Президент наказав відновити довіру до вартових порядку
Вислуховувати зауваження, докори та скарги для силовиків уже настільки звична справа, що не потрібно навіть червоніти і ховати очі. Втім, чи змогла конструктивна критика, яка лунала під час координаційної наради керівників правоохоронних органів з участю Президента, Голови Верховної Ради, очільників Верховного Суду й комітетів ВР та секретаря РНБО, заохотити вартових порядку до ефективної боротьби зі злочинністю і корупцією, поки не зрозуміло. Це, власне, питання часу.
Вислуховувати зауваження, докори та скарги для силовиків уже настільки звична справа, що не потрібно навіть червоніти і ховати очі. Втім, чи змогла конструктивна критика, яка лунала під час координаційної наради керівників правоохоронних органів з участю Президента, Голови Верховної Ради, очільників Верховного Суду й комітетів ВР та секретаря РНБО, заохотити вартових порядку до ефективної боротьби зі злочинністю і корупцією, поки не зрозуміло. Це, власне, питання часу.
А наразі результат зустрічі гаранта з правоохоронними органами — пропозиції та план заходів, спрямованих на посилення протидії корупції та запобігання злодіянням у державі.
Увертюра до наради
За півтори години до початку засідання в приміщенні Генпрокуратури вишикувалася довжелезна черга. Суворий контроль, металодетектори — все свідчило про важливість заходу й очікування віп-персон. На вході охорона ретельно звіряла прибулих зі списком. Кого не знайшли — вказали на двері.
Близько 10.00 у залі ніде було яблуку впасти. Поміж людей при погонах сновигали люди з мікрофонами та камерами, яких зібралася сила-силенна. Щоправда, за деякий час ряди, відведені для преси, порідшали: тому, хто навіть на хвильку вийшов із зали, назад дороги не було. Переступивши поріг, автоматично отримуєш статус персони нон-грата, причому без жодних попереджень, на кшталт «на вихід з речами». Президентська охорона, попри численні вмовляння, категорично відмовлялася йти на поступки. Тож на адресу останньої посипалися звинувачення у перешкоджанні професійній діяльності. Їм розповіли про те, що ставлення попередників було лояльнішим і таких конфузів не траплялося. Зрештою, після колективних скарг представникам мас-медіа вдалося вибратися із «кулуарної пастки», яка коштувала останнім часу і нервів.
Однак «заручники» охоронців не єдині, кому того дня довелося похвилюватися. В очікуванні гаранта силовики давали песимістичні прогнози: «Буде нам непереливки». Дехто пригадав останню нараду з участю Віктора Ющенка. Тоді довелося проковтнути чимало докорів і через непрофесіоналізм, і через слабкість, і навіть через негарні манери, а Генпрокурору — червоніти за своїх підлеглих.
Утім, як свого часу сказав лідер «помаранчевої революції», критика має окриляти, а не обрізати крила. Тож почали засідання саме з неї.
Нагальні проблеми
У доповіді про стан злочинності та корупції Генпрокурор Олександр Медведько поінформував, що в минулому і поточному роках спостерігається загальне зростання злочинності. Насамперед почастішали випадки крадіжок, що зумовлено ускладненням соціально-економічної ситуації та недоліками в роботі правоохоронців.
Нагальними проблемами, за його словами, є достовірність обліку злодіянь та розкриття злочинів, скоєних у минулі роки. Впродовж 2009—2010 років 11 тис. працівників органів внутрішніх справ притягнуто до дисциплінарної відповідальності за приховування злочинів.
Не розслідуваними на сьогодні залишаються майже 2 млн злочинів, з яких понад 6 тис. — умисні вбивства, близько 1 млн 400 тис. — крадіжки, більш ніж 220 тис. — розбої та грабежі.
