ВС зажадав від керівництва молодої юстиції перестати насолоджуватися своїми посадами
3 квітня на спільному засіданні Президії ВС та президії РСУ було оприлюднено результати перевірки стану здійснення судочинства у Вищому адміністративному, Львівському апеляційному адміністративному, Львівському та Івано-Франківському окружних адміністративних судах.
3 квітня на спільному засіданні Президії ВС та президії РСУ було оприлюднено результати перевірки стану здійснення судочинства у Вищому адміністративному, Львівському апеляційному адміністративному, Львівському та Івано-Франківському окружних адміністративних судах. Характерними для всіх цих адмінсудів були непоодинокі порушення правил підсудності та вихід за межі своєї компетенції щодо вирішення адмінсправ, зазначалося в преамбулі проголосованої на засіданні постанови. І хоча голови та представники зазначених судів були впевнені в упередженості сказаного, проте щиро подякували всім членам робочої групи за проведену ними роботу, пообіцявши при цьому усунути недоліки у своїх храмах правосуддя.
Незадовільна робота як кадрова недостача
Першим висловитися щодо роботи ВАС отримав можливість член робочої групи, заступник голови Судової палати в цивільних справах ВС Микола Патрюк. Він наголосив на тому, що всі судді адмінвертикалі зараз перебувають у дуже нелегкому стані, адже повна кадрова комплектація всіх належних їй храмів правосуддя досі перебуває на етапі формування. Через значну навантаженість та недостачу працівників робота адмінсудочинства є незадовільною.
Суттєві зауваження Миколи Васильовича стосувалися головним чином додержання ВАС ст.214 КАС, в якій ідеться про процедуру прийняття касаційної скарги. Нині існує практика, коли касаційна скарга до судді йде рік і навіть півтора. Потім тривалий час лежить, і лише згодом її визначають як таку, що не належить до компетенції адмінсудочинства.
Як один із виходів М.Патрюк запропонував увести внутрішню класифікацію судових палат ВАС за категоріями. «Можливо, тоді було б винесено і менше неправильних рішень», — висловив він свої сподівання.
Цю проблему не оминула у своєму виступі ще один член робочої групи — представниця Судової палати в цивільних справах ВС Наталія Лященко. Вона підтвердила думку свого колеги, що касаційні скарги у ВАС залежуються роками. Також суддя-перевіряюча наголосила, що це порушення є системним.
Отож, за висновками перевіряльників, ВАС часто не дотримується норм КАС щодо порядку прийняття касаційної скарги, а це, як відомо, порушує права осіб на оскарження, у зв’язку з чим відповідні судові рішення скасовує ВС.
Крім того, члени робочої групи надали 400-сторінкову довідку, з якої стало відомо про статистику нерозглянутих скарг, що й дало змогу порівняти цю цифру з попередніми роками. Так, 2007 року залишилися нерозглянутими 22,2 тис. скарг і справ, а це 47,4% кількості касаційних скарг, що перебували на розгляді у ВАС. У І півріччі 2008 року ця цифра становила вже 21,3 тис., тобто 70,0%.
Принагідно зазначимо: якщо у 2007 році на розгляд суддям було передано 28,2 тис. скарг, а це близько 60,3% кількості касаційних скарг, що надійшли до ВАС, то вже в I півріччі 2008 року ця цифра сягнула 12,1 тис. скарг (40%). При цьому в І півріччі 2008 року розглянуто 9,1 тис. касаційних скарг, що на 20,3% менше, ніж за аналогічний період 2007 року.
Члени робочої групи у своїх доповідях також неодноразово наголошували на тому, що в багатьох обліково-статистичних картках указується не дата надходження до ВАС скарги, а дата передання судді, що призводить до суттєвого заниження строків розгляду справ.
Виявлено випадки передання касаційних скарг суддям на підставі резолюції очільника ВАС Олександра Пасенюка або його заступників. При цьому в одних справах існують відповідні резолюції, а в інших — вони відсутні.
Справи зволікання не терплять
Другий суттєвий недолік, який відмітили члени робочої групи, стосувався тяганини з розглядом справ. І тут цифри не менше вражали. Крім того, непоодинокими визнано випадки тривалого розгляду касаційних скарг, поданих державними податковими інспекціями на рішення, якими визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ про зменшення значних сум бюджетного відшкодування ПДВ з державного бюджету та зобов’язано ДПІ поновити значні суми, які підлягають відшкодуванню, на картці особового рахунку відповідного платника податку. Однією з причин цієї проблеми члени робочої групи назвали те, що в суді не забезпечується рівномірне навантаження на суддів.
