Подведомственность третейских судов ограничат из-за недоверия нардепов и Генпрокурора
Украина — страна крайностей. Если любить, то вслепую, если не доверять, то всем. Так получилось и с третейскими судами, которые хоть и не успели запятнать свою репутацию, но все же наперед виновны и коррумпированы.
У пошуках ризиків
На засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики народні депутати в порядку другого читання розглянули проект закону щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду (№3411).
Голова підкомітету Роман Бабій представив пакет принципових поправок. Мова йшла про те, аби прибрати з підвідомчості третейських судів спори, в яких однією зі сторін є орган державної влади, посадова особа, орган місцевого самоврядування. Однак частина нардепів пропонувала окрім цього обмежити право розгляду спорів, у яких стороною є комунальне чи господарське підприємство, частка держави в статутному капіталі яких становить більше ніж 50% чи величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів. Проте, як зазначив Р.Бабій, на підкомітеті дійшли думки про те, що це не зовсім вірна позиція і це обмежить можливість розвитку третейських судів.
Член комітету Сергій Соболєв висловив підтримку таким обмеженням і зауважив, що історія третейських судів має не дворічний період, це питання є нагальним останні 15 років. Уведення в роботу третейських судів, як і механізму медіації дуже важливі, бо мають на меті розвантажити роботи звичайних судів. Однак, на думку нардепа, треба обережно підійти до визначення суб’єктів спорів. Так, С.Соболєв наголосив: «Очевидно, що, коли в спорах фігурує держава й кошти місцевого самоврядування, рішення мають ухвалюватися саме іменем України».
Народний депутат Сергій Власенко також запропонував ввести подібні обмеження щодо визначення суб’єктів спорів, які будуть розглядатись третейськими судами. На його думку, обмеження навіть слід посилити і дозволити третейським судам розглядати справи, в яких стороною може виступати комунальне чи господарське підприємство, частка держави в якому не перевищує 25%. І лише після того, як досвід покаже, що таким альтернативним судам варто довіряти, можна поступово збільшувати цей відсоток.
Член комітету Павло Павліш висловився на підтримку такої позиції. Він пояснив це тим, що коли приватне підприємство приймає рішення, у нього немає будь-яких корупційних ризиків щодо ухвалення рішення. Коли ж це стосується державної компанії або комунального підприємства, ці ризики можуть бути. І вони дорого і складно виправляються.
Прихильники розширення
Однак знайшовся й чималий табір прихильників скасування таких обмежень. Наприклад, заступник міністра юстиції Олександр Банчук зазначив, що відповідно до Конституції приватні й державні підприємства є рівними суб’єктами і рівними учасниками, тому вони повинні мати відповідну дискрецію. Крім того, О.Банчук указав на те, що йому не відома жодна конкретна інформація про можливі зловживання в цьому контексті. Заступнику міністра також здалось дивним те, що законом у меті декларується, що він має розвинути механізм роботи третейських судів, а фактично в ході його доопрацювання виходить навпаки.
«Якщо дійсно матимуть місце зловживання, то нехай це розслідує Національне агентство з питань запобігання корупції та Національне бюро з економічної безпеки», — додав О.Банчук.
Р.Бабій при цьому зазначив, що під час розгляду таких правок на підкомітеті, подібні зміни ніхто не підтримав. Єдиними, хто висловив застереження, були представники Офісу Генпрокурора, однак і вони не змогли навести конкретні випадки таких зловживань.
У свою чергу нардеп Сергій Демченко повернув русло дискусії в питання довіри. На його думку, виключення такого ряду суб’єктів з переліку однозначно свідчить про висловлення недовіри третейським судам наперед. С.Демченко зазначив, що шляхом заборони неможливо повернути довіру чи виправити можливість здійснення правопорушення. У такому випадку сам законопроект утрачає більшість свого сенсу.
Голова третейської палати Тарас Шепель зазначив, що пропозиція усунути вказаних суб’єктів від можливості розгляду спорів за їх участю в Третейських судах є неактуальною, бо досі жоден з учасників обговорення діяльності третейських судів не висловлював необхідності ввести це обмеження. Зрештою Т.Шепель додав: «Ви просто займаєтеся дуже широким колом питань і де в чому не розумієтесь».
Але порозумітися парламентарям таки довелося. Як наслідок, 9 голосами проти 8 комітет проголосував за означені обмеження.
Материалы по теме
Арбитражники идут в онлайн - исследование
07.10.2021
Почему ВС лишен процессуальных механизмов по арбитражу и как с этим жить
в„–25 (1531), 19.06—25.06.2021
Семь пробелов, мешающих развитию третейского судопроизводства
в„–7 (1513), 13.02—19.02.2021
Реформировать традиционные и реанимировать третейские: какую судьбу нардепы готовят судам
в„–46 (1500), 14.11—20.11.2020
Третейским судам доверяют больше, чем государственным, потому что о них никто не знает
в„–51 (1401), 22.12—28.12.2018
ВСУ сделал вывод, когда спор рассматривает третейский суд
в„–1-2 (1351-1352), 09.01—19.01.2018
ВСУ высказался относительно подсудности споров третейским судам, — документ
в„–31 (1329), 07.08—13.08.2017
Новое руководство Третейской палаты анонсировало реформу отрасли
в„–46 (1292), 12.11—18.11.2016
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!