О движении между чтениями и независимость

Декларирование ВКДКА пересмотрят, а директора НАБУ предлагают выбирать «международникам»

Часть нардепов волнует, в каком виде попадет на второе чтение законопроект о декларировании адвокатов после поправок Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции, а другая проиграла борьбу против преимущественного влияния международных организаций при избрании на должности в Национальном антикоррупционном бюро.

Пропозиції із запізненням

Чергове засідання парламентського Комітету з питань антикорупційної політики розпочалося з докорів. Заступник голови цього органу Галина Янченко вже не вперше критикувала колег за роботу. Цього разу нардеп цікавилася ініціативою стосовно декларування Вищої кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури.

Ідеться про законопроект №3602, що має усунути невизначеність обов’язків членів органів адвокатського самоврядування стосовно заповнення та подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

«Під час засідань нам важливо підіймати питання не лише порядку денного нашого комітету, а й порядок денний ВР, — нарікала Г.Янченко. — На жаль, законотворча діяльність нашого комітету залишає бажати кращого. Мені здається, ми могли б подавати більше ініціатив аби покращувати законодавчу рамку». Вона зазначила, що навіть законопроекти, що проходять комітет, «з певних дивних причин» до сесійної зали не потрапляють.

Мовляв, така доля спіткала й законопроект щодо декларування адвокатів. «Він був поданий майже півтора року тому. Ми давним-давно його розглянули на комітеті, ухвалили правки. Проте переглядаючи кілька погоджувальних рад поспіль, я не чула, аби ми пропонували дану ініціативу до порядку денного ВР».

Тож Г.Янченко просила очільницю «антикорів» активніше працювати з порядком денним — комітету й парламентським: «Варто нагадувати про ініціативи, що комітет спромігся через себе пропустити, і вимагати їх долучення до парламентського порядку денного».

Тим часом Анастасія Радіна стверджувала, що ініціатива пропонувалася неодноразово. Проте наразі щодо неї надійшло два звернення. Одне — від НАЗК, котре висловило свої зауваження та просило організувати робочу групу. А друге — від нардепа Ігоря Фріса, який у листі просив комітет дещо переглянути редакцію їх пропозиції, яку ті пропонували ухвалити в другому читанні.

«Ми домовилися провести робочу зустріч із НАЗК. А потім ми під час засідання переглянемо рішення щодо проекту, якщо комітет не буде проти», — інформувала А.Радіна.

Антоніна Славицька висловила докір головуючій. Мовляв, при всій повазі до І.Фріса й НАЗК у комітету був час для підготовки ініціативи до другого читання, тож вони могли висловити свої пропозиції заздалегідь. Таким чином, поки незрозуміло, в якому вигляді законопроект щодо адвокатів потрапить до другого читання.

Конституційність без конституції

Поточне ж засідання «антикори» повністю присвятили підготовці до другого читання проекту №5459-1 стосовно приведення статусу НАБУ у відповідність до вимог Конституції, до якого законотворці подали 307 поправок.

«Питання юстування нормативно-правових актів виконавчих органів влади буде суперечити Конституції», — не погодилася з однією із правок А.Славицька. Нардеп зазначала, що попри назву ініціативи, нині комітет зібрався, аби більшістю ухвалювати речі у розріз Основному Закону.

Проте головуюча наполягала, що нині жоден правоохоронний по своїй природі орган, який здійснює слідство, ані Державне бюро розслідувань, ані Служба безпеки, не юстують своїх правових актів, тож така вимога не мала б стосуватися і НАБУ. Інакше це створить можливість втручання у внутрішню організацію їх роботи.

Свою правку, яка стосувалася збільшення граничної чисельності бюро, А.Радіна пропонувала залишити на розсуд сесійного залу. Але тут уже обурився А.Бурміч: «Вони там самі корупціонери. Хай спочатку зроблять посадки у справах Енергоатому чи державної залізниці, яких немає. Ці справи не доходять не те що до суду, а гасяться на стадії розслідування».

А.Славицька пропонувала порівняти граничну чисельність бюро з ДБР, а А.Бурміч наполягав, аби представник НАБУ знову завітав у комітет, щоб розповісти про чисельність, завантаженість і реалізацію кожного слідчого: «Якщо вони скажуть, що це одна справа на слідчого, і жодної реалізації, то тоді, можливо, варто міняти слідчих. Нехай обґрунтують таку доцільність».

У той же час Г.Янченко вирішила нагадати комітету, що бюро просить не про збільшення штату, а про підвищення планки правопорушень, за які вони беруться. Так нині це справи від $30 тис., що на їх думку «дрібні для їх масштабів і планів». Тож поки поправку головуючої вирішили відхилити.

Переважний голос «міжнародників»

Також законотворці пропонували за наявності підстав звільняти голову НАБУ двома третинами Кабінету Міністрів. «Не пам’ятаю, щоб подібне було прописане відносно керівників інших органів. Я не проти гарантій незалежності. Проте те, що прописується нині, — це надгарантії. За відсутності механізмів контролю зловживань».  А.Славицька просила залишити той же механізм, що і для решти антикорупційних органів, а А.Бурміч пропонував звільняти очільника бюро так само, як його призначають — більшістю Кабміну. Або нехай тоді й призначають за такою логікою двома третинами.

Крім того, законотворці пропонували долучити до захисту незалежності директора НАБУ суд. Аби саме Феміда могла приймати рішення стосовно нього в разі адміністративних правопорушень. Наприклад, якщо той зволікав з подачею декларації, але згодом сам виправив свою помилку та все ж її подав.

Тут А.Славицька наполягала, що до очільника НАБУ мають бути вищі вимоги, ніж до будь-якого держслужбовця: «Ця посада не є процесуальною, при цьому у нас так багато галасу щодо посягання на її незалежність. Це наштовхує на думки, що директор НАБУ все ж має вплив на провадження».

Та остаточно розділила комітет на два табори саме поправка Олексія Жмеренецького, про конкурсну комісію для зайняття посад у бюро. Головуюча пояснила деталі: комісію мають створити в кількості 6 осіб. Трьох із них визначатиме Кабмін, а ще трьох — теж Кабмін, але за поданням міжнародних іноземних організацій, з якими Україна відповідно до міждержавних договорів співпрацює у сфері протидії корупції.

А.Радіна зазначала, що комісія прийматиме рішення чотирма голосами. При цьому щонайменше двоє голосуючих мають бути з осіб, запропонованих міжнародними організаціями. У разі якщо голоси поділяться навпіл, протягом доби члени комісії зможуть голосувати повторно, і тоді вже рішення можна буде ухвалити, якщо в голосуванні брали участь три особи, дві з яких — від «міжнародників».

«Аналогічна модель, яку ми пропонували для Вищої кваліфікаційної комісії суддів», — резюмувала голова «антикорів». «Це і значить суверенітет», — розвів руками А.Бурміч. Тим часом А.Славицька переймалася помічниками від «міжнародників». Мовляв, невідомо, що це будуть за люди, звідки, адже на законодавчому рівні це не деталізується.

«Нам розповідають про начебто незалежність експертів від «міжнародників». Проте це люди, які не знають ані нашого законодавства, ані нашої мови. Тож лобіювати потрібні рішення будуть саме їхні помічники. Довіри до такої комісії не може бути», — заявила нардеп.

Після того як комітет підтримав правку О.Жмеренецького, А.Славицька й А.Бурміч, котрі протистояли позиції «антикорів» удвох, залишили засідання, позбавивши колег кворуму, бо не мали бажання «підтримувати своєю присутністю антиукраїнські закони».