Накажите их нежно!

ЕСПЧ осуждает агрессию в ходе протестов, но и против слишком длительных сроков за это

Учитывая протесты под Офисом Президента, когда граждане испортили государственное имущество, Фемиде стоит знать позицию Европейского суда по правам человека относительно осуждения митингующих за такие действия. Ведь слишком суровое наказание может обернуться еще одним решением не в пользу Украины.

«Мирно» захопили міністерство

Суспільні протести для деяких країн уже стали частиною культури, а інколи єдиним можливим способом достукатися до влади.

В основі рішення, яке ЄСПЛ ухвалив у справі, про яку піде мова, також лежить мітинг. Ще у 2004 році члени однієї з політичної партії вийшли на протест під стіни Міністерства охорони здоров’я та соціальної політики. Невдоволений натовп виступав проти прийняття закону, який передбачав скасування пільг на проїзд, комунальні послуги, безкоштовні ліки для людей з інвалідністю, ветеранів та ін.

Учасники мітингу одягнулися в уніформу аварійних служб, зайшли до міністерства та оголосили про евакуацію, після чого забарикадували двері та фактично захопили урядову будівлю. Коли приміщення міністерства було їм підконтрольне, мітингарі розпочали викидати з вікна різні агітаційні листівки та висловлювали свої вимоги. Насамперед ішлося про відставку міністра та неприйняття закону. Крім листівок, у бік натовпу летіли й петарди.

Протриматися в будівлі протестувальники змогли менше години, оскільки двері зламала міліція, яка й затримали учасників дійства. Серед них була й Ольга Кудріна, яка заперечувала свою участь в акції протесту. Утім, Тверський районний суд визнав її та ще кількох осіб винними в грубому порушенні громадського порядку, а також умисному пошкодженні державної власності.

Засуджені з таким рішенням не погодились, а тому подали апеляцію, але Московський міський суд залишив обвинувальний вирок у силі, хоча й пом’якшив покарання з 5 до 3,5 року позбавлення волі.

Мене там не було…

Через рік ім’я О.Кудріної потрапило до ще однієї справи, пов’язаної з мітингами, але вже біля готелю «Росія». Під час судового засідання всі докази прокуратури спиралися на показання свідків, які стверджували, що вона була активною учасницею заворушення. Проте згодом один з очевидців відмовився від своїх показань, бо стверджував, що дав їх через примус.

Сторона захисту подавала клопотання про виклик до суду інших осіб, які могли дати свідчення на користь жінки, але суддя його не задовольнив. Спроби адвоката викликати чи повідомити потенційних свідків про дату слухання були марними, бо ті особи вже відбували покарання в місцях позбавлення волі.

О.Кудріна звернулася до ЄСПЛ і вимагала визнати порушення стосовно неї ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Представники країни наполягали, що суди діяли суворо в межах закону, а тому ніякого порушення прав не було.

У Страсбурзі відразу взялися з’ясовувати, чи могла відсутність свідків, про участь яких клопотала сторона захисту, підірвати загальну справедливість судового процесу. Євросуд зауважив, що засудження заявниці ґрунтувалося на протоколах її затримання та показаннях свідків. Останні не були долучені до участі в слухані, бо суд не задовольнив клопотання, а один з них узагалі відмовився від своїх слів.

Також російський суд робив багато посилань на попередній вирок щодо заявниці, зокрема, ішлося про висловлену жінкою позицію. Таким чином, у Страсбурзі констатували, що відсутність реальної можливості допитати всіх або принаймні свідків обвинувачення підірвала право заявниці на справедливе судове рішення. Таким чином, Суд установив порушення ст.6 конвенції.

Дуже сувора санкція

О.Кудріна також стверджувала, що не брала участі в протестах біля готелю «Росія», а мітинг поблизу МОЗ був мирним. До того ж жінка наголошувала, що хотіла просто реалізувати своє право та приєднатися до критики уряду та президента. Утім, головне її нарікання полягало в тому, що застосований до неї вид покарання був надто суворим і несумірним з її діями. Покарання вона називала спробою обмежити її право на свободу слова.

Урядовці стверджували, що протести, в яких брали участь О.Кудріна, не були мирними в розумінні стст.10 та 11 конвенції. На підтвердження цього вони заявили, що жінка насильно та незаконно проникла в будівлю міністерства, чим порушила громадський порядок, а також пошкодила та намагалася знищити державне майно. Тож вона була притягнута до відповідальності не за політичні погляди, а за участь у масових заворушеннях і посяганні на державне майно.

ЄСПЛ зазначив, що спір у цій справі стосувався того, чи було кримінальне переслідування та засудження заявниці необхідним для демократичної держави, а також чи було покарання, застосовне до О.Кудріної, достатнім і правомірним.

Заявниця була засуджена за порушення громадського порядку саме через свою поведінку, яка вважається в РФ злочином. ЄСПЛ не вперше розглядає справи щодо засудження до позбавлення волі російських мітингарів. Тому судді зі Страсбурга вже сформували позицію, що оцінка судами дій протестувальників та їх покарання були не чим іншим, як сигналом для інших громадян утримуватися від подібних акцій.

Водночас ЄСПЛ зазначив, що російські суди засудили методи, які використовували мітингарі, зокрема кидання петард у натовп. Із цієї точки зору, на думку Суду, затримання та засудження заявниці було цілком виправдним. Адже дії правоохоронців були спрямовані на те, щоб притягти до відповідальності за протиправні діяння. Тому Євросуд погодився, що вирок О.Кудріній мав під собою належну правову основу.

Водночас ЄСПЛ переконаний, що позбавлення волі на 3,5 року є надто суворим і таким, що не відповідає меті, покаранням. Хоча Суд погоджується, що поведінка заявниці була протиправною та мала насильницький характер. Але факту несумірності покарання достатньо, щоб прийти до висновку, що таке втручання не було необхідним.

Відповідно, у рішенні від 6.04.2021 у справі «Olga Kudrina v. Russia» Євросуд установив порушення стст.6 та 10 конвенції. Загальна сума виплат сягнула €9800.