КС призвал политиков чувствовать границы в желании осчастливить народ, а ВС хочет счастья дельфинам
Доклад судьи Верховного Суда назвали утопическим. Судья Конституционного Суда объяснял отдельным судьям, что суверенитет — это не Советский Союз, а модератор требовал выбросить отдельные судебные институты из процесса реформирования как тормоз. Как во время форума шоу-бизнес пытался тролить судей.
Спотворений поділ влади
Суддя КС Василь Лемак на Х щорічному суддівському форумі Асоціації правників України «Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності» доповідав про захист Основного Закону.
«Нам постійно закидають: чому ви виходите за межі Конституції? А я відповідаю: чому тоді ви не читаєте Конституцію так, як там записано? Політики постійно говорять одними і тими ж словами. Українських політиків я не буду наводити як приклад, адже це не з руки діючому судді. Але, наприклад, улюблена тема колишнього президента США Доналда Трампа у «Твіттері» — це Верховний суд», — зазначив суддя.
Як відомо, роль конституційного суду в Америці виконує саме ВС. Тож В.Лемак розповів, що «Твіттер» Д.Трампа наглядно ілюструє, як той «неправильно читає конституцію», «як він помиляється».
«Суди інколи підміняють парламент і не завжди читають Конституцію буквально. Спробуйте читати її дослівно — і ви зрозумієте, що тоді неписаних прав людини в ній не буде. Але ж при цьому Конституція гарантує не тільки писані права, а й ті, які в ній не записані, але які можуть бути виведені. Наприклад, «із свободи і гідності людини». І завдання розкрити ці принципи Конституції покладене саме на суди», — звернувся В.Лемак до правників.
Суддя КС зазначав, що «в намаганні політиків ощасливити народ» мають бути межі. Адже певні закони часом спотворюють правильне розуміння поділу влади. Не обійшов увагою «конституційник» і проблеми виконання судових рішень. Мовляв, якщо владу неможливо змусити виконувати рішення, «то який з них толк».
Слово за суверенітет
Суддя Касаційного господарського суду Ганна Вронська під час останнього Пленуму ВС щодо розгляду звернення Вищої ради правосуддя стосовно неконституційності певних положень закону №1635-IX закидала Голові ВС Валентині Данішевській, що судді мають підтримати закон у тому вигляді, в якому його ухвалили парламентарі. Мовляв, Україна має зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом. Вона також брала участь у форумі, і сиділа з В.Лемаком на одній сцені, через кілька крісел.
Наприкінці свого виступу завжди делікатний В.Лемак вирішив висловитися, не називаючи прізвищ, але повернувшись у бік «верховниці»: «Я, напевне, не повинен про це говорити, але мене здивувала реакція частини суддівської спільноти. Не буду вдаватись в деталі… Ішла мова про суверенітет нашої країни. Одна із суддів висловилася з цього приводу. Але ж суверенітет не слід розуміти так, як його розуміли в Радянському Союзі. Суверенітет — це не ізоляція країни».
Сергій Притула, який модерував цю частину форуму, обірвав суддю КС, аби уточнити, чи має він наразі на увазі залучення міжнародних експертів до реформи суддівської системи в Україні. В.Лемак відповів «так». Проте аби судді усе ж дали закінчити речення, нардепу Сергію Демченко, що сидів поруч із журналістом «ЗіБ», довелося кричати С.Притулі із залу: «Дайте завершити думку!».
Виступ «конституційника» був цікавим, зал і так його слухав. Але тут уже всі гості заходу остаточно прокинулися, розплющивши очі ще ширше. Г.Вронська вирішила нічого не відповідати своєму опоненту, а комусь уже стало зрозуміло — навіть якщо ВС не звернеться з даним питанням до КС, перспективи розгляду такого провадження є. Голова РСУ Богдан Моніч повідомляв «ЗіБ», що перевірити на конституційність окремі положення даного закону просять КС парламентарії. Тож, як бачимо, підтримку в особі принаймні одного судді КС суддівська спільнота має.
КС & ВСУ
Проте з викликами під час форуму довелося зіткнутися не лише Г.Вронській. По завершенню виступу В.Лемака мікрофона узяв суддя Верховного Суду України Богдан Пошва, котрий спочатку висловив комплімент і свою повну підтримку доповідачу, будучи під враженням від його доповіді й від послідовності, яку витримав «конституційник». А потім перейшов власне до запитання.
