Необходимость подтверждения мнения коллегии ВККС закон связывает только с наличием отрицательного заключения ОРД, поданного до момента принятия комиссией положительного для судьи решения. Такое заключение сделал ВС в постановлении №9901/474/19, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
1 вересня 2021 року м.Київ №9901/474/19
Велика палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача — АНЦУПОВОЇ Т.О.,
суддів: БРИТАНЧУКА В.В., ВЛАСОВА Ю.Л., ГУДИМИ Д.А., ЄЛЕНІНОЇ Ж.М., КАТЕРИНЧУК Л.Й., КНЯЗЄВА В.С., КРЕТ Г.Р., ЛОБОЙКА Л.М., ПІЛЬКОВА К.М., ПРОКОПЕНКА О.Б., ПРОРОКА В.В., РОГАЧ Л.І., СИТНІК О.М., СІМОНЕНКО В.М., ТКАЧА І.В., ШТЕЛИК С.П. —
розглянула в порядку письмового провадження справу №9901/474/19 за позовом Особи 1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів про визнання протиправними та скасування рішень за апеляційною скаргою Особи 1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.04.2021,
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 28.08.2019 Особа 1 звернувся до КАС як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просив:
— визнати протиправним та скасувати протокольне рішення про винесення на розгляд комісії в пленарному складі питання про підтримку рішення ВККС від 21.06.2019 №512/ко-19;
— визнати протиправним та скасувати абзац третій резолютивної частини рішення ВККС від 21.06.2019 №512/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності рішенням.
Протокольною ухвалою від 22.03.2021 КАС прийняв вимогу представника позивача про збільшення позовних вимог.
З урахуванням уточненних позовних вимог Особи 1 просив:
— визнати протиправним та скасувати протокольне рішення відповідача про винесення на розгляд комісії в пленарному складі питання про підтримку рішення ВККС від 21.06.2019 №512/ко-19;
— визнати протиправним та скасувати абзац третій резолютивної частини рішення ВККС від 21.06.2019 №512/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності рішенням;
— визнати рішення ВККС від 21.06.2019 №512/ко-19 таким, що набрало чинності з 21.01.2020.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що положення пп.4.10.1 п.4.10 розд.ІV регламенту ВККС, затвердженого рішенням комісії від 13.10.2016 №81/зп-16, містять імперативний припис у разі недотримання громадською радою доброчесності строків подання висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. На підставі ч.5 ст.83 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII та пп.4.10.8 п.4.10 розд.ІV регламенту поданий висновок ГРД не міг впливати на порядок набрання чинності рішенням ВККС про відповідність судді ГСКО Особи 1 займаній посаді. Позивач зазначає, що тільки при дотриманні ГРД порядку подання висновку він може вважатися «наявним» та відповідно до положень пп.4.10.8 п.4.10 розд.ІV регламенту виникають підстави для реалізації особливого порядку набрання чинності рішенням комісії.
Відтак Особа 1 зауважує, що у зв’язку з поданням ГРД висновку з порушенням строку та прийняттям колегією ВККС протокольного рішення від 3.06.2019 про залишення цього висновку без розгляду в пленарному складі комісії відсутній предмет розгляду для підтримання чи непідтримання спірного рішення.
Наведене, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем принципів правової визначеності, належного урядування та передбачуваності дій державного органу, оскільки відповідач не дотримався визначеного регламентом порядку проведення кваліфікаційного оцінювання та засобів встановлення результатів оцінювання.
Крім того, Особа 1 вважає, що наслідком протиправного прийняття комісією протокольного рішення про винесення на розгляд комісії в пленарному складі питання про підтримку зазначеного рішення є особливий порядок набрання чинності цим рішенням, а саме необхідність проходження позивачем додаткової процедури для підтримки рішення комісії у складі колегії, повторного оцінювання комісією вже в пленарному складі, яке передбачає розгляд шляхом дослідження висновку (який залишено без розгляду) та пояснень судді, обставин, документів та матеріалів, що були предметом розгляду під час співбесіди.
3. Рішенням КАС від 12.04.2021 Особі 1 в задоволенні позову відмовлено.
4. Не погодившись із таким рішенням, Особа 1 подав до Великої палати ВС апеляційну скаргу з тих підстав, що вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з’ясуванням фактичних обставин справи. В апеляційній скарзі Особа 1 просить скасувати рішення КАС від 12.04.2021 та ухвалити нове рішення — про задоволення позовних вимог.
