Справжня свиня підкладена Юлією Тимошенко «помаранчевим» соратникам

Від нового 2007 року Україна чекала насамперед стабільності. Це обіцяв і символ року — симпатичне рожеве порося, безневинна свійська тварина, що дає українцям їхній улюблений національний продукт. Проте залпи новорічного салюту збіглися в часі з першими залпами нової політичної війни в Україні: в перші ж дні 2007-го декому було підкладено справжнісіньку свиню, велику та брудну. Причому зроблено це безпардонно й елементарно просто.

Мова про нещодавнє об’єднання лідерки опозиції Юлії Тимошенко зі своїми заклятими ворогами — антикризовою коаліцією — на зло соратникам по «помаранчевій» команді та конкретно Вікторові Ющенку.

Спіткнулися об землю

Каменем спотикання стала земля. Точніше навіть не каменем, а просто приводом продемонструвати, що опозиція з її кількістю голосів у парламенті може не просто багато на що впливати, а навіть дещо докорінно змінити.
На початку 2007 року Президент, Прем’єр і Голова ВР дійшли домовленості, що всі політичні «розбірки» слід залишити в році минулому й почати конструктивну співпрацю задля спокою в країні. Президент висловився за взаєморозуміння з Кабміном у ключових питаннях. Із добрими намірами керманича країни погодилися і Віктор Янукович, і Олександр Мороз.
Після їхньої розмови, що відбулася на початку року, ці політики просто випромінювали оптимізм. Люди, грішним ділом, подумали: нарешті «слуги народу» перестануть ділити портфелі й зіштовхувати одне одного із зайнятих ними щаблів влади, згадають про свого знедоленого та багатостраждального «господаря», котрий поставив їх на оці самі щаблі.
Але надії виявилися марними. Вже через день почалися нові зіткнення політиків, нова зрада та нові «розбірки».

Зруйнований оптимізм

Як повідомляв «ЗіБ», ще в році старому, а саме 19 грудня, Верховна Рада прийняла закон, який забороняв продаж земель сільськогосподарського призначення до 2008 року. 3 січня В.Ющенко повернув цей закон до парламенту зі своїми пропозиціями. Але вже 9 січня Верховна Рада несподівано для багатьох подолала це вето.
Це стало можливим, бо за дане рішення проголосували 367 депутатів: антикризову коаліцію несподівано дружно підтримав БЮТ, віддавши за подолання вето 120 своїх голосів. Подібній одностайності не завадило навіть блокування «нашоукраїнцями» парламентської трибуни. Перевага голосів і непохитний «одобрямс» були очевидними.

Кабміном по мандату

Другий випад БЮТ — затятого (на словах) противника коаліції — не змусив себе довго чекати: подолання іншого вето — на закон про Кабмін. Відомо, що в «антикризовиків» власних голосів для «оживлення» цього закону було недостатньо і без підтримки опозиції його не було б прийнято.
Навзаєм БЮТ одержав від коаліції потрібні йому закони про опозицію (щоправда, в першому читанні) та про імперативний мандат для депутатів місцевих рад.
Отже, в політиці відбувся взаємовигідний обмін, що, схоже, поклав початок новій війні за владу — між БЮТ і «Нашою Україною» (читай Президентом). Раніше «НУ» обіцяла БЮТ проголосувати за закон про опозицію, якщо останній не стане на бік коаліції. Однак «антикризовики» раптом стали БЮТ рідніші.
І яким же був подив громадян, коли вони почули від лідерки БЮТ, що, виявляється, вона спеціально голосувала за збільшення повноважень Прем’єра.

