Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: «Якби не суди — не було б незалежної України»

25 лютого відбулося спільне засідання пленуму Вищого господарського суду та Ради суддів господарських судів за участю голови ВГСУ Дмитра Притики, голови Ради суддів Віктора Кривенка, голови Ради суддів господарських судів Валентини Палій, а також народних депутатів Миколи Оніщука та Леоніда Черновецького.

25 лютого відбулося спільне засідання пленуму Вищого господарського суду та Ради суддів господарських судів за участю голови ВГСУ Дмитра Притики, голови Ради суддів Віктора Кривенка, голови Ради суддів господарських судів Валентини Палій, а також народних депутатів Миколи Оніщука та Леоніда Черновецького.

Першим на засіданні виступив із доповіддю голова Вищого господарського суду Д.Притика. Він наголосив, що першочерговим кроком у подальшому реформуванні судової системи має стати вдосконалення законодавства, яке регулює правові засади організації судової влади в Україні. Вимоги щодо такого вдосконалення відповідно до міжнародних стандартів містяться в зобов’язаннях нашої держави щодо вступу до Ради Європи. «Насамперед це стосується закону «Про судоустрій України», який за офіційним висновком експертів Ради Європи, не відповідає європейським стандартам як у частині побудови системи судів, так і в частині організації судової влади», — зауважив Д.Притика.

За його словами, господарські суди зобов’язані забезпечувати дотримання таких конституційних засад судочинства, як доступність правосуддя та його ефективність. «Господарські суди роблять значний внесок у справу боротьби з незаконними фінансовими операціями суб’єктів господарювання, спрямованими на ухилення від оподаткування, з так званими фіктивними фірмами, з порушеннями податкового законодавства тощо», — наголосив голова ВГСУ.

Щоправда, за загальними визначеннями суті правосуддя, боротьбою з незаконними оборудками та порушеннями податкового законодавства не є метою діяльності судів, а радше — правоохоронних та податкових органів. Д.Притика повідомив також, що зберігається тенденція до збільшення кількості справ, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної власності. Лише в касаційній інстанції їх кількість зросла майже вдвічі порівняно з 2003 роком.

За його словами, протягом року за результатами узагальнень матеріалів справ відповідних категорій підготовлено ряд рекомендацій президії Вищого господарського суду, здійснювалися заходи з організаційного забезпечення та надання методичної допомоги господарським судам. Заслуговує на повагу й бажання голови ВГСУ ширше висвітлювати роботу господарських судів у засобах масової інформації, оскільки ця інстанція не вирізнялася раніше особливою відкритістю.

Про нагальні питання судової системи говорив і голова Ради суддів України В.Кривенко:

— Я хочу почати з того, що реформування судової системи — це насамперед реформування свідомості. Ми кажемо: давайте змінимо оплату праці, формування бюджету. А про що ми говоримо? Дайте нам самим сформувати, контролювати й коригувати свій бюджет!

Ви говорите про те, що уряд нам мало платить і нашому шановному апарату. А чому ви нам не дозволяєте самим нарахувати собі гроші? Ми ж не плануємо оплату праці в Верховній Раді.

Інша проблема стосується суддівського самоврядування і створення додаткових контролюючих інституцій. Навіщо це? Нам що, існуючих замало? Я не можу погодитися з обмеженням щодо такого поважного органу, як суд. Кожен суддя – самодостатня процесуальна особа, навіщо її контролювати? Обмежень щодо внутрішньої організації діяльності у такої інституції не повинно бути.

На засіданні виступив і народний депутат, лідер ХЛПУ Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ:

— Я у Верховній Раді займаю активну позицію стосовно суддів, і моя мрія є такою, щоб законотворчою діяльністю домогтися забезпечення гарантій недоторканності суддів. На людей у мантіях не повинен чинити тиск будь-хто з чиновників, не кажучи про якісь обшуки суддів. Ще одне важливе питання стосується заробітних плат: вони мають бути європейського рівня. Це — першочергове завдання. Я також намагаюся провести в парламенті велику кількість законопроектів, які зможуть визначити гідне місце для суддів, їх не повинні розділяти на хороших чи поганих. Я чекаю насамперед підтримки від вас, хоча я її вже відчуваю, зокрема, від тих суддів, які пишуть у газету «Закон і Бізнес» і порушують ряд нагальних проблем.