5. ВП ВС ухвалою від 18.05.2021 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Особи 1 на рішення КАС від 12.04.2021, а ухвалою від 20.07.2021 призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
6. Станом на 1.09.2021 від ВККС до ВП ВС відзив на апеляційну скаргу Особи 1 не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
7. Указом Президента від 25.12.2004 №1540/2004 Особу 1 призначено суддею ГСКО.
8. Рішенням ВККС від 26.04.2018 №99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання судді Особи 1 на відповідність займаній посаді.
9. У квітні 2018 року на офіційному веб-сайті ВККС опубліковано повідомлення про призначення кваліфікаційного оцінювання суддів, ураховуючи кваліфікаційне оцінювання позивача.
10. Згідно з рішенням комісії від 3.08.2018 №189/зп-18 Особа 1 був допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання — «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
11. Відповідачем призначено співбесіду із суддею Особою 1 на 13.05.2019, про що було зазначено в повідомленні на офіційному веб-сайті ВККС з порядком денним засідання на 13.05.2019.
12. 12.05.2019 на електронну пошту комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність судді ГСКО Особи 1 критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 12.05.2019.
13. Зазначений висновок був зареєстрований канцелярією відповідача в день співбесіди, 13.05.2019, та наданий Особі 1 для ознайомлення безпосередньо перед початком співбесіди.
14. 13.05.2019 комісія у складі колегії на початку співбесіди з позивачем ухвалила протокольне рішення про залишення без розгляду висновку ГРД про невідповідність судді ГСКО Особи 1 критеріям доброчесності та професійної етики, у зв’язку з тим, що зазначений висновок надійшов до комісії з порушенням строку, передбаченого пп.4.10.1 регламенту.
15. 13.05.2019 під час проведення співбесіди оголошено перерву та 21.06.2019 колегією ВККС було продовжено співбесіду з позивачем.
16. Рішенням комісії від 21.06.2019 №512/ко-19 колегія членів ВККС визначила, що суддя ГСКО Особа 1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 741,25 бала.
17. Оскаржуваним рішенням суддю ГСКО Особу 1 також визнано таким, що відповідає займаній посаді.
18. Крім того, в абз.3 резолютивної частини оскаржуваного рішення зазначено, що це рішення набирає чинності в порядку, визначеному пп.4.10.8 п.4.10. розд.IV регламенту.
19. Не погоджуючись із протокольним рішенням ВККС від 21.06.2019 про винесення на розгляд комісії в пленарному засіданні питання про підтримку рішення ВККС від 21.06.2019 №512/ко-19 та з абз.3 зазначеного рішення, позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.
Оцінка суду першої інстанції
20. Відмовляючи Особі 1 в задоволенні позову, КАС виходив з того, що з положень закону №1402-VІІІ, які регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання, та окремо з положень ч.1 ст.88 цього закону в поєднанні з положеннями п.4.10, зокрема пп.4.10.1 регламенту, слідує, що колегія ВККС може вчиняти низку дій та рішень для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання судді. Саме колегія ВККС наділена повноваженнями констатувати, підтвердив чи не підтвердив суддя здатність здійснювати повноваження у відповідному суді. У процесі кваліфікаційного оцінювання колегія комісії вправі визначати: впливає чи не впливає висновок ГРД або надана нею інформація на результат оцінювання, за умови, що висновок ГРД поданий таким чином, що і суддя, і комісія мали достатньо часу ознайомитися з ним і відповідним чином відреагувати на нього. Суд першої інстанції зазначив, що в межах цієї процедури колегія ВККС може ухвалити рішення не розглядати висновок чи інформацію ГРД, якщо вони подані, приміром, поза строком, установленим пп.4.10.1 п.4.10 регламенту.
21. Водночас суд першої інстанції зауважив, що навіть за умови, коли висновок ГРД потрапив у поле зору колегії ВККС незадовго до початку проведення співбесіди із суддею та з порушенням строків його подання, що зумовило ухвалення рішення про залишення висновку ГРД без розгляду, у розумінні положень абз.2 ч.1 ст.88 закону №1402-VІІІ це не означає, що колегія ВККС набуває можливості оцінювати, аналізувати та визначати юридичну природу цього документа, вирішувати, чи відповідає він вимогам щодо форми та змісту, встановленим законом, чи є він тією причиною (детермінантою), що зобов’язує (спонукає) колегію ВККС до ухвалення рішення стосовно суті висновку ГРД.