Нижче наводимо без купюр дану комунікацію, позаяк дана проблема має значення на рівні країни, і відповіді на запитання очікують не лише судді найвищого суду країни. Ми звикли до такої сталої форми висловлювання, як, наприклад, «колишній Президент», а от «колишній Суд» це вже, на жаль, якийсь інший вимір реальності для України, з якою дійсно важко змиритися.
Отже, Б.Пошва: «18 лютого 2020 року ви постановили рішення про неконституційність ліквідації ВСУ. Одним із суб’єктів виконання цього рішення ви зазначили Верховну раду. У мене запитання. Чому ви не зазначили Президента як гаранта додержання Конституції, Кабмін, який з 1 липня 2018 року не виконує свого конституційного обов’язку й не фінансує суддів ВСУ, не виплачує їм суддівської винагороди, а також не платить працівникам суду.
Ви знаєте, що вже є рішення Європейського суду з прав людини (22 липня) у справі Василя Гуменюка проти України, яке посилалось на рішення КС, оскільки проблема не вирішується. Конституційний орган, судовий орган, ВСУ не діє до цього часу. От в чому секрет чи унікальність такого рішення? За 3 роки й 4 місяці ви мали час поміркувати як його виписати. Ну а вийшло ось саме так».
В.Лемак: «Думаю, що рішення в частині виконання виписано правильно. Скасовуючи частину закону з мотиву неконституційності, КС не накладає обов’язки на інших суб’єктів, які можуть бути гіпотетично причетні до виконання. Ми визначили, що це є парламент. Тому що це саме той орган влади, який повинен врегулювати це питання. І не треба так ставити питання, у нашому рішенні не йде мова про те, що ВСУ має працювати паралельно з кимось. Мова йде про врегулювання ситуації, яка залишилася з попередньої реформи.
Тому треба бути дуже обережними. Наш Суд не сприяє тому, аби в країні настав хаос. Так, вказали парламент. А кого потрібно було вказувати? На нормотворчому рівні цього достатньо. У даному випадку цього недостатньо, я згоден. Але хіба для тих суб’єктів, яких ви назвали, не зрозуміло, що вони мають робити? У нас є рішення, де дійсно мало вилучити частину закону, яка визнана КС неконституційною, а необхідні ще деякі організаційні заходи. Ми порахували, що у випадку з КС таких додаткових організаційних заходів потребують приблизно 20% рішень».
«Відсторонений» модератор
Насправді, стиль модерування С.Притули першою сесією форуму заслуговує окремої уваги. Своїми короткими репліками й коментарями на деякі виступи спікерів, модератор затьмарив не в кращому сенсі слова й самих доповідачів. Так, суддя Великої палати ВС Дмитро Гудима розповідав про розвиток суду у контексті змін соціуму. Доповідь «верховника» охоплювала цілий ряд ключових проблем, з якими зіткнулася Феміда. Він пропонував обміркувати питання, яким шляхом піти у процесі їх вирішення — еволюційним, чи революційним.
Д.Гудиму дійсно можна назвати незмінно розсудливим, виваженим і глибоким у своїх міркуваннях. Так і зараз, шукаючи вихід із кризи, він ілюстрував свою промову, зокрема, принципами фізики. У принципі, про що б не розповідав Д.Гудима, він завжди пропускає це крізь серце і розум. «Усі ви кажете, що потрібно дотримуватися Конституції, але коли зараз потрібно делегувати людей в етичну раду, самі ж судді це блокують. Ви кажете, що, наприклад, Президент зараз робить якісь антиконституційні кроки. Але як інакше ви збираєтеся реформувати систему, якщо самі показуєте поганий приклад? Раду суддів треба викинути з процесів реформування як гальмо цих процесів», — приголомшив правників модератор.
«Я думаю, ця теза відразу навіює певний негатив до судової системи. І в принципі безпідставна. Звернення ВС до конституційного суду не зобов’язує останній визнати щось неконституційним. Більше того, це не означає, що ВС переконує в неконституційності всіх положень», — «верховник» закликав не навішувати в межах принаймні даної дискусії ярлики конкретним судам, суддям, «навіть з погляду людини, що відсторонена від процесів».