Гра в бартер

Наприкінці минулого року на українській політичній арені була відносна рівновага: з одного боку, діяла антикризова коаліція, з іншого — вето Президента. На початку ж нового року стався свого роду переворот. І допомогла його вчинити леді Ю., яка бореться виключно «за справедливість».
Тепер, за Конституцією, Президент начебто й має певні повноваження (наприклад представляти Верховній Раді Прем’єра, міністрів закордонних справ та оборони), але згідно з новим законом про Кабмін жодних «інструментів» для цього в нього немає.
Щоправда, вірний соратник Ю.Тимошенко Олександр Турчинов заявив журналістам, що право вето в Президента все ж таки залишиться, проте для його використання він повинен «радитися зі своїми союзниками». Тобто Президентові конкретно дали зрозуміти: без схвалення БЮТ — ані руш! Крім того, О.Турчинов уважає, що Президент просто «загрався», а БЮТ зобов’яже його зважати на позицію своїх колег.
Отже, попри те, що закон про Кабмін ускладнює пропаговану Ю.Тимошенко відставку уряду й дострокові парламентські вибори, вона пішла на його прийняття. Пояснення цього просте: відтіснити В.Ющенка від головного політичного керма було одним із її завдань. Для цього леді Ю. легко пішла на союз зі своїми політичними супротивниками. Адже до цього вона нещадно критикувала В.Ющенка й особливо О.Мороза за подібні союзи та переговори з В.Януковичем. Що ж змінилося у світогляді леді Ю. і чи змінилось в ньому щось узагалі?

Чому жінка з «короною» розплела косу

Як виявилося, закінчення холодної війни між Президентом і «антикризовиками» не входило до планів леді Ю. Побачивши домовленість В.Ющенка й «антикризовиків», Ю.Тимошенко дуже швидко зорієнтувалася на місцевості та в одну мить перекреслила всі домовленості свого колишнього союзника щодо «помаранчевих» ідей. Напевно, тому вона застосувала оманливе «бойове розмалювання», змінивши образ владної жінки «в короні» на образ беззахисно-легковажної кокетки, й публічно розплела свою незмінну косу, щоб за цим показним кокетуванням не відразу можна було розгледіти справжні наміри.
Чи означала розплетена коса тільки оголошення війни Президентові — в минулому найближчому соратнику по майдану, який свого часу довірив їй одну з головних посад у державі? Не зовсім.
Голосуванням бютівців за прийняття закону про Кабмін пані Юлія тим самим обміняла його на дуже потрібний їй закон про імперативний мандат для депутатів місцевих рад. Ось чого вона прагнула більше, ніж того, щоб повалити В.Ющенка! За всяку ціну взяти Київ, легко відкинувши свою так звану принциповість і «непорушну» позицію стосовно тих, кого ще недавно величала «бандюками»!
І нічого, що для досягнення цієї мети вона буквально зрадила свій електорат. Голосування за мораторій на продаж землі означало пряму та відкриту можливість розпоряджатися землею в «тіні» — певна річ, виключно для тих, хто стоїть «біля корита». І жодною мірою не для простого народу — тих самих селян, які працюють на цій землі багато років.
Нічого, що відкинуто гасло «Не зрадь майдан!», що ще кілька днів тому вона твердила про необхідність розпуску «верховної зради»…
Заповзятий активіст боротьби за Київ Михайло Бродський щодо цього мав сміливість сказати, що «земля — це не та монета, яку треба було розмінювати. Надто дорога ціна, навіть якщо на терезах — столиця».

Фініта ля комедія

Виявляється, мав рацію екс-заступник голови Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Степан Хмара, який іще 2005 року сказав у своєму інтерв’ю радіо «Ера-FМ» про те, що Юлія Володимирівна робить усе, щоб якомога більше дестабілізувати ситуацію в Україні. Для цього вона зі своїми однопартійцями й проводить різні акції, готує всілякі провокації.
«Я знаю, як вони працюють, і недаремно від них пішов. Про мораль там немає й мови, — сказав тоді відомий політик. — Свого часу я пішов із фракції прем’єр-міністра, а не з фракції, яка була в опозиції. І в мене були дуже серйозні підстави вчинити так. Я ще раз хочу сказати: коли найбільша влада опиниться в руках цієї фракції, то настане тоталітарний режим, мафіозний. Я знаю, що кажу. У мене є для цього підстави, і я маю право так казати».
Заперечувати висновки й переконання колишнього вірного соратника Ю.Тимошенко важко. Тим більше, коли очевидно, яку свиню підклала ще одним своїм «колишнім» ця жінка (вже без коси). За давнім українським звичаєм розплетена коса означає багато чого, та перш за все показну безсоромність. Із подачі леді Ю. відбувся не просто розкол у політиці, а сталася й велика та безсоромна геополітична інтрига, в якій поки що немає місця для горезвісної «боротьби за справедливість» і тим більше істинного служіння проголошеним БЮТ принципам та ідеалам і його турботі про долю злиденного та знедоленого українського народу.

Людмила
БАШКІРОВА