22. Крім того, КАС дійшов висновку про те, що із законодавчого визначення абз.2 ч.1 ст.88 закону №1402-VІІІ випливає, що якщо в процесі кваліфікаційного оцінювання з’являється таке правове явище чи обставина, як висновок ГРД, тоді закон імперативно й безальтернативно визначає, коли рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає сили остаточного, а також хто, яким чином і якою кількістю голосів має підтримати таке рішення. Із цього законодавчого формулювання суд першої інстанції виснував, що саме ВККС у пленарному складі на своєму засіданні може оцінити слушність висновку ГРД і дати відповідь на інші питання, пов’язані із цим висновком, серед іншого й на ті, що стосуються не тільки змісту (суті), а й щодо його дійсності, достовірності, об’єктивності, правдивості, дотримання форми, строку та порядку затвердження і подання.
23. Суд першої інстанції зазначив про те, що спірні рішення комісія прийняла у спосіб, на підставі та в межах повноважень, що визначені Конституцією та законами, а також з дотриманням права особи на участь у процесі прийняття рішення. При цьому висновки суду ґрунтуються на повному, всебічному й об’єктивному досліджені фактичних обставин справи й правильному застосуванні норм матеріального права.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
24. В апеляційній скарзі на рішення КАС від 12.04.2021 Особа 1 зазначає, що воно прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також неповним з’ясуванням фактичних обставин справи.
25. Скаржник зазначає, що в комісії в пленарному складі відсутні повноваження брати участь у вирішенні питання щодо відповідності займаній посаді судді, оскільки згідно з п.20 розд.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону №1402-VIII передбачено, що відповідність займаній посаді судді оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим законом.
26. Крім того, Особа 1 зауважує, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції фактично ухилився від надання оцінки одній з підстав позову, зокрема відсутності повноважень ВККС у пленарному складі брати участь у вирішенні питання про відповідність позивача займаній посаді судді.
27. Скаржник зазначає, що логічним наслідком прийняття комісією у складі колегії протокольного рішення від 13.05.2019 про залишення висновку ГРД від 12.05.2019 без розгляду є відсутність такого висновку як правового явища в процесі подальшого кваліфікаційного оцінювання позивача. Відтак, на думку скаржника, факт подання зазначеного висновку ГРД жодним чином не міг вплинути на порядок набрання чинності рішенням ВККС від 21.06.2019 про відповідність судді Особи 1 займаній посаді.
28. Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи вдався до формального копіювання правової позиції ВП ВС, не дослідивши фактичні обставини справи №9901/489/19, що, на його думку, свідчить про неповне з’ясування фактичних обставин справи.
29. Крім того, Особа 1 звертає увагу на те, що фактично з тексту рішення комісії від 21.06.2019 №512/ко-19 убачається відсутність будь-якої мотивації щодо прийняття оскаржуваної частини рішення, що є окремою, самостійною та достатньою підставою вважати протиправним рішення відповідача в частині абз.3 резолютивної частини щодо набрання ним чинності, що не було предметом дослідження суду першої інстанції.
30. На думку скаржника, рішення ВККС за результатом оцінювання Особи 1 на відповідність займаній посаді судді за спеціальною процедурою згідно з п.20 розд.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону №1402-VIII та п.161 розд.XV «Перехідні положення» Конституції вже ухвалене, однак комісія в оскаржуваній частині рішення всупереч зазначеним вимогам законодавства покладає проведення оцінювання відповідності позивача займаній посаді судді на ВККС у пленарному складі, що не передбачено ні Конституцією, і законом №1402-VIII.
31. Водночас Особа 1 звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.12.2019 у справі №640/21748/19 за його позовом до ГРД, третя особа — комісія, визнано протиправним та скасовано висновок ГРД про невідповідність судді ГСКО Особи 1 критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено ГРД 12.05.2019. Відтак скаржник вважає, що в цій справі фактично відпала підстава для призначення засідання Комісії в пленарному складі на підставі пп.4.10.8 п.4.10 розд.IV регламенту.
Позиція ВП ВС
Релевантні джерела права
32. Відповідно до пп.4 п.161 розд.XV «Перехідні положення» Конституції з дня набрання чинності законом від 2.06.2016 №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на 5 років або обрано суддею безстроково до набрання чинності законом №1401-VIII, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
33. Згідно з п.20 розд.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону №1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на 5 років або обрано суддею безстроково до набрання чинності законом №1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії ВККС.