Водночас невтішною є ситуація на українській митниці. Підвищити ефективність роботи слідчих органів СБУ в боротьбі з контрабандою так і не вдалося. Прокурорськими перевірками виявлено численні факти маніпуляцій з митною вартістю товарів. Тож не обійшли увагою й митну службу, активність якої під час виявлення порушень, на переконання О.Медведька, дедалі знижується.
На своє виправдання виконувач обов’язків голови митної служби Ігор Піковський наголосив, що ефективність роботи митників залежить насамперед від належної взаємодії правоохоронних органів. Він також нагадав, що митна служба не має постійного правоохоронного статусу та повноважень на здійснення оперативно-розшукової діяльності. А тому надання їй додаткових повноважень відповідатиме сучасним вимогам боротьби зі злочинністю і значно покращить її результати.
Від порушень на кордоні Генпрокурор перейшов до зловживань у транспортній сфері, де робота вартових порядку фактично зведена до виявлення дрібних злочинів, а до кримінальної відповідальності притягають переважно керівників найнижчих рангів. Як приклад Генпрокурор навів торішній випадок, коли на Львівській залізниці, де працює 1300 міліціонерів, виявлено лише один факт учинення замаху на давання хабара в сумі 800 грн.
Не меншої уваги заслуговують і зловживання в судовій та правоохоронній системах, в яких щороку кількість хапунів нестримно зростає. За відповідними даними, торік до кримінальної відповідальності притягнуто понад 500 правоохоронців, серед яких 399 міліціонерів, 114 податківців, 22 митника, 16 прокурорів та 10 працівників СБУ. Аналогічна ситуація спостерігається в судовій системі. Порушено 50 справ про корупційні діяння в судах, 28 — направлено з обвинувальним висновком до суду. У 2006-му їх налічувалося лише 3. Загалом порівняно з 2005 роком кількість кримінальних справ з обвинувальним висновком збільшилася втричі.
Серед причин такої негативної тенденції О.Медведько назвав недосконалість законодавчої бази щодо протидії злочинності. «Так, через штучні перепони 5 років у парламенті блокується прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу. З 1991 року принципово не змінювалася правова основа діяльності прокуратури», — скаржився Генпрокурор. Першочерговим, на думку О.Медведька, має стати ухвалення нового закону «Про прокуратуру».
Не на повну силу
Утім, і самі силовики працювали не на повну силу. У свою чергу Генпрокурор запевнив, що ніколи не перекладав відповідальність на колег, проте «не завжди відчував взаємність». Її відсутність він пояснив насамперед політичними чинниками та непрофесіоналізмом. Адже значний вплив на діяльність силовиків мав перебіг президентських виборів, коли далеко не всім вартовим порядку вдалося протистояти відвертому тиску з боку певних політичних сил. У такому контексті Генпрокурор не міг не згадати про колишнього міністра ВС Юрія Луценка, який відверто підтримував «свого» кандидата. І, як запевняє О.Медведько, лише завдяки оперативному реагуванню прокуратури вдалося своєчасно запобігти незаконному втручанню у виборчий процес.
Аби не допустити втягування силовиків у політику, він запропонував призначати міністра внутрішніх справ у такий самий спосіб, як Генерального прокурора, главу СБУ і міністра оборони — Верховною Радою за поданням Президента.
Не сприяє належній діяльності правоохоронних органів і матеріально-технічне забезпечення, яке залишає бажати кращого. «Бюджетні призначення не забезпечують навіть мінімальних потреб органів прокуратури», — бідкався О.Медведько. Нарікав він і на низьку заробітну плату працівників правоохоронних органів, особливо на районному та міському рівнях, де в середньому, за словами доповідача, заробіток прокурорів та слідчих становить 1100—1300 грн. Фінансова проблема вже давно стала хронічною, тож практично на кожній нараді лунають подібні скарги.
На недостатньому матеріальному забезпеченні наголошував і керівник Держдепартаменту з питань виконання покарань Олександр Галінський. Приведення пенітенціарної системи у відповідність до міжнародних стандартів ускладнюється браком фінансування, тому очільник держдепартаменту попросив більше коштів на утримання в’язнів, а для конвоїрів — заснувати професійне свято. Щоправда, останню ініціативу гарант не підтримав.
