Говорячи про корупцію в судах, депутати вирішили не узагальнювати
Як повідомляв «ЗіБ» у минулому числі, крім засудження демаршу 4 представників Верховного Суду на чолі з Василем Онопенком, які не з’явилися на чергове засідання Вищої ради юстиції, 8 липня члени Комітету ВР з питань правосуддя розглянули ще ряд питань.
Як повідомляв «ЗіБ» у минулому числі, крім засудження демаршу 4 представників Верховного Суду на чолі з Василем Онопенком, які не з’явилися на чергове засідання Вищої ради юстиції, 8 липня члени Комітету ВР з питань правосуддя розглянули ще ряд питань. Зокрема, поспілкувалися з останньою літньою «партією» кандидатів на безстрокове обрання і звільнення, проаналізували одну законодавчу ініціативу і проект рекомендацій парламентських слухань «Про стан правосуддя в Україні».
Щоправда, і тут не обійшлося без критики суддівського корпусу. Чергова дискусія розгорілась у ході розгляду останнього питання, коли присутнього на засіданні Петра Пилипчука обурили деякі висловлювання, які містилися у тексті рекомендацій щодо корумпованості людей у мантіях.
Перейти, не можна залишитись
Спершу парламентарі вивчили матеріали близько 30 претендентів на безстрокове обрання і переведення до інших обителей Феміди, серед яких було кілька справ-«довгожителів», які вже більш як рік перебувають на розгляді комітету.
Так, нашим читачам добре знайоме прізвище очільника Стрийського міськрайонного суду Львівської області Ярослава Собківа, який претендував на місце у Київському апеляційному адміністративному суді, оскільки він став випадковим винуватцем чергового конфлікту між депутатами та суддями. Принагідно нагадаємо, що цей мантієносець дебютував на засіданні комітету ще 20 лютого 2008 року, однак тоді нардепів збентежила велика кількість скарг його підлеглих: із 12 суддів, які працювали в цій обителі Феміди, 5 були не задоволені роботою свого керманича.
Під час аналізу скарг на Я.Собківа депутати попросили «винуватця» висловити свої міркування щодо причин невдоволення його колег. На це очільник суду повідомив, що всі скаржники мають до нього «особисті претензії». «Після об’єднання міського і районного судів тут почало працювати 3 колишні керманичі», — зауважив суддя.
Тоді депутати вирішили створити робочу групу і перевірити скарги по суті, а також з’ясувати, чи не зловживають працівники Стрийського міськрайонного суду правом на скаргу. Втім, не так сталося, як гадалося. Ця історія отримала несподіване продовження за кілька днів, на засіданні Ради суддів, коли очільник Апеляційного суду Львівської області Валентин Государський поінформував колег, що нещодавно на його ім’я надійшла телеграма за підписом першого заступника голови Комітету ВР з питань правосуддя Юрія Кармазіна, в якій повідомлялося, що 20 лютого комітетом «було створено депутатську комісію з перевірки діяльності Стрийського міськрайонного суду в складі двох народних депутатів і головного консультанта». Отож В.Государський попросив РСУ дати оцінку ситуації, що склалася.
У свою чергу очільник РСУ Петро Пилипчук вирішив дещо прояснити ситуацію і процитував протокол засідання парламентського підрозділу, в якому, зокрема, йшлося про те, що робочу групу було створено з метою проведення перевірки скарг на керівника суду. Втім, представники РСУ розцінили невідповідності у протоколі засідання комітету і в урядовій телеграмі, як посягання на незалежність судової гілки влади взагалі. Це стало каталізатором чергового протистояння між мандатами та мантіями.
Нині нардеп Святослав Олійник (до речі, він уходив до складу робочої групи, яка перевіряла скарги на мантієносця. — Прим. ред.) порадив колегам усе ж надати рекомендацію Я.Собківу на перехід до іншої обителі Феміди. За його словами, якщо суддя хоче перейти до іншої інстанції, то потрібно його підтримати, позаяк, «по суті, претензії до його роботи були зняті».
У підсумку депутати комітету вирішили рекомендувати парламенту обрати Я.Собківа суддею Київського апеляційного адміністративного суду.
Рекомендували, як і обіцяли
Також народні обранці вирішили сказати своє останнє слово й у вирішенні ще одного питання-«висяка» — щодо надання безстрокової «путівки» судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області Світлані Дручковій. Як повідомляв «ЗіБ» у №26, 24 червня на черговому засіданні комітету цій мантієносиці не судилося отримати омріяну «перепустку» до сесійної зали, і вона вчетверте повернулася з парламентського рандеву ні з чим.