34. За правилами чч.1, 2 та 5 ст.83 закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
35. Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (п.2 ч.4 ст.83 цього ж закону).
36. Відповідно до чч.1 і 2 ст.85 закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов’язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.
37. Пунктом 16 ч.4 ст.85 закону №1402-VIII передбачено, що суддівське досьє має містити висновок ГРД (у разі його наявності).
38. ГРД утворюється з метою сприяння ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД складається з двадцяти членів. ГРД здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить 5 членів ГРД (чч.1—3, 5 ст.87 закону №1402-VІІІ).
39. У ч.6 ст.87 закону №1402-VIII передбачено, що ГРД: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає ВККС інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, ВККС висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; 4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); 5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.
40. Відповідно до положень ч.1 ст.88 закону №1402-VIII ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
41. Згідно з п.4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді та п.4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затвердженими рішенням ВККС від 15.11.2016 №150/зп-16, висновок ГРД включається до відповідного досьє без проведення жодної перевірки, а тому як складова частина досьє відповідно до положень п.16 ч.4, п.4 ч.5, ч.9 ст.85 закону №1402-VІІІ підлягає обов’язковому дослідженню, тобто розгляду, відповідачем разом з іншими документами, які містяться в досьє кандидата на посаду судді (суддівському досьє).
42. 29.12.2017 ВККС прийняла рішення №140/зп-17, яким внесла зміни до регламенту. Цим рішенням зазначений регламент, зокрема, доповнено п.4.10 розд.ІV під назвою «Порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності».
43. Підпунктом 4.10.1 п.4.10 розд.ІV Регламенту встановлено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до комісії ГРД не пізніше ніж за 10 днів до визначеної комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді).
Інформація або висновок подаються до комісії у паперовій або електронній формі безпосередньо чи за допомогою засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію подання документів.
Приймання комісією інформації або висновку завершується о 18:00 (о 24:00) у разі направлення електронною поштою) дня, який передує першому з 10 днів до визначеної комісією дати проведення співбесіди.
Інформація або висновок вважаються поданими, якщо отримані комісією у строк, визначений абз.3 цього пункту.
У разі недотримання ГРД строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення.
Висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, комісією не розглядається.
44. Відповідно до пп.4.10.5 п.4.10 розд.ІV регламенту за результатами співбесіди комісія ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд комісії в пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абз.2 ч.1 ст.88 закону.
Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами комісії згідно з абз.2 ч.1 ст.88 закону або у разі надходження до комісії рішення ГРД про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду комісією в пленарному складі. У разі надання ГРД до комісії рішення про скасування висновку до моменту його розгляду комісією у пленарному складі питання щодо набрання чинності рішенням про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді розглядається комісією відповідно до абз.1 пп.4.13.3 п.4.13 цього регламенту.
Рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення.
Оцінка аргументів скаржника та висновків суду, рішення якого переглядається
45. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі, ВП ВС дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
46. Застосовані судом у цій справі правові норми дають підстави для висновку про те, що кваліфікаційне оцінювання є спеціальною процедурою, що має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
47. Відповідно до пп.4 п.161 розд.XV «Перехідні положення» Конституції передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на 5 років або обрано суддею безстроково до набрання чинності законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
48. Правове регулювання здійснення правосуддя в Україні та організації судової влади, зокрема, визначене в законі №1402-VIII.
49. У ч.1 ст.83 закону №1402-VIII встановлено, що метою проведення кваліфікаційного оцінювання є визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
50. На думку Особи 1, мета проведення кваліфікаційного оцінювання, а саме визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, закріплена в законі №1402-VIII, не розповсюджується на оцінювання відповідності судді займаній посаді, а відтак і на його наслідки.
51. ВП ВС звертає увагу на те, що відповідно до п.20 розд.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону №1402-VIII відповідність займаній посаді судді оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим законом.
Порядок оцінювання судді визначений у стст.83—88 закону №1402-VIII. Цей порядок є єдиним та не диференційованим залежно від виду кваліфікаційного оцінювання. Він визначає єдину мету, завдання та підстави кваліфікаційного оцінювання, складається з аналогічних етапів оцінювання за одними й тими ж критеріями як для суддів, які мають підтвердити відповідність займаній посаді, так і для кандидатів на посаду судді.
