Подготовке и проведению независимой экспертизы имущества предшествует, в любом случае, ознакомление с объектом путем доступа к нему. Такое заключение сделал ВС в постановлении №753/3055/18, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
7 квітня 2021 року м.Київ №753/3055/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є. (суддя-доповідач),
суддів: БУРЛАКОВА С.Ю., ЖДАНОВОЇ В.С., ЗАЙЦЕВА А.Ю., КОРОТУНА В.М. —
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Особи 1 на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 9.12.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 16.09.2020,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року Особа 1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: визнати незаконними дії приватного виконавця Жаботинського І.В. з оцінки майна у виконавчому провадженні №55229314 з примусового виконання виконавчих листів Дарницького райсуду у справі №753/6449/17 про стягнення з нього на користь Особи 2 коштів; визнати протиправною оцінку майна відповідно до висновків від 7.02.2018, зроблених товариством з обмеженою відповідальністю «Київська оціночна компанія», щодо земельної ділянки та садового будинку, розташованих за Адресою 1; зупинити передачу на реалізацію ділянки та садового будинку, розташованих за Адресою 1.
Скарга обґрунтована тим, що в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів Дарницького райсуду, виданих у справі №753/6449/17 про стягнення з нього на користь Особи 2 заборгованості за договором позики від 10.10.2016 у розмірі $672651,43, 7.02.2018 ТОВ «Київська оціночна компанія» проведена оцінка майна, за результатами якої наданий звіт про вартість ділянки площею 0,44 га та садового будинку за Адресою 1.
Вказував, що зазначене нерухоме майно належать йому та його дружині Особі 3 на праві приватної власності по 1/2 частині кожному, проте суб’єктом оціночної діяльності оцінене повністю, а не лише частка, належна боржнику.
Враховуючи зазначене, просив звіт про оцінку майна визнати протиправним, а дії приватного виконавця з оцінки майна у виконавчому провадженні №55229314 — незаконними.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького райсуду від 9.12.2019 у задоволенні скарги Особи 1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень, допущених приватним виконавцем при прийнятті рішень про опис та арешт майна боржника, проведенні оцінки нерухомого майна, які б слугували підставою для визнання неправомірними його дій, скасування рішень про арешт майна боржника, результатів оцінки майна.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою КАС від 16.09.2020 ухвалу Дарницького райсуду від 9.12.2019 залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що приватний виконавець в межах наданих повноважень та відповідно до вимог ст.57 закону «Про виконавче провадження» доручив оцінку нерухомого майна суб’єкту оціночної діяльності, який, у свою чергу, здійснив незалежну оцінку об’єктів нерухомого майна, визначивши їх ринкову вартість. Доказів невідповідності вказаного висновку вимогам нормативно-правових актів та наявності у ньому недоліків заявником не надано.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди не звернули увагу на те, що на порушення закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658-III оцінка майна зроблена дистанційно, без його огляду, виконавцем оцінена спільна сумісна власність подружжя, а не особиста власність боржника, без визначення та виділення часток. Вказані обставини є безумовними підставами для визнання оцінки протиправною.
Окрім того, суди не врахували висновок Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №489/4802/15-ц, не звернули увагу на відсутність висновку Великої палати ВC щодо застосування ст.34 закону «Про виконавче провадження» та на необхідність відступлення від висновку ВП ВС, зробленого у постанові від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц <…>.
Обставини справи
Суди встановили, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Жаботинського І.В. перебуває виконавче провадження №55229314, відкрите на підставі виконавчого листа №753/6449/17, виданого Дарницьким райсудом 8.11.2017, про стягнення з Особи 1 на користь Особи 2 $672651,43 в рахунок стягнення заборгованості за договором позики від 10.10.2016.
11.01.2018 приватним виконавцем винесено постанову про опис та накладення арешту на земельну ділянку площею 0,44 га та садовий будинок за Адресою 1, а 30.01.2018 — про призначення суб’єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні — суб’єкта господарювання ТОВ «Київська оціночна компанія».
Відповідно до висновку, складеного 7.02.2018 оцінювачем Особою 4, ринкова вартість об’єкта оцінки — садового будинку за Адресою 1, загальною площею 371,2 м2, становить 2039000 грн., ринкова вартість об’єкта експертної грошової оцінки — ділянки площею 0,44 га, що знаходиться у дачному поселенні «Колос» Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, власником якої є Особа 1, становить 923780,00 грн.
8.02.2018 приватний виконавець Жаботинський І.В. направив боржнику Особі 1 та стягувачу Особі 2 повідомлення про результати оцінки майна.
Звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що дії державного виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, а результати оцінки цього майна є незаконними, оскільки оцінено майно боржника, яким він володіє спільно з дружиною, без визначення частки цього майна та без фактичного його огляду <…>.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права
Згідно з ч.1 ст.58 закону «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
У постанові ВП ВС від 13.03.2018 у справі №914/881/17 викладено висновок про те, що чинним законодавством передбачені підстави відповідальності суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ’єктивність оцінки майна) ним своїх обов’язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності — суб’єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності (ч.1 ст.12 закону №2658-III). Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов’язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб’єктом оціночної діяльності — суб’єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов’язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
У постанові ВП ВС від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов’язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа — сам державний виконавець чи залучений ним суб’єкт оціночної діяльності — здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила ВП ВС у постанові від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16.
