О стартах и паузах

Юристы рассказали о рассрочках и ключевых нововведениях законодателей

Юристы проанализировали, стоит ли спешить с раскрытием бенефициарных владельцев. Есть смысл взглянуть на инструменты Дія Сіті под другим углом зрения. Какие недостатки у одноуровневой системы управления и что не так с отменой Хозяйственного кодекса?

Розкрити КБВ та святкувати

Голова комітету Асоціації адвокатів України з корпоративного права Катерина Спиридонова організувала дискусію з правниками, аби поговорити про ключові новели корпоративного права в цьому році.

Експерти під час своїх доповідей зосередилися на ключових подіях 2021 року: що нового вже сталося, що лише планується. Адже, як зазначила модератор заходу К.Спиридонова, аби бути спеціалістами в достатньо вузькій темі, варто слідкувати за тим, які законопроекти вносяться.

Анонсуючи теми, які колеги зголосилися розкрити в рамках вебінару, К.Спиридонова зазначала, що вони не змогли обійти увагою розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КВБ), адже юристи в цьому році займалися даним питанням доволі серйозно: «І всі дуже раді, що нам продовжили строки для того, щоб розкрити таку інформацію», — зізналася вона.

Тож представник управління державної реєстрації Міністерства юстиції Роман Кучерявий дав ряд порад та звернув увагу на проблемні питання. Адже не всі українські компанії мають просту структуру управління. «Юридичні особи щасливі з того, що законодавець відтермінував строк подання інформації для розкриття структури КБВ, і продовжив його до 11.07.2022», — відмітив посадовець.

Мовляв, наказ №163, яким було затверджено структуру КБВ за формою та змістом, набув чинності 11 липня 2021 року. Також ми мали граничний термін, встановлений прикінцевими положеннями спеціального закону «Про протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом».

«У нас є ще рік. І, як свідчить статистика, наші заявники трошки відійшли в сплячий режим, усі знову розслабилися. Але сподіваємося, що червень — липень наступного року буде дуже гарячою порою. По 200—300 людей стоятимуть у кожного суб’єкта в черзі, і будемо мати незрозумілі ситуації щодо подання», — жартував чиновник. Він закликав не гаяти часу, а скористатися такою можливістю, особливо напередодні свят: «Аби спокійно подати інформацію про КБВ та з радістю випити святкове шампанське під Новий рік».

Р.Кучерявий розповів про особливості процедури розкриття кінцевих бенефіціарів, зупинився на особливостях термінології закону та доповів як діє державний реєстратор, уносячи всю необхідну інформацію.

«Якщо вповноважені особи Мін’юсту виявлять неповноту відомостей про КБВ або в частині несвоєчасності подання такої інформації у відомостях ЄДР, то можуть застосовувати адміністративну процедуру притягнення до відповідальності. Вона покладається на юридичну особу, або на представника юридичної особи (керівників юросіб)», — попередив експерт.

Нині штраф за це сягає від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тож модератор заходу приєдналася до доповідача із закликом стимулювати клієнтів робити все своєчасно.

Дія Сіті в інструментах

Адвокат Яна Михайлюк зупинилася на перспективах роботи Дія Сіті, роблячи акцент не стільки на оподаткуванні, а на нових корпоративних інструментах, що закладені в законі «Про стимулювання розвитку цифрової економіки». Мовляв, дані інструменти є новими для України, але не для юристів, котрі практикують у сфері англійського права щодо підписання договорів.

Експерт висловила сподівання, що врешті-решт вони поширяться не тільки на резидентів Дія Сіті, а загалом будуть застосовуватися суб’єктами бізнесу в країні. «Адже ці інструменти давно позитивно показали себе у світі в контексті гнучкості правового регулювання відносин між бізнес-партнерами. До того ж вони можуть стати хорошим інструментом залучення іноземних інвестицій. Оскільки іноземцям буде набагато простіше зважитися інвестувати, якщо процедури регулюватимуться звичними для них інструментами».

Я.Михайлюк зізналася, що їй як юристу-практику, що час від часу стикається з договорами купівлі-продажу часток за англійським правом, буде дуже цікаво спостерігати за практикою впровадження в українське законодавство ряду норм. «Адже критерієм істини завжди є практика, а у сфері юриспруденції це в першу чергу судова практика. Тож побачимо», — підсумувала спікер.

До однорівневої системи

Правників, котрі цікавляться корпоративним управлінням, порадувала консультант з питань корпоративного управління Оксана Параскева. Що розповідала про законопроект №2493. «Вона дуже багато зробила для цього законопроекту, виписала багато норм. Тож якнайкраще зможе його нам прокоментувати», — представила доповідачку модератор.

«Ми на порозі прийняття третьої важливої події — нової моделі корпоративного управління. Ішли до цього майже 4 роки. Адже ідея виникла ще на початку 2017-го, а остаточно була сприйнята і стала частиною нової концепції змін, що були закладені в основу законопроекту, вже наприкінці 2018-го». Автор ініціативи зазначила, що над нею працювали 3 роки, і у 2020-му проект затвердили в першому читанні, а днями робоча група підготувала текст до другого читання.

В інших видах юрисдикції такі моделі були запроваджені раніше, і світ поступово рухався до зміни звичної для багатьох країн дворівневої моделі. «Порівняльна таблиця містить понад 700 сторінок», — окреслила експерт обсяги змін.

О.Параскева застерігала, що раду директорів не слід сприймати буквально, як поєднання прямого додавання функцій наглядової ради та правління. Мовляв, також знання невиконавчих директорів сприятимуть прийняттю більш обґрунтованих рішень, що проявлятиметься в ефекті синергії виконавчих та невиконавчих директорів.

Серед застережень правник окреслила такі як: поєднання функцій контролю та управління в одному органі (одночасне прийняття рішень і контроль); серед членів ради директорів має бути виділено коло осіб, які будуть зосереджуватися на виконанні функцій контролю (потрібне виділення незалежних директорів із групи невиконавчих директорів). Також потрібно буде відшукати способи гарантувати, що певна кількість членів ради є незалежною, і назвати критерії незалежності.

Скасувати не можна удосконалити

Катерина Спиридонова доповідала про законопроект №6013, насправді резонансний, адже він пропонує багато радикальних змін. Серед ключових — скасування Господарського кодексу.

«ГК — це, мабуть, найбільш критикований кодекс нашої сучасності, ще від моменту його прийняття. Адже він дійсно дублює багато положень інших нормативно-правових актів. Проте на мою особисту думку, говорити про його скасування достатньо передчасно», — зазначила К.Спиридонова. Адже в інших розвинених країнах усе ж діють так звані господарські кодекси, які називають комерційними чи торговими. Тобто це окремі кодекси, що регулюють таку діяльність, як підприємництво. Тож варто було б удосконалювати ГК, а не скасовувати його.

Також автори ініціативи пропонують скасувати ряд організаційно-правових форм, скасувати права оперативного управління і господарського відання, змiнити механізм управління об’єктами державної і комунальної власності, увести таке поняття, як «договір управління майном учасника» а також зміни до Цивільного кодексу та інших нормативно-правових актів.

Мовляв, Антимонопольний комітет убачає в ряді новел достатньо велике й невиправдане навантаження, як, наприклад, зобов’язання приватних і дочірніх підприємств розкривати величезний обсяг інформації. «Це може створити сильний дискомфорт для компаній», — наголосила експерт.

Зрештою правники наголосили на тому, що важливо підготуватися до змін ще до того, як вони настануть. Тому в новому році комітет так само радуватиме колег аналізом найактуальніших ініціатив.