Обычная цена и таможенная стоимость, рассчитывающаяся в соответствии с положениями ТК и применяющаяся при перемещении товаров через таможенную границу Украины, не тождественны.
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
28 травня 2013 року м.Київ №21-152а13
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи—підприємця Особи 10 до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2007 року ФОП Особа 10 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправними й скасувати податкові повідомлення-рішення МДПІ від 15.03.2007 №* про донарахування йому податку на додану вартість у сумі 165029 грн. 46 коп. та 82514 грн. 73 коп. штрафних (фінансових) санкцій і №**, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, що є суб’єктами підприємницької діяльності, та самозайнятих осіб у сумі 3765 грн. 71 коп.
Оскаржувані рішення відповідач прийняв на підставі акта від 6.03.2007 №* про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ФОП Особа 10, у ході якої виявлено, зокрема, порушення п.4.1 ст.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 закону «Про податок на додану вартість» від 3.04.97 №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) внаслідок реалізації ним у період з листопада 2005 року по травень 2006 року та у жовтні 2006 року попередньо імпортованих транспортних засобів (вантажні тягачі, напівпричепи) та санітарно-технічних виробів за ціною нижчою за митну вартість зазначених товарів, яка, на думку податкового органу, відповідає рівню справедливих ринкових цін, що призвело до заниження бази оподаткування ПДВ згаданих операцій і, відповідно, зобов’язань із цього податку.
Господарський суд Волинської області постановою від 13.02.2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2008, у задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 19.02.2013 рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін. Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд виходив із того, що договірна (контрактна) вартість при визначенні згідно з п.4.1 ст.4 закону №168/97-ВР бази оподаткування операцій з поставки на митній території України попередньо імпортованих товарів не може бути нижчою за їхню митну вартість, яка, на думку касаційного суду, відповідає звичайній ціні таких товарів.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом ФОП Особа 10, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах п.4.1 ст.4 закону №168/97-ВР, просить скасувати ухвалу ВАС від 19.02.2013 і направити справу на новий касаційний розгляд.
На обгрунтування заяви додано ухвали ВАС від 27.04.2010 (№К-55570/09) та від 3.05.2012 (№К-48365/09), у яких касаційний суд вказав на протиправність висновку податкового органу про заниження бази оподаткування ПДВ внаслідок продажу імпортованих товарів за ціною, вищою від їх фактурної вартості, але нижчою від митної вартості.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку про неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах п.4.1 ст.4 закону №168/97-ВР, згідно з яким цей суд по-різному вирішив питання щодо визначення бази оподаткування операцій із реалізації на території України імпортованого товару.
Усуваючи розбіжності в застосуванні судом касаційної інстанції вищезгаданих норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.
Відповідно до п.4.1 ст.4 закону №168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами з питань оподаткування [за винятком ПДВ, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)]. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Отже, законом встановлено, що база оподаткування — це договірна (контрактна) ціна, визначена за вільними цінами, які не можуть бути нижчими за звичайні ціни.
При цьому за правилами пп.1.20.1 ст.1 закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
З огляду на вищевикладене колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій із реалізації платником податку на території України попередньо імпортованого ним товару, звичайна ціна та митна вартість, що є умовною розрахунковою величиною, яка розраховується відповідно до положень Митного кодексу і застосовується при переміщенні товарів через митний кордон, не є тотожними і не можуть бути порівнюваними. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах ВС від 29.10.2010 та 12.03.2012 (№№21-9а10, №21-380а11 відповідно).
Таким чином, висновок касаційного суду у справі, яка розглядається, про обмеження бази оподаткування ПДВ операцій із реалізації на території імпортованого товару його митною вартістю не грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому відповідно до ч.2 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства ухвала ВАС від 19.02.2013 підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий касаційний розгляд.
Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву фізичної особи—підприємця Особи 10 задовольнити.
Ухвалу ВАС від 19.02.2013 скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!