Згідно зі ст.447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У ч.5 ст.57 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Аналіз ст.57 закону «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до закону №2658-III.
Встановивши, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням чч.1— 3, 5 ст.57 закону «Про виконавче провадження»; у своїй діяльності суб’єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимоги скарги Особи 1 у частині оскарження зазначених дій приватного виконавця є безпідставними.
Правильним є висновок судів і про відмову у задоволенні скарги в частині вимог про зупинення передачі на реалізацію спірних земельної ділянки та садового будинку, оскільки питання зупинення вчинення виконавчих дій — це виключні повноваження виконавця під час виконавчого провадження.
Статтею 34 закону «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
Аналогічний висновок зроблений у постановах ВС від 4.06.2020 у справі №766/6997/18, від 1.10.2020 у справі №2-2394/10, тому не заслуговують на увагу доводи скарги з приводу відсутності висновку ВС щодо застосування ст.34 закону «Про виконавче провадження».
Між тим, висновок апеляційного суду про дотримання державним виконавцем вимог закону щодо проведеної оцінки майна боржника є передчасними з огляду на таке.
Встановлено, що суб’єкт оціночної діяльності здійснив незалежну грошову оцінку садового будинку за Адресою 1 та ділянки площею 0,44 га, в результаті чого склав звіт, яким визначено ринкову вартість вказаних об’єктів нерухомого майна.
Аналіз висновків про вартість майна свідчить про те, що суб’єкт оціночної діяльності обрав порівняльний метод оцінки садового будинку за Адресою 1 та використав методичний підхід зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок при оцінці земельної ділянки, розташованої у дачному поселенні «Колос».
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог заявника щодо визнання протиправною оцінки майна, зазначив, що наявності факту недоліків висновку, які б вплинули на результати оцінки, не встановлено.
Згідно зі ст.3 закону №2658-III оцінка майна, майнових прав — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст.9 цього закону і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.
У ч.3 ст.12 закону №2658-III встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб’єктом оціночної діяльності — суб’єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.
Згідно зі ст.13 цього закону для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності — кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна — суб’єктів оціночної діяльності — суб’єктів господарювання.
Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМ від 10.09.2003 №1440, є обов’язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб’єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національним стандартом №1 (пп.50—55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМ від 28.10.2004 №1442, є обов’язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб’єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
У ч.6 ст.9 закону №2658-III унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов’язковими до виконання суб’єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту №2 та з урахуванням НС №1, яким визначено загальні засади.
Так, згідно з п.50 НС №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об’єктом оцінки.
Відповідно до п.51 НС №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об’єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об’єкта оцінки та пов’язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об’єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об’єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із цим відповідно до п.56 НС №1 звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об’єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду — відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об’єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Крім того, ст.11 закону №2658-III визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб’єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об’єктом оцінки шляхом доступу до нього.
До схожих за змістом висновків дійшов ВС у постановах від 19.12.2019 у справі №211/2171/15, від 1.10.2020 у справі №2-2394/10, від 15.10.2020 у справі №917/628/17.
У свою чергу, у висновках про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об’єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням п.56 НС №1 та пп.1, 6 ст.9 закону №2658-III.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та залишив поза увагою доводи апеляційної скарги Особи 1 з приводу порушення вимог закону в цій частині (оцінка майна зроблена дистанційно — без огляду нерухомого майна), враховуючи, що ознайомлення з об’єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об’єкта оцінки, тоді як замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб’єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Спростовуючи наведені доводи, апеляційний суд указав, що в матеріалах справи відсутні докази невідповідності вказаного висновку вимогам нормативно-правових актів та наявності у ньому недоліків.
Між тим, пп.15, 16 НС №1 регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об’єкта оцінки в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об’єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об’єкта оцінки.
За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об’єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз’яснення та застереження.
При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об’єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.
Відповідно до ст.36 НС №1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.
У постанові від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц ВП ВС вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику — у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
Від встановлення конкретних обставини справи, з урахуванням доводів апеляційної скарги, а саме, дотримання суб’єктом оціночної діяльності при проведенні оцінки майна боржника пп.51, 56 НС №1 залежить правильність вирішення спору.
За вказаних обставин ВС приймає аргументи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні вимог скарги про визнання протиправною оцінки майна, що призвело до порушення прав заявника <…>.
Керуючись стст.400, 410, 412, 409, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 16.09.2020 в частині вимог скарги Особи 1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Жаботинського І.В., стягувач — Особа 2, заінтересована особа — Особа 3, про визнання протиправною оцінки майна відповідно до висновків про вартість майна від 7.02.2018, зроблених ТОВ «Київська оціночна компанія», щодо земельної ділянки та садового будинку скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині ухвалу Дарницького райсуду м.Києва від 9.12.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 16.09.2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!