Ще я хочу сказати дуже важливу річ: для укріплення судової системи завжди більше працює опозиція, тому що їй вигідно, щоб суди й судді були незалежними. Я свідок усіх історичних подій на Україні від часів її незалежності, тому можу стверджувати: якби не суди, то нашої незалежної країни не було б!

Я хочу наголосити й на тому, що парламент налаштований на те, щоб вас підтримувати. Так само і народні депутати розраховують на вас, але проблема ще й у тому, що керівництво судової системи погано співпрацює з Верховною Радою. Ситуація, яку ми зараз маємо, у ваших руках, і її вирішення залежить тільки від вас. Іноді не підтримуються законодавчі ініціативи навіть керівників Комітету з питань правової політики Миколи Оніщука чи Василя Онопенка, які також мріють про те, щоб ви були незалежними. Це проблема, яку самі собі створюють ВСУ та ВГСУ.

Не слухайте владу! Суди створені не для того, щоб її обслуговувати, а суддів не повинна призначати влада. Мою позицію в парламенті підтримують багато депутатів. Ви створені для того, щоб відстоювати істину, написану в законі. Хоча у нас закони суперечать один одному, але я можу господарський суд звинуватити лише в тому, що він не застосовує Конституцію — закон прямої дії і більше виступає за державні інтереси, які насправді потім виявляються інтересами окремих корумпованих відомств.

Відкрийтеся для суспільства, хай про ваші справи і проблеми знає широкий загал, адже ви великі люди. Ви гілка влади, і за вас ніхто нічого не вирішить. Я вас прошу, будьте достойними своїх посад, порушуйте питання через газети, виступайте частіше. Виконавча влада завжди буде проти вас, оскільки три гілки влади завжди борються, а ви повинні роботою довести свою позицію. Я дуже високої думки про судову систему, нам треба зробити так, щоб вас поважали.

Іван Шицький, голова Судової палати у господарських справах ВСУ:

— Для загального уявлення про роботу Судової палати у господарських справах скажу, що минулого року палатою було розглянуто 6661 касаційну скаргу в спорах суб’єктів господарювання. Ми можемо говорити про різні справи ВСУ і відповідне бачення щодо застосування тих чи інших законодавчих актів і про ті факти, які виключають можливість зв’язку з питанням: обгрунтовані ці постанови чи необгрунтовані. Про роботу судової системи ніколи суспільство не судило і не буде судити за кількістю тих справ, які розглянуті. Я не кажу про ті 90% справ, у яких рішення постановляється, вони залишаються стабільними і про них ніхто не згадує. Мова зараз іде про ті 10%, які визначають громадську думку, за якими оцінюється якісний рівень роботи судів, які є предметом розгляду і ВСУ.

Коли арбітраж реформували в господарські суди, ми забули одне: установи ми сформували, але функцію їхню втратили. Я, до речі, два роки під час роботи над проектом Господарського процесуального кодексу казав, що потрібне спрощення процедури розгляду господарських справ, оскільки ці процедури за змістом схожі на арбітражні. Як їх привести до відповідних конституційних вимог — це вже справа юридичної техніки. Проти самої ідеї я заперечень не зустрічаю, але не думаю, що хтось краще вас це може зробити.

Що стосується дискусії щодо доцільності повторної касації. Коли ми говоримо про повторну касацію, давайте повернемося до будь-якої касації. Коли ми скасовуємо рішення, які набрали законної сили, ми застосовуємо індивідуальні закони. І коли питання стояло про реформу і Рада Європи нам закидала, що в нас у правосудді непорядок, малося на увазі те, що ми позбавляємо людей правової певності, ми скасовуємо рішення, які набирають законної сили. З огляду на це, думаю, це питання ще буде розглядатися, але я хотів би зараз зазначити, якщо у справі допускається апеляційне оскарження, то рішення не може набрати чинності, і якщо за законом або за ухвалою суду допускається касаційне оскарження, таке рішення теж не може виконуватися до завершення розгляду такої заяви.

