Отсрочка — только с согласия сторонсторон

Решение общего собрания не является сделкой относительно изменения условий договора о внесении вклада на депозитный счет.

Верховний Суд України

Іменем України

Ухвала

8 грудня 2010 року м.Київ №2026/пп-11

Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Яреми А.Г.,

суддів: Балюка М.І., Григор’євої Л.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Соснівського району м.Черкас в інтересах Особи 6 до Кредитної спілки «Альянс» (далі — КС «Альянс») про розірвання договору та стягнення суми депозитного вкладу,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року прокурор Соснівського району м.Черкас звернувся в інтересах Особи 6 до суду з позовом про розірвання договору та стягнення суми депозитного вкладу.

На обгрунтування позову зазначав, що 7.07.2008 між Особою 6 і КС «Альянс» укладено договір №* про залучення внеску на депозитний рахунок «Традиційний» на суму 25 тис. грн. строком на 12 місяців. Відповідно до умов договору відповідач узяв на себе зобов’язання нараховувати та сплачувати Особі 6 процентну ставку, яка становить 28% річних від суми внесків за весь строк користування грішми. 18 лютого 2009 року Особа 6 письмово повідомила кредитну спілку про свій намір достроково розірвати укладений між ними договір, однак 12.03.2009 отримала письмове повідомлення про те, що загальними зборами членів КС «Альянс» від 17.01.2009 прийнято рішення не виплачувати внески членам кредитної спілки до 1.09.2009. Крім того, відповідач незаконно зменшив удвічі розмір процентної ставки за вкладом.

Вважаючи дії КС «Альянс» незаконними, прокурор просив розірвати договір вкладу й стягнути з відповідача на користь Особи 6 25 тис. грн. вкладу, невиплачені проценти за користування грішми в розмірі 2924 грн. 99 коп., завдану моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн., а також виключити Осо­бу 6 із членів КС «Альянс».

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкас від 2.12.2009 позов прокурора Соснівського району м.Черкас в інтересах Особи 6 задоволено: розірвано договір №1141 від 7.07.2009 про залучення внеску на депозитний рахунок «Традиційний» на суму 25 тис. грн. та стягнуто з КС «Альянс» на користь Особи 6 25 тис. грн. вкладу, невиплачені проценти в сумі 2924 грн. 99 коп. та судові витрати. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 21.04.2010 рішення Соснівського районного суду м.Черкас від 2.12.2009 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові, який судом першої інстанції задоволено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Соснівського району м.Черкас просить скасувати рішення апеляційного суду у зв’язку з порушенням судом норм матеріального й процесуального права та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 7.07.2008 між Особою 6 та КС «Альянс» укладено договір про внесення вкладу на депозитний рахунок, за умовами якого Особа 6 вносить 25 тис. грн. строком на 12 місяців — до 7.07.2009 — зі сплатою КС «Альянс» 28% річних від суми вкладу.

На виконання умов договору Особа 6 передала кредитній спілці 25 тис. грн.

18 лютого 2009 року Особа 6 подала до КС «Альянс» заяву про дострокове розірвання договору на підставі п.4.1 договору.

Листом КС «Альянс» від 12.03.2009 їй відмовлено в достроковому поверненні вкладу у зв’язку з прийняттям загальними зборами КС «Альянс» рішення (протокол від 17.01.2009) про введення відстрочення виконання зобов’язань щодо повернення депозитних вкладів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що рішення загальних зборів відповідача про введення відстрочення виплати депозитних вкладів членам спілки до 1.08.2009 не може бути підставою для відмови Особі 6 у реалізації її права на дострокове повернення депозитного вкладу, передбаченого договором від 7.07.2008.

Скасовуючи це рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів кредитної спілки про введення відстрочення виплати депозитних вкладів членами спілки до 1.08.2009 та про зменшення процентної ставки за вкладами є обов’язковим для виконання членами кредитної спілки.

З висновком апеляційного суду не можна погодитись, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Так, відповідно до ч.1 ст.3 закону «Про кредитні спілки» кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов’язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Згідно з п.5 ч.1 ст.11 цього закону члени кредитної спілки мають право, зокрема, одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Пунктом 3 ч.1 ст.21 закону «Про кредитні спілки» передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту в процесі господарської діяльності вправі залучати на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності (ч.1 ст.23 закону).

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.23 згаданого закону кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, вказані в ч.1 цієї статті, у порядку і строки, визначені відповідно до ч.7 ст.10 цього закону, статуту кредитної спілки або укладених з членом кредитної спілки договорів.

Частина 7 ст.10 закону передбачає, що повернення обов’язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

Виходячи з положень стст.626—629, 631 ЦК укладений сторонами 7.07.2008 договір є цивільно-правовою угодою, в якій сторони на власний розсуд визначили зміст їхніх прав і обов’язків, які є обов’язковими до виконання сторонами протягом строку, встановленого договором.

Зокрема, пп.4.1, 4.1.1 договору від 7.07.2008 передбачено, що член кредитної спілки має право достроково розірвати цей договір, письмово попередивши правління кредитної спілки не пізніше ніж за 30 робочих днів до моменту розірвання, а спілка зобов’язується повернути суму вкладу та нараховані проценти (з урахуванням положень цього договору) на наступний робочий день з дати, вказаної вкладником у повідомленні про дострокове розірвання договору.

Дійшовши висновку, що спірні правовідносини регулюються нормами закону «Про кредитні спілки» і статутом кредитної спілки, апеляційний суд не звернув уваги на те, що цим законом визначено лише організаційні, правові та економічні засади створення й діяльності кредитних спілок, їх об’єднань, права та обов’язки членів кредитних спілок і їх об’єднань. Тобто цей закон визначає лише порядок організації створення та діяльності кредитної спілки й інших пов’язаних питань щодо відносин членства та управління кредитною спілкою, а також певні засади її діяльності.

Проте цей закон не визначає положень щодо врегулювання цивільно-правових відносин, які виникають між кредитною спілкою як юридичною особою та членом спілки як фізичною особою — позичальником або вкладником, оскільки в цьому випадку мова йде про виконання кредитною спілкою своїх договірних зобов’язань як юридичною особою.

Так, ч.1 ст.3 закону «Про кредитні спілки» встановлено, що кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки зі своїм найменуванням, власну символіку.

Статтею 526 ЦК передбачено, що зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — від­повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до стст.651, 653 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Згідно з ст.654 ЦК зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Таким чином, рішення загальних зборів за своєю юридичною природою та змістом не є правочином щодо зміни умов договору про внесення внеску (вкладу) на депозитний рахунок і зобов’язань сторін та не може бути підставою для виконання або невиконання сторонами своїх договірних зобов’язань.

Ураховуючи те, що апеляційним судом скасовано законне й обгрунтоване рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись стст.336, 339 ЦПК, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу заступника прокурора Соснівського району м.Черкас задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 21.04.2010 скасувати, рішення Соснівського районного суду м.Черкас від 2.12.2009 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.