Нардепы озабочены невыполнением решений международного арбитража
Злоупотребления в исполнительных и правоохранительных органах стали темой очередного заседания парламентских «антикоррупционщиков». Им доложили историю компании, которая 7 лет ждет разрешения национальных судов на выполнение решения международного арбитража. Но при чем здесь нардепы — так и осталось непонятным.
У фабулі проваджень
Власне це питання ініціював перший заступник голови комітету Ярослав Юрчишин, запропонувавши розглянути звернення іноземної юридичної особи та представників бізнес-асоціацій.
Він наголосив, що до комітету окремо не зверталася жодна зі сторін дискусії, у той час як Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу UNIC звернула увагу на те, що є справи, в яких не виконуються рішення міжнародних судів. До того ж, імовірно, як свідчать рішення судів, мали місце втрати бюджетних коштів, як прямо так і через залучення до справи Ощадбанку. «І постраждалих значно більше, ніж присутніх сьогодні на засіданні», — наголосив нардеп.
Першим до слова запросили представника Офісу Генерального прокурора Ярослава Ущепівського, аби він пояснив, як бачать фабулу справи правоохоронці. Прокурор відзначив, що до спору між двома іноземними компаніями свого часу долучалися Служба безпеки, Нацполіція і навіть Національне антикорупційне бюро.
Тож невиконання рішення міжнародного суду було та є предметом кількох кримінальних проваджень, які вже завершені. Вони стосувалися: стягнення з компанії R на користь компанії N близько $20 млн; питання заволодіння державними коштами компанією R, що нібито здійснила продаж нерухомого майна різним суб’єктам підприємництва за завищеними цінами, що дало можливість отримати з держбюджету відшкодування ПДВ; а також доведення до банкрутства.
Проводив досудове розслідування й один з підрозділів СБУ. Урешті там також вирішили закрити провадження. А сама історія виникнення боргу тягнеться ще з 2010 року, коли 2 суб’єкти господарювання уклали 3 контракти на постачання кукурудзи, які не були виконані, як установило слідство, не з вини компанії R.
Таким чином, міжнародний арбітраж постановив стягнути кошти через невиконання зобов’язань. Я.Ущепівський зазначив, що, як тільки надійдуть матеріали справи з апеляційної ланки, рішення суду виконають.
Не справа НАБУ?
Тим часом представник НАБУ Іван Кравчук пояснював, що невиконання рішення суду — це ст.382 Кримінального кодексу. І взагалі, ідеться про дві приватні компанії.
«Постановою прокурора Печерської районної прокуратури підслідність визначили за нами. Прокурор мотивував це тим, що злочин скоєно службовою особою суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка держави чи комунальної власності складає понад 50%. Якби така умова була, цей злочин дійсно був би підслідний НАБУ. Але рішення суду не виконується компанією R, яка є приватною. Тож підслідність за нами визначили безпідставно. Ми проситимемо аби ОГП визначив її за Нацполіцією», — наголосив І.Кравчук.
Дмитро Богатюк з НП відзначав, що підслідність була визначена і за НАБУ, і за СБУ. Проте поліцейські готові розслідувати провадження, якщо воно надійде.
Лариса Жигун з UNIC говорила про наявність великої проблеми в частині правозастосування, і звертала увагу комітету на те, що з грошовими вимогами до компанії R звернулися 3 банки: Ощадбанк, Нацбанк і Укрексімбанк. «Де тут усе-таки збитки держави та втрати бюджету?» — не розумів Анатолій Бурміч.
«Вони полягають у доведенні до банкрутства компанії R. Це несплата податків до бюджету всіх рівнів», — пояснювала Л.Жигун. «А до чого тут невиконання рішення суду?» — уточнював Олександр Ткаченко. «Мова йде про потенційні зловживання державних органів», — відзначала представниця UNIC.
Очима компанії №
Найбільш яскраво ситуацію стосовно перспектив інвестиційного клімату в країні вималював представник компанії N. «Ми маємо справу з системною проблемою, коли можна безкарно уникати виконання рішення суду, застосовуючи цивільно-правові механізми, які зовні виглядають доволі законними. Але це лише форма, що прикриває собою протиправну суть», — зазначив бізнесмен.
Мовляв, невиконання судового рішення було нерозривно пов’язане з доведенням боржника до банкрутства. Це, у свою чергу, заподіяло шкоду близько 160 кредиторам компанії R, які висунули вимоги на загальну суму понад на 45 млрд грн.
«Серед цих кредиторів є 3 державні банки із загальними вимогами на суму майже 8 млрд грн. та іноземні банки — Експортно-імпортний банк США і Deutsche Bank, які також надавали кредити компанії R. На нашу думку, в Україні почалося контрольоване банкрутство цілої низки компаній, які об’єднані відомим агрохолдингом U. Це несе не лише велику суспільну небезпеку, а й заподіяння шкоди іноземним кредиторам», — наголосив А.Васильєв.