Наразі опрацьовується закон про юридичну допомогу. ВСУ наполягає на включенні положень про те, що представництво чи захист особи може здійснюватися представником або захисником тільки в передбачений законом спосіб. Не може бути такої ситуації, коли суду заявляються клопотання, які не мають жодного стосунку до справи, або коли оспорюються процесуальна юрисдикція суду та інші аналогічні питання, які, на жаль, стають предметом розгляду ВСУ. Суддям треба бути більш впевненими, коли заявляються необгрунтовані клопотання. Не треба боятися відводів, треба боятися тяганини при розгляді справ, прийняття незаконних рішень.

Що стосується співпраці Судової палати у господарських справах і ВГСУ. Мені здається, що перешкод для цієї співпраці немає щодо тих питань, у яких ми співпрацювали в минулі роки. Якщо ми навіть згадаємо Господарський процесуальний кодекс, де спочатку були різні концепції та погляди, а зараз ми приходимо до спільного розуміння проблем. І останнім часом, дійшовши до виключних проваджень, ми починаємо розуміти, що повертатися треба в першу інстанцію. Коли перша інстанція буде унормована, ми зрозуміємо, що серцевину першої інстанції становить дослідження доказів, а решту ми маємо як додаток автоматично. Тоді в нас не буде перевантажень у касаційних судах.

Ще одне питання стосується зрушень щодо якості розгляду справ і взагалі роботи. Судова палата у господарських справах спільно з Верховною Радою домоглися того, що кількість справ, які розглядаються по суті у Вищому господарському суді, зросла вдвічі. Я розумію: навантаження велике і нічого доброго для суддів тут немає. Зменшується кількість часу для якісного опрацювання судової справи, і практично не залишається часу для узагальнення юридичної практики, для надання юридичної допомоги апеляційним судам і судам першої інстанції. За цим приховується просте небажання суддів приймати справи до касаційного розгляду.

У жовтні ми проводили перегляд стану здійснення судочинства в палатах ВГСУ. Наприклад, у палаті з розгляду спорів навантаження не значне, кількість спеціальних справ ледве дотягує до 15% від загальної кількості справ, розглянутих цією палатою. Чому за наявності палати з розгляду спорів у цій палаті не розглядаються справи про орендні відносини, про стягнення боргів, а натомість розглядаються податкові справи? Невже немає довіри до суддів, які працюють у спеціалізованій колегії з розгляду справ за участю адміністративного суб’єкта, чи немає довіри до суддів, які розглядають справи?

І при всьому цьому навіть із таким перевантаженням, кількість справ у цій палаті втричі менша, ніж в інших палатах. Мені здається це несправедливо щодо суддів цієї палати, бо, мабуть, наслідком цього є і те, що вони отримують заробітну плату втричі меншу, ніж інші. Вони мають право на розгляд такої кількості справ, як і всі судді ВГСУ. Я прошу забезпечити їм це право, тому що зменшення кількості справ чекати не випадає.

Також вважаю, за доцільне зараз же сформулювати та подати пропозиції в парламент для вирішення питання про термінове внесення змін до процесуального закону. Я впевнений, що потенціал ВГСУ дозволяє розробити відповідні проекти, напрацювати пропозиції, в тому числі й з урахуванням тієї практики, яка склалася у процесі розгляду справ. До цієї роботи слід залучати тих суддів, які безпосередньо розглядають справи, які знають, хто такий позивач, котрі знають методику опитування сторін у справі, службових осіб, роботу з джерелами доказів. Господарський процес ніхто не покращить, окрім нас, але за умови відповідального підходу до цього процесу, зважаючи як на можливості суду, бачення ролі й місця суду в суспільстві, так і перш за все на задоволення суспільних потреб.

За оцінкою ВСУ, ВГСУ повністю справляється з поставленими перед ним завданнями, забезпечує належну якість правосуддя, але є окремі негативні моменти, які, думаю, ми вирішимо разом.

* * *

Також на засіданні відбулося вручення почесної нагороди — ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня голові Ради суддів господарських судів Валентині Палій, крім того, було оголошено про присвоєння почесного звання «Заслужений юрист України» суддям ВГСУ Борису Греку та Володимиру Дерепі, голові Господарського суду Кіровоградської області Володимиру Балику, голові Господарського суду Харківської області Володимиру Потапенку та першому заступнику голови Господарського суду Донецької області Євгену Часовському.

Підготувала
Катерина ПЛЕШКО