Лауреат почетного знака АЮУ Николай Гусак:

«Сложилась ситуация, когда люди думают о судебных решениях, независимости судей и их непредубежденности лучше, чем власть»

Во время церемонии открытия года права за весомый вклад в развитие юридической профессии в Украине традиционно вручается почетный знак Ассоциации юристов Украины «За честь и профессиональное достоинство». В этом году его лауреатом стал Николай Гусак — судья Кассационного административного суда в составе Верховного Суда, который недавно вышел в отставку. Он согласился дать интервью «ЗиБ».

«У правовідносинах «бізнес — податкова» мало що змінилося за останні роки»

— Ви стали людиною Року права. Відзнака надається за вагомий внесок у розвиток юридичної професії. Як самі оцінюєте, що саме з ваших якостей більше за все послугувало отриманню цієї нагороди?

— Уважаю, що це небайдужість. Інколи необхідно було обійти всіх суддів Верховного Суду України, щоб переконати їх виправити прикру помилку в правозастосуванні!

— Коли ви зрозуміли, що обрали саме вас?

— Лише тоді, коли мені про це повідомили.

— Чи знаєте, хто були ваші суперники?

— Так. Деякі прізвища мені були відомі. Кандидати гідні. Я особисто сумнівався у своїй конкурентоспроможності, але слідкувати за перебігом подій, голосуванням колег з піклувальної ради АПУ не мав можливості та й бажання.

Слід зазначити, що, мабуть, уперше за всю історію цього заходу почесна відзнака дісталася судді. До цього лауреатами ставали не менш гідні особи: науковці, адвокати та інші діячі у сфері права.

— Останні роки ви працювали в КАС, у палаті, яка розглядає податкові спори. Як оцінюєте правовідносини «податкова — бізнес», виходячи із судової практики?

— Робота у згаданій судовій палаті КАС дає підстави для висновку, що в правовідносинах, про які йде мова, з перебігом часу мало що змінилося.

Перманентне реформування податкового органу, як правило, закінчується заміною людей, які адмініструють податки та збори. На мій погляд, адміністративне оскарження рішень фіскалів мало б бути більш ефективним, а саме оскарження — обов’язковим. Існування можливості в переважній більшості категорій податкових спорів перевірки рішень податківців у судах трьох рівнів, на переконання багатьох колег, є зайвим. Ураховуючи адміністративне оскарження, можна говорити про чотири рівні перегляду рішень у податкових справах. Запроваджені фільтри для касаційного оскарження при належному юридичному супроводі можуть бути подолані.

Є інші привабливі приклади судового контролю за адмініструванням податків, зокрема в країнах Європи, які заслуговують на те, щоб вони були вивчені та запроваджені в Україні. Це економія часу, ресурсу.

— Якою є ваша оцінка інвестиційного клімату в Україні?

— На мій холопський розум, інвестиційний клімат в Україні має покращитись. Клімат цей — не лише судова складова (оперативність, передбачуваність, справедливість рішень). Не в останню чергу це зрозуміле стабільне законодавство, дотримання запроваджених законом преференцій, правил, неможливість свавільного втручання в процес законотворення та дотримання закону.

— Чи збільшилася кількість касаційних скарг на захист підприємців?

— Можу сказати, що в силу певних обставин кількість касаційних скарг достатньо велика. Відповідь на запитання про причини цього має бути результатом відповідного аналізу.

«Справжні судді не дозволяють собі критикувати, наприклад, гаранта за можливі промахи»

— Що ви думаєте стосовно того, що на судову систему України сьогодні чиниться небувалий тиск з боку інших гілок влади?

— Небувалий тиск для судової системи не новина. Періодично ми це проходили (погрози Прем’єр-міністра не виплачувати зарплату, президентська резолюція щодо судового рішення, яке він уважає вірним, скасування указу про призначення на посаду судді тощо). Це загартовує систему та згуртовує суддів. Владу, яка дає оцінку судовим рішення, порушує кримінальні справи у випадку розходження в поглядах на Конституцію, верховенство права, публічно залякує суддів, хочеться запевнити: і це мине, це лише хвороби зростання.

Судді більш освічені, законослухняні, ніж представники інших гілок влади. Справжні судді не дозволяють собі критикувати, наприклад, гаранта за можливі промахи, явні помилки в урядуванні чи представників його офісу, КМ, коли ті попадають головою не в м’яч, а в штангу.

— Усе своє життя ви пропрацювали в судовій системі. Чи змінилося ставлення людей та влади до судової системи за ці роки?

— Сподіваюся, що зміна ставлення людей та влади до суду не є синхронною. Склалася ситуація, коли люди думають про судові рішення, їх справедливість, незалежність суддів та їх неупередженість краще, ніж влада, яка бачить усе в негативному світлі.

Я знаю про вади судочинства, алогічність управління окремими судами зсередини, однак такі не виправляються тотальним контролем за змістом судових рішень з боку інших гілок влади.

— На святкування ви прийшли разом з Головою ВС. Це збіг чи свідома спільна позиція?

— Я прийшов один. Не знав, що запрошена на цей захід і Голова ВС. У протилежному разі я б зробив так, як вам це побачилось. Люблю спілкуватися з розумними людьми.

— Ви один з тих суддів ВС, котрі нещодавно пішли у відставку. Що вас до цього спонукало?

— Цілий ряд приватних обставин, про які тут не місце розповідати. З власного досвіду дійшов висновку, що для щасливого життя необхідні зміни на краще, а не будь-які.

ДОВІДКА «ЗіБ»

Микола ГУСАК (на фото — у центрі) у 1984 р. закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка за спеціальністю «правознавство» й того ж року почав працювати на посаді стажиста народного судді Шевченківського районного народного суду м.Києва, згодом — в.о. народного судді цієї установи.

Протягом 1987—1994 рр. обіймав посади в Дарницькому та Харківському районних народних судах столиці. Був головою Харківського народного суду м.Києва в 1993—1994 рр.

З 1994-го обіймав посаду начальника юридичного відділу Всеукраїнського акціонерного банку.

З 1997 р. — суддя Вищого арбітражного суду (згодом — Вищий господарський суд).

У 2001-му став суддею Верховного Суду України.

У 2015—2019 рр. — член Вищої ради правосуддя.

З 2019 до вересня 2021 р. — суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.