Блаженнійший Любомир вважає законопроект Леоніда Черновецького справедливим

Нещодавно комітет з питань Європейської інтеграції підтримав законопроект лідера Християнсько-ліберальної партії України Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО щодо надання земель релігійним організаціям. «ЗіБ» звернувся з проханням дати оцінку цієї законодавчої ініціативи до Патріарха УГКЦ Блаженнійшого Любомира (Гузара), а також прокоментувати своє ставлення до іншого проекту Л.Черновецького, яким передбачається присяга суддів на Біблії.

Нещодавно комітет з питань Європейської інтеграції підтримав законопроект лідера Християнсько-ліберальної партії України Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО щодо надання земель релігійним організаціям. «ЗіБ» звернувся з проханням дати оцінку цієї законодавчої ініціативи до Патріарха УГКЦ Блаженнійшого Любомира (Гузара), а також прокоментувати своє ставлення до іншого проекту Л.Черновецького, яким передбачається присяга суддів на Біблії.

«Церква є установою, яка має певну структуру, має людей, які працюють у церкві, і їх треба годувати, давати заробітну плату. Іноді буває, що віруючі, коли помирають, віддають свою землю церкві. Церква повинна мати свої землі, щоб будувати храми, школи. Був час, коли кожна парафія мала свою землю і священнослужителі були забезпеченими. Я вважаю, що держава повинна віддати церквам те, що їм належало колись, і цей законопроект є справедливим», — прокоментував Патріарх.

«Щодо присяги суддів і свідків на Біблії, то я вважаю, що присягати на Біблії повинні тільки ті, хто вірує в Боже слово, той, хто вважає для себе Біблію святою книгою. Незважаючи на те, в якій країні, хоч би де це відбувалося, присягати повинен тільки той, хто хоче дати цю присягу, хто вірить у неї. А примушувати нікого не треба», — вважає Блаженнійший Любомир.

Такі коментарі він зробив під час прес-конференції, на якій ознайомив з масовим репрезентативним опитуванням у всіх областях України, Автономній Республіці Крим та Києві з питань релігійного життя, яке проводилося з 5 по 21 листопада минулого року фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» на замовлення Патріархії Української греко-католицької церкви.

Усього за квотною національною вибіркою, яка за статтю, віком, освітою, типом поселення та областями проживання репрезентує все населення України було опитано 3007 громадян України. Випадкова похибка вибірки не перевищує 1,8% (при вірогідності 0,954).

Дослідження мало комплексний характер, завданням якого було виявити не тільки рівень релігійності та конфесійну структуру громадян України, а й ставлення віруючих різних конфесій та релігій один до одного, до різних канонів релігійних учень, проблем церковного розколу та об’єднання церков київської християнської традиції, екуменічного руху, релігійних потреб віруючих, ставлення влади до церков і віруючих, благодійної діяльності церков і релігійних організацій, викладання релігійних предметів в школах та вищих навчальних закладах, авторитету релігійних діячів тощо.

Соціологічні дослідження релігії в Україні в останнє десятиріччя мають досить спорадичний характер, а їх методологія та методика обгрунтовані ще явно не достатньо. А тому часто результати емпіричних досліджень щодо конфесійної та церковної ідентифікації розходяться не на 2 — 3%, як в інших галузях соціології, а дуже значно. І це стосується не тільки напівпрофесійних чи регіональних досліджень, а й національних досліджень провідних соціологічних центрів та інститутів.

А головне — значна частина соціологів вважають Україну за конфесійною належністю практично однорідною православною країною.

Такі значні розходження у визначенні конфесійної та релігійної структури населення та твердження про абсолютне домінування православних у релігійному просторі України — результат не похибки емпіричних вимірювань, а хибних методологічних підходів, які грунтуються на принципах майже тотальної релігійності населення України, конфесійної визначеності практично всіх віруючих, однакової структури конфесійної належності номінативних та реальних віруючих. А це призводить до помилкових висновків щодо структури населення за віросповіданням та конфесіями, бо релігійну та конфесійну структуру населення намагаються розкрити за допомогою одного запитання: «До якого віросповідання ви себе відносите?» І це запитання ставилось і віруючим, і невіруючим, і конфесійно визначеним віруючим, і невизначеним.

Методично ж коректне дослідження повинне передбачати, як мінімум, такі етапи ідентифікації конфесійної структури населення України:

- виявлення серед усіх громадян тих, хто вірить у Бога;

- виявлення серед віруючих громадян тих, хто належить до релігійної громади, та тих, хто не належить;

- виявлення серед віруючих громадян тих, хто належить до певної релігійної конфесії, та тих, хто не належить;

- виявлення серед віруючих громадян тих, хто відвідує релігійні храми, і тих, хто не відвідує церкви, костьоли, молитовні будинки, синагоги, мечеті;

- виявлення серед віруючих громадян, які відвідують релігійні храми, частоти відвідування;

- конфесійна належність віруючих громадян України, які належать до певної релігії та конфесії.

Тільки така система показників, яка застосовувалась у цьому дослідженні дорослого населення Україні, і дала змогу виявити більш точно конфесійну і релігійну структуру населення та її залежність від рівня релігійності громадян.

Катерина ПЛЕШКО

Рівень релігійності та конфесійна структура населення України, %

Релігії та конфесії

Громадяни України в цілому N=3007

Віруючі громадяни України, що належать до певної конфесії N=1034

Віруючі громадяни, які належать до певної релігійної громади
N=630

Віруючі громадяни, які відвідують релігійні храми N=889

Віруючі громадяни, які відвідують храми не рідше разу на місяць N=327

Віруючі громадяни, які відвідують храми не рідше 1 разу на тиждень
N=243

1. Українська православна церква (Московського патріархату)

15,4

37,8

36,6

37,6

33,8

21,1

2. Українська православна церква Київського патріархату

11,7

28,7

25,5

28,0

21,7

19,1

3. Українська греко-католицька церква

7,6

18,6

17,3

21,7

34,6

31,6

4. Українська автокефальна православна церква

0,7

1,6

1,5

1,7

2,0

1,0

5. Римо-католицька церква

0,7

1,6

3,2

1,9

0,8

3,0

6. Інші православні церкви

0,3

0,7

—

—

—

—

7. Баптисти, адвентисти, п'ятидесятники, лютерани, харизматики, інші протестанти та “Свідки Єгови”

2,4

7,8

—

7,0

4,7

21,8

8. Мусульмани

0,8

1,9

3,8

1,7

2,4

1,0

9. Іудеї

0,03

—

—

—

—

—

10. Інші християни

0,1

0,3

0,3

0,3

0,4

0,8

11. Інші релігії

0,07

0,2

0,6

0,2

0

1,0

12. Позаконфесійні віруючі

29,0

—

—

—

—

—

13. Невизначені щодо віри

14,3

—

—

—

—

—

14. Не віруючі

16,1

—

—

—

—

—