За словами перевіряльників, ВАС допускає численні випадки порушення правил підсудності. Зокрема, ним вирішувалися по суті справи, які підлягають розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства. ВС не раз скасовував судові рішення ВАС, ухвалені, зокрема, в земельних спорах, щодо права власності на інші об’єкти нерухомого майна. З преамбули затвердженої постанови випливає, що ця практика поширена й нині: ВАС продовжує розглядати такі справи за правилами КАС.
Зокрема, ВАС ухвалює рішення у справах, пов’язаних із діяльністю об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, щодо приватизації майна, у житлових спорах, щодо захисту честі та гідності, про відшкодування моральної шкоди, щодо оскарження дій державного виконавця, пов’язаних із виконанням рішень інших судових юрисдикцій.
Не менш значним серед зауважень, які лунали в бік ВАС, було існування численних випадків істотних помилок у застосуванні норм матеріального та процесуального права, неоднакового застосування законодавства. При цьому не враховується і судова практика ВС при вирішенні більшості категорій справ.
У президії навіть лунали жартівливі думки про те, що ВАС слід було назвати Верховним адмінсудом, в якому люди залюбувалися посадами на шкоду своїй роботі.
Канцелярія — це дзеркало суду
М.Патрюк у своїй доповіді зачепив немало проблем ВАС. Одна з них, порушення якої лягло на плечі очільника цього храму правосуддя, стосувалося того, що на неналежному рівні здійснюється робота апарату. Доповідачі зазначили, що окремим працівникам апарату ВАС надані повноваження, які відповідно до законодавства про судоустрій не можуть ними здійснюватися, зокрема, це стосується забезпечення діяльності Кваліфікаційної комісії суддів адмінсудів та Ради суддів адмінсудів.
Головою ВАС, як зауважили члени робочої групи, неналежним чином організована робота в частині забезпечення виконання його повноважень щодо внесення подань про призначення та обрання безстроково суддів відповідних місцевих і апеляційних установ, самого ВАС. Зокрема, вони наголосили на тому, що в невстановлений законом спосіб, тобто коли усунули від виконання повноважень кваліфікаційну комісію та Державну судову адміністрацію, створено можливість протизаконного впливу на процедуру призначення та обрання безстроково служителів Феміди.
Неналежною визнано діяльність ВАС і з надання методичної допомоги судам нижчого рівня з метою забезпечення правильного та однакового застосування ними законодавства.
Решта — не краще
Згодом члени робочої групи один за одним почали доповідати про результати перевірки діяльності Львівського апеляційного, Львівського та Івано-Франківського окружних адмінсудах. Про свої враження члени робочої групи висловлювалися неоднозначно. Зокрема, Н.Лященко зазначила, що діяльність цих установ — це, швидше за все, профанація правосуддя, інші ж тлумачили роботу названих храмів Феміди, як усе, що дозволяється в межах правосуддя. Проте всі в один голос заявили, що отримати інформацію було дуже складно. Цей негаразд подекуди згладжувала відмінна робота канцелярій судів.
У члена робочої групи Н.Лященко взагалі склалося враження, що справи в судах розглядають не служителі Феміди, а їхні помічники. «При будь-якому діалозі судді ні на крок не відпускали від себе своїх підручних та й на більшість запитань не могли дати вичерпної відповіді без допомоги останніх», — зазначила вона.
Отже, не дивно, що члени робочої групи, вивчаючи стан організації здійснення судочинства Львівським апеляційним адмінсудом, прийшли до висновку про наявність істотних системних недоліків у його діяльності. Адже судом не забезпечується зменшення великої кількості нерозглянутих апеляційних скарг.
Крім того, у Львівському апеляційному адмінсуді не дотримуються принципу черговості та встановлених законодавством строків передання справ судді-доповідачу. Внаслідок цього масово порушуються визначені в ч.1 ст.190 КАС строки проведення підготовки та призначення справ до апеляційного розгляду, постановлення відповідних ухвал.
