Изъятие транспортных средств для нужд ВСУ

В Интернете стала распространяться информация о том, что на блок-постах у граждан и предприятий изымают принадлежащие им транспортные средства для нужд Вооруженных сил Украины и других военных формирований. Рассмотрим правовые основания и порядок.

Перш за все необхідно визначитись, хто має право здійснювати вилучення таких транспортних засобів та в якому порядку це відбувається.

Дійсно, відповідно до статей 21 та 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інші майно, власниками яких вони є Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом.

Порядок вилучення транспортних засобів для задоволення потреб Збройних Сил, та інших військових формувань й правоохоронних органів спеціального призначення під час мобілізації регулюється Положенням про військово-транспортний обов’язок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року № 1921 (далі – Положення).

Так, дія відповідного Положення поширюється на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадян – власників транспортних засобів, однак не поширюється на дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, представництва іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.

Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися:

– підприємства, установи та організації у зв’язку з виконанням ними встановлених мобілізаційних завдань за наявності укладеного з Міноборони договору на виконання мобілізаційних завдань за умови, що їх транспортні засоби і техніка задіяні у виробничому процесі виконання мобілізаційних завдань

– підприємства, установи та організації, у яких є висока суспільна потреба. При цьому перелік підприємств, установ та організацій, у яких є висока суспільна потреба, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони.

Слід зазначити, що відповідно до Положення під час мобілізації в першу чергу військово-транспортний обов’язок здійснюється шляхом передачі саме підприємствами, установами та організаціями транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань, встановлених та затверджених Кабінетом Міністрів України лімітів вилучення транспортних засобів й техніки та відсотковими нормами вилучення.

Крім того, військкомати та органи військового управління ведуть військовий облік транспортних засобів і техніки з метою планування передачі їх підприємствами, установами та організаціями для задоволення потреб військових формувань під час мобілізації.

Важливо! Завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням встановлюються відповідними розпорядженнями місцевих держадміністрацій за поданням військових комісаріатів та доводяться до відома:

– керівників підприємств, установ та організацій під час мобілізації – через військові комісаріати шляхом вручення відповідних часткових нарядів;

– громадян – власників транспортних засобів під час мобілізації у разі введення правового режиму воєнного стану – через військові комісаріати шляхом вручення часткових нарядів.

Частковим нарядом є розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ, організацій та громадян завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Зазначений наряд голова місцевої держадміністрації та військовий комісар підписують і скріплюють підписи своїми печатками.

На практиці це означає, що підприємства, установи та організації, а також громадяни можуть отримати запити щодо надання інформації про стан мобілізаційної підготовки таких осіб або від місцевих органів виконавчої влади (що забезпечують мобілізацію на місцях), або одразу отримати від місцевої держадміністрації та військового комісаріату частковий наряд із зазначенням конкретних визначених транспортних засобів або техніки та пунктів їх передачі, строків передачі тощо.

У випадку, якщо мова йдеться про отримання підприємством запитів про надання інформації про стан мобілізаційної підготовки цього підприємства, то ймовірно, що мобілізаційне завдання для нього ще не сформоване. Тому в такому випадку підприємство може наполягати на особистій участі при визначенні транспортних засобів та техніки, що підлягатиме вилученню, аби не залишитися у майбутньому без техніки та транспортних засобів, які дуже потрібні самому підприємству для ведення господарської діяльності.

Однак навіть у тому випадку, коли підприємство, або ж громадянин отримує вже сформований частковий наряд від місцевої держадміністрації та військового комісаріату, в якому визначений конкретний перелік транспортних засобів та техніки, що підлягатиме вилученню без врахування інтересів самого підприємства та такого громадянина, то з огляду на те, що Положенням передбачено право керівників підприємства на особисту участь у відборі транспортних засобів та техніки, слід наполягати на перегляді наряду з урахуванням потреб підприємства без шкоди для ведення господарської діяльності або ж з урахуванням потреб громадянина для здійснення ним підприємницької або іншої діяльності.

Більш того, відповідно до вимог Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та цього Положення, на Кабінет Міністрів України покладається обов’язок визначати і затверджувати ліміти та норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів і техніки на період мобілізації та у воєнний час.

При цьому, завдання щодо підготовки та передачі транспортних засобів, в тому числі конкретний перелік техніки і умови поставки, повинні були сформовані та доведені до відома підприємств та громадян ще у мирний час, чого на практиці, зазвичай, не відбувалося.

Отже, виключно на підставі часткового наряду, оформленого відповідного до Положення, з урахуванням визначених та затверджуваних лімітів та норм безоплатного вилучення, відбувається підготовка до передачі та передача керівниками підприємств, установ та організацій та громадянами належних їм транспортних засобів.

Таким чином, негайне вилучення під час мобілізації в громадян та підприємств належних їм транспортних засобів та техніки, будь-то на блок-постах чи в будь-яких інших місцях їх зупинки, не є правомірним.

Крім того, важливо пам’ятати, що вилучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним актом приймання-передачі за формою, встановленою відповідно до Положення, в якому зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року) або інших даних.

У разі непогодження із такою вартістю, за власною ініціативою власника транспортного засобу та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка транспортного засобу або техніки шляхом залучення відповідного суб’єкта оціночної діяльності. В такому випадку, в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.

Слід також зазначити, що вилучення під час мобілізації транспортних засобів та техніки для задоволення потреб військових формувань відбувається з наступним їх поверненням власниками та повною компенсацією шкоди, завданою таким транспортним засобам та техніці внаслідок їх вилучення.

Детальний порядок повернення вилучених транспортних засобів та техніки, а також вирішення інших питань, пов’язаних з виплатою компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх вилучення під час мобілізації, та відшкодування майнової шкоди за знищені транспортні засоби і техніку визначений у Положенні.

Але що ж робити, коли на блок-постах чи під час зупинки в інших місцях транспортних засобів та техніки, у вас намагаються негайно вилучити належні вам транспортні засоби та техніку для задоволення потреб військових формувань, без будь-яких на те правових підстав та не у відповідності до вимог вказаного вище Положення.

В такому випадку, перш за все слід послатися на вимоги законодавства, встановлені Положенням про військово-транспортний обов’язок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року № 1921 та попередити осіб про обов’язок неухильного дотримання відповідних вимог законодавства.

У разі, якщо цього виявилося не достатньо, зателефонувати до поліції для виклику на місце слідчо-оперативної групи та зателефонувати до відповідних обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишніх військкоматів) або гарячих ліній Міністерства оборони та Збройних сил України.

В будь-якому випадку, слід зафіксувати факт порушення відповідальними особами порядку вилучення транспортного засобу або техніки для подальшого оскарження таких дій та повернення такого транспортного засобу або техніки у власність.

Закон і Бізнес