Однак, незважаючи на низку проблем, Генпрокурор спростував висловлювання окремих політиків щодо «критичного стану злочинності». Адже в діжці з дьогтем все ж таки має бути ложка меду. Так, за його даними, в боротьбі зі злодіяннями спостерігаються позитивні зрушення, зокрема стабільне зменшення умисних убивств, тяжких тілесних ушкоджень, розбоїв і грабежів, ДТП зі смертельними наслідками.
Водночас, як запевнив керманич ГПУ, активізувалася боротьба з корупцією та організованими злочинними угрупованнями. Упродовж минулого та поточного років, за даними О.Медведька, знешкоджено 514 таких угруповань, до складу яких входило більш ніж 2000 осіб.
Щоправда, цілий багаж негараздів і проблем у суспільстві й правоохоронній системі практично нівелював усі досягнення, які залишилися на задньому плані.
Позбутися випадкових
Підсумувати почуте мав Віктор Янукович. «Часу на роздуми немає, країна перебуває в політичному, управлінському, економічному хаосі», — наголосив гарант. При цьому він відзначив, що більшість присутніх у залі навіть не брали в руки олівці, прийшли «ніби на прогулянку», що може свідчити про байдуже ставлення до обговорюваних проблем. «Я б вам не радив цього робити в найближчому майбутньому!» — зауважив В.Янукович. Учасники наради відразу ж зашаруділи портфелями в пошуках необхідного приладдя, і вже за кілька хвилин активно занотовували президентську промову.
На переконання глави держави, найперше, що треба зробити, — відновити довіру до Міністерства внутрішніх справ, яке останнім часом дискредитувало себе в очах суспільства. «Реанімуванням» займатиметься новоспечений міністр Анатолій Могильов, який також брав участь у засіданні. Щоправда, підготовлену доповідь останній зачитувати відмовився, мовляв, вона «нереальна», а тому імпровізував на ходу. Насамперед він розкритикував роботу попередника й пообіцяв виконати свою місію, проте, як саме боротиметься зі злочинністю, не уточнив.
Посадовим особам міністерства гарант порадив забути про зловживання і бути «уважними до своїх думок і дій», інакше звільнення не уникнути. Прощання з посадою світить і випадковим людям у правоохоронній системі. Однак сумлінність, чесність і професіоналізм глава держави закликав заохочувати, щоб не повторювати помилок старої влади, «коли без будь-яких підстав з правоохоронних органів було звільнено тисячі фахівців, які нічим не заплямували свою честь». Тож гарант наполягав на поверненні команди професіоналів.
Також В.Янукович висловив переконання, що найближчим часом розпочне роботу Національний антикорупційний комітет, що стане позитивним поштовхом для усієї правоохоронної системи. Він також запропонував керівникам силових відомств долучитися до створення державного органу за європейським зразком, який займатиметься протидією корупції.
Крім того, О.Медведьку разом з СБУ та Урядом потрібно розробити прозорий механізм відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі та «повідбивати руки всім, кому необхідно це зробити, щоб не чіпали цей податок». Як зазначив В.Янукович, нині ПДВ надзвичайно корумпований і криміналізований.
Зі свого боку гарант пообіцяв якнайшвидше створити раду, яка займатиметься змінами до законодавства у правоохоронній сфері і має спільно з парламентом доопрацювати низку законів, зокрема й ті, що стосуються судоустрою.
Так минула перша зустріч глави держави з правоохоронцями, але, як запевнив Президент, не остання. Після двох з половиною годин критики, настанов і попереджень люди при погонах зітхнули з полегшенням. Утім, за словами В.Януковича, релаксація буде недовгою, оскільки відтепер збиратимуться постійно.
Тетяна КУЛАГІНА
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!