Строк присязі ні до чого

Депутати вирішили внести зміни до закону, аби дати другий шанс суддям ВС стати членами ВРЮ

13 травня, після тривалих «канікул», члени Комітету ВР з питань правосуддя зібралися на чергове засідання. Як завжди парламентарі працювали за традиційним алгоритмом: спершу поспілкувались із кандидатами на безстрокові «путівки» до обителей Феміди, а потім проаналізували 4 законопроекти. Щоправда, не всім суддям і законодавчим ініціативам удалось отримати «перепустку» до сесійної зали.

13 травня, після тривалих «канікул», члени Комітету ВР з питань правосуддя зібралися на чергове засідання. Як завжди парламентарі працювали за традиційним алгоритмом: спершу поспілкувались із кандидатами на безстрокові «путівки» до обителей Феміди, а потім проаналізували 4 законопроекти. Щоправда, не всім суддям і законодавчим ініціативам удалось отримати «перепустку» до сесійної зали.

У ході засідання найбільша полеміка розгорілася щодо проекту про внесення змін до ст.17 закону «Про Вищу раду юстиції» (стосовно процедури складання присяги).

«Поправка» на політичну ситуацію

Зазначеним документом, автором якого є очільник парламентського під­розділу Сергій Ківалов, пропонується викласти ч.1 вказаної статті закону в новій редакції, зокрема, прибрати слова «але не пізніше двох місяців з дня призначення». Є бажання щоб ця норма звучала так: «Член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду вперше складає на засіданні Верховної Ради присягу такого змісту: «Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів».

У пояснювальній записці ініціатор змін аргументує необхідність їх внесення складною політичною ситуацію в країні, а також тим фактом, що процедура призначення членів ВРЮ, зокрема з’їздом суддів, з’їздом адвокатів, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ та всеукраїнською конференцією працівників прокуратури, «є складною та потребує багато часу... мають місце випадки, коли членів Ради не було приведено до присяги у встановлений законом двомісячний строк», — указується в документі.

Двоє без одного у ВРЮ не підуть

Принагідно нагадаємо, що 10 грудня минулого року, на засіданні комітету, депутати «санкціонували» складання присяги головою Судової палати в господарських справах ВС Валентином Барбарою і суддею цієї установи Костянтином Кравченком, яких обрали на ІХ з’їзді суддів. Натомість у третього претендента на місце у ВРЮ — керманича Військової судової колегії ВС Олександра Волкова (за його членство в Раді проголосували учасники останнього з’їзду, підтвердивши рішення попереднього суддівського форуму. — Прим. ред.) — народні обранці відшукали «недоліки».

Тоді членам парламент­ського підрозділу стало відомо про лист Валентини Палій — члена ВРЮ, повноваження якої були припинені рішенням VIII, позачергового, з’їзду суддів, а на її місце призначено О.Волкова. У своєму зверненні вона вказувала, що згадане рішення з’їзду оскаржувала в Київському окружному адміністративному суді, який відмовив їй у задоволенні клопотання про забезпечення позову. Згодом суддя шукала правди в апеляційній інстанції, проте, як зазначено в листі, ще в травні Київський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу про закриття провадження у справі.

«Суддею-доповідачем в апеляційній інстанції був Ігор Бараненко — рідний брат дружини О.Волкова», — йшлося у листі. Колишня представниця ВРЮ припускала, що про родинні зв’язки знали як суддя-доповідач, так і О.Волков — третя сторона у справі. Водночас вона вказує на те, що І.Бараненко не заявив самовідвід, а О.Волков — відвід своєму родичу, чим порушили ст.27 КАС.

Також В.Палій наголошувала: її ймовірний наступник чинив тиск на суддю-доповідача, що, на її переконання, ганьбить звання судді.

Наступного дня, виступаючи на пленарному засіданні, С.Ківалов поінформував про одностайне рішення комітету рекомендувати ВР включити питання щодо складання присяги К.Кравченком і В.Барбарою до порядку денного найближчого засідання, однак стосовно О.Волкова в них виникли сумніви. Водночас очільник парламентського підрозділу розповів про заяву В.Палій, а також наголосив, що рішення ІХ з’їзду суддів, на якому було під­тверджено резолюцію попереднього форуму щодо призначення О.Волкова членом ВРЮ, було ухвалене на порушення ч.1 ст.10 закону «Про Вищу раду юстиції», оскільки приймалося шляхом відкритого голосування. За словами парламентаря, в законі вказано, що голосування має бути таємним.

У підсумку народні обранці більшістю голосів вирішили перенести роз­гляд питання щодо складання присяги вищезгаданими особами і повернутися до його обговорення на наступному пленарному тижні.

Втім, виявилося, що поняття тиждень для слуг народу не стале, і те, що відкладається на 7 днів, може розглядатися через кілька місяців, а то й років.