52. У п.40 Висновку Венеційської комісії №966/2019 від 14.10.2014 зазначено, що в контексті України рішення про необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання було визнано прийнятним. ВК врахувала існуючі основні проблеми з корупцією та некомпетентністю судової влади, політичним впливом на призначення суддів у попередньому періоді та майже цілковитою відсутністю довіри громадськості як до чесності, так і до компетентності судової системи (CDL-AD (2015)007, Спільний висновок ВК та директорату з прав людини генерального директорату з прав людини та верховенства права про закон про судоустрій та статус суддів та зміни до закону про Вищу раду юстиції, пп.72—74).
53. Відтак відсутні правові підстави вважати, що до оцінювання відповідності судді займаній посаді не застосовуються положення стст.83—88 закону №1402-VIII.
Отже, процедура кваліфікаційного оцінювання Особи 1 на відповідність займаній посаді відповідно до стст.83—88 закону №1402-VIII є правомірною.
54. Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження у цій справі є рішення ВККС від 21.06.2019 №512/ко-19 про результати кваліфікаційного оцінювання судді ГСКО Особи 1 на відповідність займаній посаді в частині дати набрання чинності цим рішенням.
55. Застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що в межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов’язком (повноваженням) ВККС є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного.
56. Комісія з огляду на свої повноваження повинна визначити, чи відповідає поведінка судді основоположним принципам її регламентації, стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ (чергового) з’їзду суддів від 22.02.2013.
57. ГРД збирає, оцінює інформацію щодо судді та у строк не пізніше 10 днів до дня проведення співбесіди із суддею надсилає інформацію щодо нього або ж висновок про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
58. Відповідно до п.16 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням комісії від 3.11.2016 №143/зп-16, дослідження досьє полягає у систематизації, аналізі, зборі, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання.
59. У п.19 цього ж положення передбачено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію. Тобто відбувається послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідності судді займаній посаді.
60. За результатами співбесіди ВККС у складі колегії надає оцінку інформації або висновку щодо судді та приймає рішення про підтвердження здатності або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
61. У п.3.11 Висновку Ради Європи від 10.04.2017 щодо регламенту ГРД з посиланням на позиції Консультативної ради європейських суддів, наголошено, що всі процедури індивідуального оцінювання мають надавати суддям змогу висловлювати свою думку стосовно власної діяльності та стосовно оцінки своєї діяльності. Будь-яка процедура має надавати їм можливість оскаржити результати оцінювання в незалежних органах або в суді. Більше того, суддя, роботу якого оцінюють, повинен мати ефективні правові засоби оскарження незадовільних результатів оцінювання, особливо якщо це впливає на «громадянські права» судді в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
62. Оцінювання судді за критеріями «компетентність», «професійна етика», «доброчесність» віднесено до виключних повноважень комісії, яка з підстав та в порядку, передбачених ст.88 закону №1402-VІІІ, ухвалює кінцеве та остаточне рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. У випадку, якщо ГРД у висновку встановила, що суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
63. ВП ВС в постанові від 25.06.2019 у справі №9901/460/18 висловила правову позицію відносно того, що згідно з пп.4.10.3 п.4.10 регламенту (який передбачав можливість залишення без розгляду інформації або висновку в разі недотримання ГРД вимог до їх змісту) відповідач фактично наділяє себе повноваженням, яке не передбачене законом №1402-VІІІ, зокрема надає собі право залишати без розгляду інформацію або висновок, які були надані ГРД, оскільки зазначеним законом не передбачено право ВККС приймати рішення про залишення без розгляду інформації або висновку, які були надані ГРД, як і не передбачено право не досліджувати відповідні документи.
64. У цьому рішенні ВП ВС погодилася з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення комісії від 29.12.2017 №140/зп-17 щодо внесення змін, зокрема, до пп.4.10.3 п.4.10 регламенту.
