Законодательное изменение предельного размера арендной платы является основанием для пересмотра условий договора
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
23 травня 2011 р. м.Київ
Верховний Суд України у складі:
головуючого — Барбари В.П.,
суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор’євої Л.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А.,
Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Ковтюк Є.І., Колесника П.І.,
Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Маринченка В.Л.,
Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Сеніна Ю.Л.,
Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Генерального прокурора про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 12.01.2011 у справі №7/105-10(30/234-09) за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Відкритого акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема про внесення змін до договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
До Верховного Суду звернувся Генеральний прокурор із заявою про перегляд постанови ВГС від 12.01.2011 в справі №7/105-10(30/234-09). У заяві про перегляд постанови ВГС Генеральний прокурор зазначає, що в справах №21/133-10, №32/175-09 за тих самих обставин, застосувавши ті самі положення закону, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що розмір орендної плати є похідним від розміру земельного податку за базовий податковий період, а тому у випадку встановлення договором можливості коригування розміру орендної плати, зокрема законодавчо внесеної зміни розміру орендної плати за земельні ділянки, внесення змін до договору оренди земельної ділянки на підставі закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 3.06.2008 щодо внесення змін до чч.4, 5 ст.21 закону «Про оренду землі» є необхідним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Верховний Суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
При вирішенні справи судом установлено, що 29.01.2003 між Дніпропетровською міською радою та ВАТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема укладено договір оренди земельної ділянки площею 22,5118 га терміном дії до 18.12.2051.
Умовами додаткової угоди від 16.03.2005 до договору оренди передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно або у випадках, між іншим, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляційних процесів, в інших випадках, передбачених законодавством (п.3.7).
Відповідно до ст.651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 ЦК).
Згідно з ст.632 ЦК ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, передбачених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 3.06.2008 №309-VІ (309-17) внесено зміни до чч.4, 5 ст.21 закону «Про оренду землі», відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорій земель — трикратного розміру земельного податку, що встановлюється законом «Про плату за землю».
Дніпропетровською міською радою 6.08.2008 було прийнято рішення №39/35 «Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства».
Статтею 30 закону «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, установлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
За таких обставин висновок Вищого господарського суду про відсутність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати не грунтується на вимогах закону.
Ураховуючи наведене, постанова Вищого господарського суду від 12.01.2011 підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись стст.11123—11125 Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Генерального прокурора задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду від 12.01.2011 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.11116 ГПК.
Весь номер в формате PDF
(pdf, 2.45 МБ)
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!