У переважній більшості справ після відкриття апеляційного провадження суддями-доповідачами здійснюється лише підготовка справ до апеляційного розгляду. Це члени робочої групи підтвердили відсутністю ухвал про закінчення підготовки та призначення справ до апеляційного розгляду. Зазначене є характерним для всіх суддів апеляційної інстанції та переважно стосується спорів, пов’язаних із захистом прав громадян, стягненням соціальних виплат.
Установлено наявність постановлених на підставі ч.1 ст.28, ч.2 ст.32, ст.189 КАС на той час головою Львівського апеляційного адмінсуду Ігорем Зваричем ухвал щодо передання матеріалів справ для продовження їх розгляду іншим суддям-доповідачам. Тут варто зауважити, що постановлення такої ухвали фактично є втручанням у процесуальну діяльність судді.
У цьому храмі правосуддя було виявлено справи, які, будучи призначеними до розгляду, передавалися від одного носія мантії до іншого впродовж більш ніж один рік від дня відкриття провадження. Після передання справ іншим суддям останні жодної процесуальної дії не вчиняли, а апеляційні скарги чекали свого розгляду відповідно до призначеної дати попереднім суддею-доповідачем.
За словами перевіряльників, у Львівському апеляційному адміністративному склалася практика призначення справ до розгляду без урахування черговості їх надходження.
Ще один кричущий факт: у мотивувальних частинах ухвал, усупереч ст.206 КАС, часто не зазначалося положень закону, якими керувався адмінсуд при їх постановленні, а також мотивів винесення відповідного рішення.
Не обійшлося тут і без махінацій із землею. Так, при розгляді спорів за позовами фізичних та юридичних осіб про передання у власність чи користування земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна встановлено, що місцеві суди виносили ухвали про закриття проваджень у таких справах за правилами КАС, тоді як Львівський апеляційний адмінсуд їх скасовував та направляв справи судам першої інстанції для продовження розгляду в порядку адміністративного провадження.
Суд за правилами КАС розглядав також справи про визнання недійсними договорів між юридичними особами.
Члени робочої групи виявили також порушення процедури обрання суддів безстроково. Так, із наявних у Львівському апеляційному адмінсуді документів убачається, що зазначене питання ініціювалося головою суду шляхом подання голові ВАС прохання внести до Вищої кваліфікаційної комісії суддів матеріали про обрання безстроково. Цю практику перевіряльники окреслили як таку, що суперечить закону «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою» та закону «Про судоустрій України», відповідно до яких участь голови апеляційного суду у відповідній процедурі не передбачена взагалі, а до повноважень голови вищого спеціалізованого суду належить внесення подання до ВР на підставі висновку ВККС.
Тяганину судді неодноразово пояснювали величезним навантаженням. Проте робоча група спростувала таке виправдання.
Спільного все ж таки більше
У Львівському окружному адмінсуді значною проблемою було визнано суттєве порушення строків у відкритті проваджень. Як з’ясувалося, корінь зла лежав у тому, що позовні заяви після надходження несвоєчасно передавалися суддям.
У цьому окружному адмінсуді також не завжди дотримувалися порядку і підстав залишення заяви без розгляду. В окремих випадках без достатніх на те підстав та підтвердження неявки позивачів визнавали неповажними.
«Цікавими» виявилися для членів робочої групи випадки, коли судді не розрізняють інститут залишення позовної заяви без розгляду та зупинення провадження в справах, зокрема з підстав відкликання позовної заяви та відмови від позову. Крім того, їх вразило й те, що судді не завжди належним чином обгрунтовують процесуальні дії щодо зупинення провадження у справі. Так, ухвали про зупинення провадження до вирішення іншої справи в основному є констатуючими, а не мотивованими. При цьому не зазначається зв’язок з іншою справою, вирішення якої може вплинути на результат розгляду. В окремих випадках взагалі немає посилання на конкретну справу.
Стан здійснення судочинства Івано-Франківським окружним адмінсудом члени робочої групи оцінили трохи краще. Хоча, на їхню думку, в цьому суді тривалий час не вирішуються справи, які, враховуючи специфіку предмета позову, мали б розглядатись у найкоротші строки.
Дуже часто просто не дотримувалися встановлені законом правила підсудності справ. Виявлено факти відмови у відкритті провадження та закриття провадження, тоді як справи належали до юрисдикції адмінсудів. Наведені результати перевірки члени робочої групи назвали такими, що свідчать про наявність істотних недоліків не лише в організації, а й у здійсненні судочинства та потребують негайного усунення.