Він також відзначив, що починаючи з 2018-го досудовим розслідуванням щодо компаній займались майже всі органи правопорядку, та, на жаль, усі вони були вкрай неефективними. Мовляв, у поліції справу 5 разів закривали, а потім замість того, аби передати до податкової, віддали її СБУ. Тож виходить, що ніхто не винен у банкрутстві компанії.
«Неможливість ефективно розслідувати і направляти справу до суду — це небезпечно». Бізнесмен зазначав, що правоохоронці уже вичерпали свої можливості, тож нині вони змушені покладати надії на НАБУ. А.Васильєв просив комітет здійснити парламентський контроль за досудовим розслідуванням бюро.
«Шкурняки» олігархів
Представник НАБУ поспішив уточнити, що в кримінальному провадженні, яке їм передане, лише один потерпілий — компанія N, жоден держбанк у справі не фігурує. Тож представники комітету, які охрестили справу «міжсобойчиком» двох компаній, почали вимагати від керівників комітету підготувати проект рішення з даного питання.
Я.Юрчишин зазначав, що вони мають звернути увагу Кабміну, що виконавча служба не виконує рішень суду в межах своїх повноважень, а також звернутись до ОГП, аби там кримінальні справи узяли на належний контроль.
«Як ви будете звертати увагу Кабміну на бездіяльність державної виконавчої служби, якщо з 2020 року підприємство перебуває в банкрутстві? ДВС не працює в цій справі з початку 2020-го», — відзначила заступник міністра юстиції Валерія Коломієць.
«Впродовж 2018—2019 років ДВС 5 разів зверталася з повідомленнями до правоохоронців стосовно невиконання судового рішення і доведення компанії до банкрутства, — пояснював А.Васильєв. — Проте ДВС встановила, що рішення суду неможливо виконати через відсутність активів, які були у незаконний спосіб виведені з власності боржника. Тобто ініціатива досудового розслідування виходила від органів ДВС».
Тим часом А.Бурміч не міг збагнути, до чого тут НАБУ. Мовляв, якщо в історії не фігурують державні кошти й чиновники, то це не корупція, а шахрайство — просто хтось когось обдурив.
«Кошти взято в державному банку, потім суб’єкт господарювання умисно довели до банкрутства, і кошти не повернуться ніколи. Це має ознаки злочину, передбаченого ст.191 КК», — пояснювала головуюча.
Зробила свій внесок у розуміння ситуації й представниця компанії U Галина Ковток. Вона повідомила, що свого часу уряд Миколи Азарова ввів експортні квоти на зерно. За 4 місяці компанії N та R уклали угоди на постачання. Проте через те, що експортні квоти не були отримані, контракт не виконали. Потім компанію R продали, і попередній власник не відобразив даних у договорах.
«Фактично не ввівши жодного товару, робіт чи послуг в Україну, компанія N вимагає виконання рішення Лондонського арбітражу. Аби ми сплатили їм $17 млн, які вже трансформувались у $85 млн», — заявила Г.Ковток.
«Нас підводять до того, що $85 млн винна держава, яка фактично не брала в цьому участі», — сполохався А.Бурміч. «Вирішувати «шкурняки» олігархів — не справа нашого комітету», — наполягав Роман Іванісов. «Зарано казати, що з держави так просто стягнути кошти», — заспокоювала нардепів чиновниця.
Яйця на Великдень
Стягнути що-небудь з держави дійсно непросто. Мабуть, тому вона давно перетворилася на рай для шахраїв і нестерпний простір для бізнесу. В.о. голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький пригадував, що контроль за виконанням судових рішень держава «в 1960-х роках установила спеціально для того, аби контролювати рішення міжнародного арбітражу».
Бізнесу в Україні дійсно нема звідки чекати допомоги. Схоже, у країні ще довго буде не на часі знімати контроль за виконанням судових рішень з Мін’юсту, а інвестиційний клімат ще довго залишатиметься несприятливим.
«Якщо компанія 7 років не може домогтися судового рішення по суті, то це є зловживанням виконавчих органів. На наступне засідання комітету я запропоную проект рішення щодо цього питання, і тоді комітет визначиться», — підсумував Я.Юрчишин.
Цікаво, що агрохолдинг U цьогоріч на Великдень анонсував випуск 1 млрд яєць із маркуванням «Ситника геть!». Так власник бізнесу вирішив поздоровити очільника НАБУ з 6-річчям перебування на посаді. Схоже, тепер очікують, що у квітні наступного року директор нарешті зміниться.
Водночас резюме цього засідання зводиться до того, що парламент і досі сприймається як орган, що може натиснути на суд. Хоча його повноваження обмежуються прийняттям законів — якісних і ефективних.
.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!