Нагадаємо, що повноваження судді закінчилися ще у квітні минулого року, і члени комітету неодноразово розглядали її кандидатуру. Зокрема, навесні цього року їй було дано рекомендацію на безстрокове обрання, однак у сесійній залі вона не набрала необхідної кількості голосів. Тоді застереження стосовно С.Дручкової висловив Василь Кравчук. Він поінформував, що в претендентки на безстрокове обрання є багато скасованих апеляційною інстанцією рішень. У свою чергу Сергій Ківалов заявив, що згадану кандидатуру вже тричі розглядали на засіданнях очолюваного ним парламентського підрозділу. Як зазначалось, у ході обговорення цього питання всі скарги, які надійшли на роботу служительки Феміди, були вивчені та проаналізовані, і комітет ухвалив рішення рекомендувати обрати С.Дручкову на посаду судді безстроково.
На минулому ж засіданні комітету стало відомо, що в суді, в якому працює мантієносиця, залишився тільки один суддя. І нардепи з радістю надали б судді рекомендацію, якби не одне «але». За словами Володимира Філенка, який входив до складу робочої групи, котра вивчала матеріали цієї кандидатки, ними було направлено депутатське звернення до Ради суддів Хмельницької області, однак відповіді й досі вони не отримали.
На захист С.Дручкової стали П.Пилипчук і Микола Рудченко. Останній припустив, що зі служителькою Феміди намагаються звести рахунки. За його словами, вона у свій час захистила трудовий колектив цукрового заводу, який сьогодні вже нормально працює. Як повідомлялося, «суддя ухвалила мудре рішення», за яке й «поплатилася».
Після тривалих дебатів члени комітету вирішили не ризикувати професійним майбутнім судді, адже її кандидатура вже двічі не проходила парламентський Рубікон. Аби в третій (останній) раз цього не сталося, слуги народу перенесли розгляд питання на своє останнє засідання. Як пояснив судді С.Ківалов, члени комітету мають отримати відповідь із місцевої ради суддів, аби до неї в сесійній залі не виникало запитань. «У вас залишився останній шанс бути поданою до парламенту», — резюмував керманич комітету.
І парламентарі таки дотримали слова. На нинішньому засіданні Юрій Бут поінформував, що скарг на роботу судді немає, до того ж підтримати кандидатуру С.Дручкової прийшов нардеп Василь Шпак. Відтак народні обранці одностайно вирішили надати судді рекомендацію.
Слова, що кидають тіні
Кульмінацією літнього фінішу комітету став розгляд проекту рекомендацій парламентських слухань. Як зазначалося на початку, під час підготовки тексту цього документа було враховано всі зауваження та пропозиції, які надходили з різних установ та організацій, а також ті, які були озвучені безпосередньо на парламентських слуханнях 18 березня.
Однак у ході засідання парламентського підрозділу виявилося, що врахували не все. Пристрасті розгорілися щодо деяких висловлювань і пропозицій, які містились у документі. Так, П.Пилипчука, якому все ж удалося взяти слово до голосування за цей проект, збентежила теза щодо корупції в лавах мантієносців. «Зросла корумпованість значної частини суддівського корпусу, яка поширюється не лише на окремих суддів, а й на цілі суддівські колективи», — зазначалось у рекомендаціях.
«Скажіть мені, що це за колективи?..» — обурився Перший заступник Голови ВС, на переконання якого, подібні твердження без вироку суду і висунення обвинувачення безпідставні. За словами П.Пилипчука, це кидає тінь на суддів усієї країни, і мова йде про факти, які не знайшли підтвердження у встановленому законом порядку. Як зазначалося, «подібна оцінка дещо тенденційна і помилкова». Водночас очільник РСУ звернув увагу і на інше положення щодо термінового врегулювання в законодавчому порядку питання призначення суддів на адміністративні посади.
