ВАС как суду первой инстанции подсудны дела об обжаловании актов, действий или бездействия Высшего совета юстиции, а не его должностных лиц
Вищий адміністративний суд України
Іменем України
Постанова
19 травня 2011 року м.Київ №П/9991/235/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді — ШВЕДА Е.Ю. (доповідача),
суддів: ЗАЙЦЕВА М.П., ОЛЕКСІЄНКА М.М., РЕЦЕБУРИНСЬКОГО Ю.Й., ЧЕРПАКА Ю.К.,
секретаря судового засідання: БОНДАРЯ С.В.,
за участю представника позивача — АЛЕКСЄЄВОЇ С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом компанії Delta Capital Sa до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ВРЮ про визнання бездіяльності протиправною у зв’язку з непроведенням перевірки його скарги на дії судді Окружного адміністративного суду м.Києва Федорчука А.Б. та зобов’язання провести перевірку та прийняти рішення за результатами цієї перевірки.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі судового рішення (постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.07.2010, яка була винесена суддею, Особою 1, у справі №2а-10585/10/2670) позивача було позбавлено права власності на корпоративні права (акції) ЗАТ «Житомирські ласощі» на суму більш ніж 13 млн грн.
Вважає, що Особою 1 під час розгляду справи допущено порушення процесуального законодавства, а саме: правил територіальної підсудності, незалучення до участі у справі осіб, на правовий статус яких впливає рішення у справі, не взято до уваги, що позовні вимоги та підстави позову не випливають із прав позивачів у сфері публічних правовідносин, що свідчить про упередженість та порушення присяги.
Позивач після отримання копії постанови суду звернувся зі скаргою на дії судді на підставі ст.32 закону «Про Вищу раду юстиції» №22/98-ВР від 15.01.98.
На його думку, відповідно до вимог цієї статті відповідач мав здійснити перевірку обставин, які викладені у скарзі та свідчили про порушення суддею присяги і могли бути підставою для внесення подання про його звільнення, відповідачем така перевірка призначена і проведена не була, рішення за її результатами не приймалось.
Просить визнати протиправною таку бездіяльність відповідача щодо непроведення перевірки його скарги та неприйняття рішення за результатами її проведення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлявся про день та час слухання справи, звернувся з клопотанням про слухання справи в його відсутності.
В письмових поясненнях відповідач проти позову заперечує повністю, зазначає, що згідно з ст.3 закону №22/98-ВР до повноважень ВРЮ належать:
— внесення подань Президенту про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
— за поданням відповідної ради суддів призначення суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільнення їх з цих посад;
— розгляд справ і прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
— здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів ВС і вищих спеціалізованих судів;
— розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Відповідно до ст.2 закону №22/98-ВР повноваження, організація та порядок діяльності ВРЮ визначаються Конституцією, цим законом та регламентом ВРЮ, який затверджується на її засіданні.
Законом №22/98-ВР визначено коло суб’єктів, за зверненнями яких ВРЮ, як колегіальний орган, вправі ухвалювати свої рішення.
Згідно з ст.29 закону №22/98-ВР питання про внесення подання Президенту про призначення особи на посаду судді ВРЮ розглядає не інакше, як за рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів; питання про призначення судді на адміністративну посаду — за поданням ради суддів; питання про встановлення результатів кваліфікаційного іспиту або відмову у рекомендуванні для обрання на посаду судді безстроково — за скаргою відповідного кандидата на посаду судді; питання про звільнення судді з посади — за пропозицією ВККС чи члена ВРЮ; питання про порушення вимог законодавства щодо несумісності — за пропозицією народного депутата, Голови ВС, голови вищого спеціалізованого суду, міністра юстиції, Генерального прокурора, ВККС; питання про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів ВС та вищих спеціалізованих судів — за поданням члена ВРЮ.
Жодний інший суб’єкт не може претендувати на розгляд його звернення на засіданні Ради.
Всі інші звернення (заяви, скарги, клопотання) розглядаються посадовими особами в порядку закону «Про звернення громадян» в частині, що не суперечить закону «Про Вищу раду юстиції».
Скарга компанії Delta Capital Sa щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Окружного адміністративного суду м.Києва, Особи 1, 17.01.2010 була направлена для розгляду до ВККС як органу, котрий наділений повноваженнями здійснювати дисциплінарне провадження стосовно суддів місцевих судів.
Відповідач вважає, що, надавши відповідь на звернення позивача, виконав вимоги закону «Про звернення громадян», а отже не допустив протиправної бездіяльності, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, просить відмовити в задоволенні позову повністю.
В процесі розгляду справи судом установлено, що в грудні 2010 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою на неправомірні дії судді Окружного адміністративного суду м.Києва, Особи 1, які полягали в порушенні останнім присяги при прийнятті постанови від 27.07.2010 у справі за позовом Особи 8, Особи 9 до Житомирського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію третього випуску акцій, тому просив внести подання про звільнення судді з займаної посади.
За результатами вивчення відомостей, викладених у скарзі, скаргу позивача направлено голові ВККС, про що позивач повідомлений листом №397/0/9-11 від 17.01.2011 з посиланням на ст.85 закону «Про судоустрій і статус суддів».
Така відповідь, на думку позивача, є протиправною бездіяльністю відповідача.
Проте з таким висновком суд не може погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 закону №22/98-ВР ВРЮ є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та в межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Повноваження, організація і порядок діяльності ВРЮ визначаються Конституцією, законом №22/98-ВР та Регламентом, який затверджується на її засіданні.
В законі №22/98-ВР визначено виключний перелік суб’єктів, за зверненнями яких Рада вправі ухвалювати свої рішення.