Мовляв, зі сторони, під впливом різних чинників, зокрема й ЗМІ, певні професійні спільноти можуть виглядати інакше, ніж вони оцінюють самі себе. Д.Гудима висловив сподівання на більш адекватну оцінку суспільством того, що робить судова влада: «Зрештою, тут без просвіти населення і без належної освіти, нічого не вдіяти. На жаль, телевізор і Інтернет заполонив людську свідомість. У той час як реальність може суттєво відрізнятись».
Д.Гудима висловив свою точку зору не лише як суддя, а і як викладач, який багато років викладав етику на юридичному факультеті у львівському університеті. Так, наприклад, представник ВС уважає, що оцінку етичності поведінки не обов’язково мають здійснювати представники тієї ж професії, або дотичних професій: «Оцінити наші й ваші вчинки на предмет відповідності якимсь правилам моралі може будь-яка людина, яка виросла в тому чи іншому суспільстві. Тому що вона розуміє, як потрібно ставитися до іншого — так, як би ти хотів, аби ставилися до тебе».
Дельфіни і вакцинація
От, наприклад, якого ставлення хотіла б Г.Вронська в контексті доповіді, яку суддя підготувала для форуму? «Верховниця» мала цікаву розповідь про цінності, які мають превалювати у межах розвиненого, зокрема, з точки зору європейського права суспільства. Так, можливо, для України це нині трохи недосяжний щабель, але усі ми, безперечно, маємо спрямувати погляди в бік захисту прав і свобод також тварини, природи, усієї планети.
Можливо, комусь може здатись утопічною 16-та шпальта «ЗіБ», яка, зокрема, присвячена досягненням розвинених країн. Та хіба у своїх мріях і прагненнях кожному з нас хоча б іноді не хотілося жити там, саме на нашій 16-ій шпальті? Але С.Притула слів не підбирав: «Це виглядає дуже утопічно». І хоч модератор тут же поспішив додати «але дуже хочеться того», промова судді ВС вже була змазана та знецінена.
«Це довгий шлях. Україна робить лише перші кроки в цьому напрямку. Не можу не згадати про всім відоме рішення ВП ВС про дельфінів. Наше правосуддя стане природоорієнтованим», — довелося виправдовуватися Г.Вронській. Суддя зазначала, що цьому процесу може також сприяти «громадянське суспільство і кожен з нас».
«Ви сказали, що цілі сталого розвитку вже закріплені на рівні Президента», — мовляв, у нас через два тижні виповнюється пів року невідкладному законопроекту Президента про ліквідацію одного суду, знову спробував узяти гору над спікером модератор. Те, як утілює гарант цілий ряд своїх невідкладних ініціатив, безумовно, окрема тема для роздумів щодо його справжніх намірів, а також реальної спроможності виконати обіцяне. Проте під час одного конкретного форуму, і його однієї сесії репліки модератора, очевидно, були заздалегідь заготовлені, і озвучити їх, мабуть, вирішили будь-якою ціною.
Насправді після таких заходів залишається значно більше запитань, ніж конкретних відповідей на них. Наприклад, відповідь на питання із залу юристу секретаріату ЄСПЛ і заступнику секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи Дмитру Третьякову щодо обов’язкової згідно з рішенням ЄСПЛ вакцинації дітей в Чехії варто було читати між рядків.
У Страсбурзі завжди намагалися тримати баланс між приватним інтересом, правами людини й публічними національними інтересами, проте на прикладі навіть цього конкретного рішення, мабуть, уже можна робити певні висновки щодо того вектора, в якому, очевидно, надалі рухатиметься правосуддя.
«По-перше, я є працівником суду. Відповідно, звичайно, мені всі його рішення подобаються, — таким гумором Д.Третьяков зірвав аплодисменти залу. — Я не можу його критикувати. А по-друге, я особисто можу бути не згоден з якимись рішеннями. Але із цим рішенням ніяких проблем немає. Не бачу ніякого зсуву інтересів». Тож, схоже, ЄСПЛ певною мірою все ж визначився з вектором.
Як визначилася з власною позицією й переважна більшість учасників і гостей форуму. Та, на жаль, за таких умов пошуки компромісу завжди будуть нежиттєздатними та традиційно суто декларативними.
PROMOTED
.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!