65. Отже, аналіз положень закону №1402-VІІІ, які регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання, та окремо положень ч.1 ст.88 цього закону в поєднанні з положеннями п.4.10 розд.ІV регламенту, зокрема пп.4.10.1, свідчать, що колегія ВККС може вчиняти низку дій та рішень для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання судді. Колегія ВККС наділена повноваженнями констатувати: підтвердив чи не підтвердив суддя здатність здійснювати повноваження у відповідному суді. У процесі кваліфікаційного оцінювання колегія комісії вправі визначати: впливає чи не впливає висновок ГРД або її інформація на результат оцінювання за умови, що висновок ГРД поданий таким чином, що і суддя, і комісія мали достатньо часу ознайомитися з ним і відповідним чином відреагувати на нього. У рамках цієї процедури висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, колегією ВККС не розглядається.
66. Відповідно до правової позиції ВП ВС, викладеної в постановах від 1.07.2020 у справах №9901/381/19 та 9901/489/19, навіть за умови, коли висновок ГРД потрапив у поле зору колегії ВККС незадовго до початку проведення співбесіди із суддею та з порушенням строків його подання, що зумовило ухвалення рішення про залишення висновку ГРД без розгляду, у розумінні положень абз.2 ч.1 ст.88 закону №1402-VІІІ це не означає, що колегія ВККС набуває можливості оцінювати, аналізувати та визначати юридичну природу цього документа, вирішувати, чи відповідає він вимогам щодо форми та змісту, встановленим законом, чи є він тією причиною (детермінантою), що зобов’язує (спонукає) колегію ВККС до ухвалення рішення стосовно суті висновку ГРД.
67. За висновками ВП ВС, викладеними в зазначених постановах, а також застосованими судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, законодавче визначення абз.2 ч.1 ст.88 закону №1402-VІІІ свідчить про те, що якщо в процесі кваліфікаційного оцінювання з’являється таке правове явище чи обставина, як висновок ГРД, то закон імперативно й безальтернативно визначає, коли рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає сили остаточного, а також хто, яким чином та якою кількістю голосів має підтримати таке рішення. Із цього законодавчого формулювання висновується, що саме ВККС у пленарному складі на своєму засіданні може оцінити слушність висновку ГРД і дати відповідь на інші питання, пов’язані із цим висновком, серед іншого й на ті, що стосуються не тільки змісту (суті), але й стосовно його дійсності, достовірності, об’єктивності, правдивості, дотримання форми, строку та порядку затвердження і подання.
68. Гіпотеза норми абз.2 ч.1 ст.88 закону №1402-VІІІ через запровадження умови про наявність висновку ГРД щодо невідповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності передбачає диспозицію у вигляді подолання висновку ГРД 11 голосами членів ВККС на пленарному засіданні цього органу, яка не встановлює жодних додаткових, особливих чи конкретних умов, яким має відповідати висновок ГРД як за змістом, так і за формою, строком чи порядком його подання. Тобто, необхідність підтвердження рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді цей закон пов’язує із самим тільки фактом наявності негативного висновку ГРД, який у часі був поданий до моменту ухвалення колегією ВККС позитивного для судді рішення.
69. З наведених вище законодавчих положень випливає також, що колегія ВККС, коли ухвалює рішення про винесення на розгляд комісії в пленарному складі питання щодо підтримки рішення про підтвердження суддею здатності здійснювати повноваження у відповідному суді, не здійснює своїх дискреційних повноважень, а чітко слідує вимогам закону.
70. З урахуванням своєї сталої позиції ВП ВС погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення комісія прийняла у спосіб, на підставі та в межах повноважень, що визначені Конституцією та законами, а також з дотриманням права особи на участь у процесі прийняття рішення; висновки суду ґрунтуються на повному, всебічному й об’єктивному дослідженні фактичних обставин справи й правильному застосуванні норм матеріального права.
71. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
72.Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 Кодексу адміністративного судочинства за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін.
73.Згідно із ч.1 ст.316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
74.Отже, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновки щодо розподілу судових витрат
75.Відповідно до ч.6 ст.139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
76.Оскільки ВП ВС не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись стст.241—243, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС, ВС
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу Особи 1 залишити без задоволення.
2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від12.04.2021 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
.
Материалы по теме
Подсолнечник под арестом, непристойное положение и нетрезвая за рулем — заседание ТДП ВРП
17.04.2024
Судьям не стоит забывать о своем законном интересе – презумпции компетентности и добропорядочности
10.04.2024
Соблюдение устоявшейся судебной практики не является дисциплинарным проступком — решение ВДП ВРП
03.04.2024
39 нетрезвых водителей, отказ от командировки и содержание под стражей - заседание ВДП ВРП
03.04.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!