорядження, користування, експлуатації та відчуження спірного транспортного засобу. У зв’язку з наведеним на зворотній стороні попередньої довіреності від 12.02.2008 вчинена відмітка про передоручення на розпорядження автомобілем на ім’я громадян Особи 6 та Особи 10.

15.06.2009 міським відділом Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції на підставі виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду №2п-1779/09 від 16.03.2009 було винесено постанову про арешт майна боржника Особи 7 та оголошення заборони на його відчуження.

20.07.2010 спірний автомобіль був тимчасово затриманий інспектором Тячівського ВРЕР, що оформлено відповідним актом.

Судами також встановлено, що на момент розгляду справи спірний транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21093 2004 року випуску н.з. №*, зареєстрований за Особою 7.

Згідно зі стст.237, 244, 245 ЦК довіреність — це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, грунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст.240 ЦК представник зобов’язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто; він може передати своє пов­новаження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Торгівля транспортними засобами здійснюється відповідно до Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 31.07.2002 №228, які були чинними на момент видачі довіреностей.

Видачу генеральної довіреності чи передоручення повноважень на транспортний засіб без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності до третіх осіб.

Визнаючи ту обставину, що сторонами була укладена довіреність для приховання договору купівлі-продажу, який вони насправді вчинили, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції на порушення судом першої інстанції норм матеріального права уваги не звернув і помилково залишив без змін його рішення.

Оскільки суд першої інстанції обставини справи встановив повно і правильно, у додатковій перевірці доказів потреби немає, однак допущено помилку в застосуванні матеріального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про визнання права власності на легковий автомобіль та звільнення такого з-під арешту.

Виходячи з наведеного, колегія суддів уважає за необхідне відповідно до ст.341 ЦПК ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити в справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Особи 6.

Керуючись стст.88, 336, 341, ч.2 ст.344 ЦПК, колегія суддів судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ

ВИРІШИЛА:

Касаційну скаргу кредитної спілки «Хосен» задовольнити.

Скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.11.2010 та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 20.01.2011.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Особи 6 до Особи 7, кредитної спілки «Хосен», треті особи на стороні відповідачів: міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції, Особи 8 і Особи 9, про визнання права власності на легковий автомобіль та звільнення такого з-під арешту відмовити.

Стягнути з Особи 6 на користь кредитної спілки «Хосен» судовий збір у сумі 240,00 грн. (двісті сорок гривень 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у сумі 240,00 грн. (двісті сорок гривень 00 коп.).

Рішення оскарженню не підлягає.