Зазначимо, що в тексті рекомендацій вказується: 31 травня 2007 року Рада суддів самостійно прийняла рішення «Щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції та звільнення з цих посад» №50, яким призначення суддів на посади голів, заступників голів судів загальної юрисдикції та звільнення із цих посад (крім адміністративних посад у ВС) було віднесено до повноважень найвищого органу суддівського самоврядування. Як зазначалось у проекті, 58 із 77 членів РСУ перебувають на адміністративних посадах голів, заступників голів судів, голів судових колегій, тобто нині «фактично власноруч приймають рішення про призначення себе ж на адміністративні посади». Це, на переконання власників мандатів, порушує принцип незалежності судової влади, не відповідає міжнародним стандартам і потребує невідкладного законодавчого врегулювання питання.
Відтак П.Пилипчук зробив акцент на невідповідності інформації, поданої в тексті. Він зауважив, що очолюваний ним орган суддівського самоврядування згідно зі своїм рішенням №50 «тимчасово, до законодавчого врегулювання питання», здійснює адміністративні призначення. Однак, на його думку, ці слова «з незрозумілих причин обійдені в тексті». Тому Перший заступник Голови ВС попросив їх унести до документа.
Крім того, на переконання представника найвищої судової інстанції, якщо депутати вирішать «зупинити» повноваження РСУ, то суди залишаться без керівництва. За його словами, нині в раді перебуває 120 матеріалів щодо призначення на адмінпосади.
Побіжно П.Пилипчук укотре звернувся до володарів мандатів з проханням прописати механізм призначень у законі, а наостанок виступу наголосив, що реформування третьої гілки влади потрібно починати з концепції. Як зазначалося, наразі це «хаотичні зміни до законодавства, які не мають єдиної ідеології та стратегії». Тому суддя запропонував спочатку все ж ухвалити загальну концепцію реформи, аби в подальшому уникнути безлічі колізій у законодавстві.
Повернутись, аби зробити крок назустріч
Не менш бурхливою була й реакція членів комітету. Зокрема, Вадим Колесніченко, який «славиться» своєю неприязню до Голови ВС Василя Онопенка, поставив риторичне запитання: «Хтось не знає, що судова система корумпована?.. Усім це відомо і всім зрозуміло: судді беруть хабарі!» — сам же відповів нардеп, на переконання якого, в тексті проекту «все написано правильно, а можна було і жорсткіше».
Стосовно концепції судової реформи парламентар теж не поскупився на різкі висловлювання. Він нагадав, що «пан керівник ВС», коли був депутатом, погоджувався з нині запропонованою концепцією, а коли «змінив місце» — змінились і його погляди. На думку В.Колесніченка, саме очільник ВС блокує реформу третьої гілки влади.
Негативну оцінку доповідач дав і РСУ, яка здійснює призначення на адмінпосади. Як зазначалося, «чим швидше заблокують незаконні дії самоврядної структури, тим краще».
У свою чергу комуніст Леонід Грач зауважив, що хапуги є всюди, не тільки в обителях Феміди, тому це проблема загальна, а не тільки третьої гілки влади. За його словами, потрібно бути спокійнішими і не переходити на особистості.
Солідарною зі своїм колегою була і Юлія Новікова. Депутатка зауважила, що не можна говорити «про якісь кримінальні справи як про такі, що звершилися, якщо немає відповідного рішення суду». Проте, на її переконання, про корупцію в судовій системі говорити все ж потрібно, і слід відобразити це в проекті рекомендацій, щоправда, «змінивши формулювання стосовно суддівських колективів».
А ось С.Ківалов запропонував ще раз повернутися до аналізу законопроекту, спрямованого на реформування судової системи. Керманич парламентського підрозділу нагадав, що коли на засіданні комітету розглядали закони «Про статус суддів» і «Про судоустрій України» (об’єднані в один акт. — Прим. ред.) у другому читанні, то надійшло понад 900 поправок.
На переконання народного обранця, потрібно зробити «крок назустріч» своїм опонентам: «повернутися до другого читання» і ще раз ретельно обговорити запропоновані зміни. С.Ківалов запевнив, що в разі повторного розгляду законопроекту ніхто поспішати не буде. «Ми будемо не за один день, а по розділах розглядати проект», — запевнив очільник комітету.
Принагідно зауважимо, що в минулому році, коли парламент ухвалював ці зміни в другому читанні, нардепам вистачило й одного дня, а точніше — другої його половини. За кілька годин вони із завидною оперативністю «пробіглися» по більш як 900 поправках.
Урешті-решт після тривалої дискусії С.Ківалов запропонував доручити трьом депутатам «пом’якшити формулювання» щодо корумпованості людей у мантіях, і члени комітету схвалили рекомендації в цілому.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!