Так, відповідно до положень цього закону, питання про внесення подання Президенту про призначення особи на посаду судді Рада розглядає не інакше ніж за рекомендацією ВККС (ст.29); питання про призначення судді на адміністративну посаду — за поданням відповідної ради суддів (ст.291); питання про встановлення результатів кваліфікаційного іспиту або відмову в рекомендуванні для обрання на посаду судді безстроково — за скаргою відповідного кандидата на посаду судді (ст.292); питання про звільнення судді з посади — за пропозицією ВККС чи члена ВРЮ (ст.30); питання про порушення вимог законодавства щодо несумісності — за пропозицією народного депутата, Голови ВС, голови вищого спеціалізованого суду, міністра юстиції, Генерального прокурора, ВККС (ст.34); питання про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів ВС та вищих спеціалізованих судів — за поданням члена ВРЮ (ст.38).
Жодний інший суб’єкт не може претендувати на розгляд його звернення на засіданні Ради.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що, оскільки позивач безпосередньо не належить до суб’єктів, за зверненням яких Рада вправі ухвалювати рішення, голова Ради правомірно, діючи відповідно до ст.21 закону №22/98-ВР, §4 розд.І Регламенту ВРЮ, затвердженого рішенням ВРЮ від 4.10.2010 №791/0/15-10, ст.20 закону «Про звернення громадян» від 2.10.96 №393/96-ВР, повідомив заявника про те, що відомості, викладені в скарзі, доручено перевірити ВККС з подальшим повідомленням позивача про результати цієї перевірки.
При цьому Рада як колегіальний орган на даній стадії жодних рішень чи дій по скарзі позивача не приймала і не вчиняла, оскільки в даному випадку вона починає діяти з моменту внесення членом Ради за результат здійсненної ним перевірки пропозиції щодо подання про звільнення судді з посади або про відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів ВС і суддів вищих спеціалізованих судів.
Такий висновок грунтується на положеннях закону 22/98-ВР. Зокрема, ст.39 якого визначено стадії дисциплінарного провадження. До них належить:
1) перевірка даних про дисциплінарний проступок;
2) відкриття дисциплінарного провадження;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення.
Згідно з ст.40 зазначеного закону перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням ВРЮ, голови або його заступника одним із членів ВРЮ шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об’єднань. За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків та пропозиції. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до ВРЮ, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи та наданих сторонами доказів вбачається, що таке подання членом Ради за зверненням позивача не внесено, тому Рада не могла приймати рішення.
Керівництво роботою Ради покладено на голову Ради та його заступника. Відповідно до стст.20, 21 закону №22/98-ВР, §4 розд. І Регламенту, до повноважень голови Ради, заступника голови, що здійснюються за дорученням голови, зокрема, віднесено здійснення контролю за своєчасним і належним розглядом подань, скарг та інших звернень, поданих до ВРЮ у встановленому законом порядку.
З наведеного випливає, що фактично спірні правовідносини виникли не з Радою, як колегіальним органом, а з її посадовою особою, як окремим суб’єктом владних повноважень, який в межах своєї компетенції здійснює певні дії та приймає рішення.
Відповідно до правил предметної підсудності та особливостей провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВР, Президента, ВРЮ, ВККС (ч.4 ст.18, ст.1711 КАС) ВАС як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРЮ, а не її посадових осіб.
Згідно з стст.3, 6, ч.3 ст.50 КАС відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, свободу чи інтерес. Саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом.
Стаття 52 цього кодексу не допускає заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це потягне за собою зміну підсудності адміністративної справи.
Звертаючись з позовом до ВРЮ як колегіального органу, позивач фактично оскаржує бездіяльність посадової особи ВРЮ, тому вимога про визнання бездіяльності відповідача протиправною є безпідставною.
Безпідставною є також вимога про зобов’язання Ради розглянути матеріали за зверненням представника Capital SA згідно з ст.40 закону №22/98-ВР, оскільки перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням ВРЮ, голови або його заступника одним із членів ВРЮ, подання про проведення перевірки членом Ради не внесено, тому Рада не могла приймати рішень, отже, суд не може зобов’язати Раду як колегіальний орган прийняти рішення за результатами перевірки щодо судді Федорчука А.Б.
Виходячи з положень, викладених у п.2 ч.5 ст.1711 КАС, суд може зобов’язати, зокрема, Вищу раду юстиції вчинити певні дії в разі визнання дій чи бездіяльності протиправними. При цьому, суд повинен врахувати вимоги ч.2 ст.6 Конституції, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів.
Повноваження Вищої ради юстиції визначені в ст.131 Конституції та ст.3 закону №22/98-ВР. Зокрема, ВРЮ:
вносить подання Президенту про призначення суддів на посаду або про звільнення їх з посади;
за поданням відповідної ради суддів призначає на посади голови суду, заступника голови та звільняє їх з цих посад;
розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Системний аналіз норм вищенаведених законів у сукупності з матеріалами справи дають підстави колегії суддів ВАС вважати, що відповідач не порушив вимоги закону «Про Вищу раду юстиції», не допустив протиправної бездіяльності, з урахуванням чого підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Керуючись стст.160, 161—163, 167, 1711 КАС, Вищий адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову компанії Capital Sa до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Весь номер в формате PDF
(pdf, 3.04 МБ)
Материалы по теме
Еще один судья вышел в отставку (фамилия)
18.04.2024
Еще один судья ушел в отставку (фамилия)
05.04.2024
ВРП уволила в отставку еще 5 судей (фамилии)
26.03.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!