Роботу ж голів усіх адмінустанов, у яких вивчався стан здійснення судочинства, названо такою, яка не забезпечувала належного здійснення повноважень щодо організації діяльності відповідно до чинного законодавства.
Пояснення — ще не вибачення
Після невеличкої перерви розповісти про свою роботу дали змогу очільникам адмінсудів, у яких здійснювалася перевірка. Керманич ВАС Олександр Пасенюк одразу ж запевнив, що в нього, як і в його колег, немає сумніву: перевірка була ініційована з найкращих міркувань і побажань. Прагнули допомогти становленню адмін’юстиції. «Часто лише збоку видно те, що не помітно зсередини», — наголосив він. Проте, на його думку, в довідці робочої групи вказані лише недоліки, а все позитивне чомусь упущено. Та, незважаючи на такий неповний аналіз, О.Пасенюк запевнив, що дуже цінує цю роботу.
Крім того, він висловив і кілька зауважень. Зокрема, голова ВАС спростував твердження про те, що в цій установі не повною мірою виконується повноваження суду касаційної інстанції. За словами О.Пасенюка, такий висновок не враховує початкових умов діяльності суду та не грунтується на аналізі статистичних даних. Він нагадав присутнім, що минулого року перевіряльники не полінувалися врахувати як суб’єктивні, так і об’єктивні причини виявлених недоліків.
Висновок робочої групи про те, що ВАС допустив невиправдану тяганину, очільник суду назвав передчасним, оскільки справи розглядалися колегіями в складі не менше п’яти суддів. Та не заперечував О.Пасенюк того факту, що в окремих випадках судом дійсно допущені помилки при застосувалося норм матеріального права, неоднаково застосувалося законодавство, не враховувалися практика ВС. Водночас він категорично заперечив, що такі порушення мають суцільний характер.
О.Пасенюк також не погодився із зазначеним у довідці системним порушенням в очолюваному ним суді черговості розподілу справ і висновком про участь в їх розподілі голови ВАС та його заступників. Він звернув увагу колег на те, що у Вищому адміністративному розподіл справ здійснюється в автоматичному режимі.
А ось в.о. голови Львівського апеляційного і голови Львівського та Івано-Франківського окружних адмінсудів, у своїх доповідях оцінили перевірку робочої групи як неоціненну допомогу. Крім того, вони зауважили, що були б ще більш удячними, якби крім акцентування на помилках, «ревізори» дали поради стосовного того, як їх усунути.
І врешті-решт…
На закінчення засідання члени Президії ВС та президії РСУ проголосували за постанову, в якій визнали незадовільним здійснення головами ВАС, Львівського апеляційного, Львівського та Івано-Франківського окружних адмінсудів повноважень щодо організації діяльності очолюваних ними судів та визначили низку заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків, підвищення рівня оперативності та якості розгляду адмінсправ. Зокрема, Голова ВС Василь Онопенко наголосив, що подібних негативних результатів у нашій країні ще не було. «І ці недоліки та порушення не можна списувати лише на недосконалість законодавства, проблеми з матеріально-технічним забезпеченням, труднощі в період становлення адміністративних судів в Україні, — зауважив керманич найвищої судової інстанції. — Багато в чому їх причини мають суб’єктивний характер, пов’язані з неналежним, а інколи й таким, що не базується на законі, керівництвом судами». Тому, наголосив В.Онопенко, проведене серйозне комплексне вивчення організації та здійснення судочинства адмінсудами має стати значним уроком не тільки для працівників цих установ, а й для всіх храмів Феміди в Україні. Крім того, він запевнив, що ВС готовий постійно надавати методичну допомогу спеціалізованим судам. Адже, як підкреслив найвищий посадовець третьої гілки влади, авторитет адмінсудів позначається на авторитеті всієї судової системи України.
Отак, на прикладі судів амін’юстиції було доведено, що держава не розрахувала своїх сил при її будівництві. Проте слід зазначити, що присутні не раз висловлювалися про те, що в проблемах проаналізованих храмів правосуддя почасти винне не лише їх керівництво, в значній мірі це є і недоопрацюванням головної судової інстанції країни. Тепер головною інтригою залишається те, чи зможуть будівничі українського судочинтсва почути один одного.
Олена ВЕЛИКОДНА
P.S. Постанову спільного засідання президій ВС та РСУ «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» буде вміщено в наступному числі «ЗіБ».
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!