За і проти

«Реанімуючи» питання щодо складання присяги членами ВРЮ, автор законодавчої ініціативи С.Ківалов наголосив на актуальності цих змін, які «необхідно якомога швидше внести». За його словами, за­пропоноване нововведення — це крок назустріч представникам суддівського корпусу, адже наразі вирішити це питання можна лише двома способами: або скликати позачерговий з’їзд суддів, або внести зміни до законодавства.

Втім, не всі поділяли ентузіазм очільника комітету. Зокрема, Головне науково-експертне управління ВР у своєму висновку за­уважило, що в пояснювальній записці до проекту необхідність вилучення строку, протягом якого член ВРЮ перед вступом на посаду складає на за­сіданні ВР присягу, пов’язується з політичною ситуацією в країні. Однак, на думку експертів, вилучення передбачених чинним законом норм із тексту закону у зв’язку з їх порушенням є невиправданим. «Недотримання вимог правових норм саме по собі не може бути підставою для їх вилучення з тексту закону, а спрощення процедури шляхом вилучення строку не приведе до покращення організації роботи та діяльності ВРЮ», — вказується у висновку.

На переконання фахівців управління, прийняття за­пропонованої редакції ст.17 закону створить підгрунтя для виникнення ситуацій, коли за наявності призначених членів Ради здійснення ними повноважень тривалий час блокуватиметься через недопущення складення присяги, причому таке недопущення здійснюватиметься вже без прямого порушення приписів закону.

Водночас представники управління звертають увагу на «Прикінцеві положення» законопроекту, в яких передбачається поширення положень документа на членів ВРЮ, призначених з’їздом суддів у листопаді 2008 року. На думку юристів ВР, законодавчий припис про двомісячний строк складання присяги покладає зобов’язання на парламент, а не на осіб, обраних представниками Ради. Тому пропущення встановленого терміну не позбавляє відповідну особу можливості скласти присягу і приступити до здійснення своїх повноважень. У підсумку управління рекомендувало за результатами розгляду в першому читанні законопроект відхилити.

Солідарним із деякими зауваженнями експертів був і нардеп Сергій Соболєв, який наголосив: якщо взагалі зняти норму щодо строку складання присяги, то ситуація стане неконтрольованою. Як наголошувалось, у цьому випадку народні обранці ні­якої відповідальності стосовно приведення членів ВРЮ до присяги не нестимуть. «Вони (члени ВРЮ. — Прим. ред.) не можуть скласти присягу, тому що ми їм не надаємо такої можливості», — констатував доповідач.

На його переконання, прагнення законотворців зробити краще може «за­гнати ситуацію в глухий кут», адже, якщо парламент піде за традиційним алгоритмом: спочатку розгляне проект у першому і другому читаннях, потім чекатиме на візу Президента, — в ситуації з обраними на осінньо­му з’їзді суддів членами ВРЮ «це буде означати не прискорення, а фактично поховання проблеми».

Проте С.Ківалов нагадав, що ще у 2006 році, коли судді Конституційного Суду протягом 9 місяців не могли скласти присягу, врегулювати це питання вдалося лише шляхом унесення змін до правового поля, зокрема до закону «Про Конституційний Суд України».

Слід зазначити, що до внесення змін до ч.3 ст.17 цього акта в цій нормі було встановлено: представник КС має в місячний строк скласти присягу на засіданні ВР. Утім, із 3 серпня 2006 року ця вимога втратила чинність.

Урешті-решт після тривалої полеміки члени комітету вирішили, що прийняття такого закону сприятиме спрощенню процедури формування складу ВРЮ, і рекомендували ВР прийняти цей документ за основу.

***

Принагідно зауважимо, що патову ситуацію, в якій опинилося троє представників ВРЮ за квотою суддів­ського корпусу, можна було вирішити простіше, якби ще в грудні минулого року слуги народу допустили до трибуни в будівлі під куполом трьох суддів ВС. Проте нардепи таки відшукали в небажаного кандидата вади і цим мотивували відстрочення вирішення питання кадрового наповнення ВРЮ.

Втім, раніше законодавці були менш прискіпливими до інших кандидатів. Так, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті ВРЮ, не всі члени цього органу вчасно складали присягу. Зокрема, С.Ківалов був призначений членом ВРЮ 23 жовтня 2003 року, а присягу склав аж 5 березня 2004-го, анало­гічна ситуація склалась у Володимира Андрейцева. Ще один представник Ради — Сергій Сафулько — «проштрафився» на місяць: був призначений 14 лютого 2004-го, а присягу складав 14 травня того ж року.

Отже, на окремі випадки пропущення строків складання присяги власники мандатів заплющували очі, й потреби в змінах до закону не було. А це ще раз підтверджує, що в нашій країні на все потрібна по­літична воля.

Ольга КИРИЄНКО