Болевые точки глазами претендентов

Кандидаты в члены ВРП хотят на телевидение, а также равномерной нагрузки, а не дисциплинарных взысканий

Судей достали взыскания, при наложении которых Высшая рада правосудия принимает на себя функции апелляционной инстанции. А еще они желают общаться с обществом через рейтинговые шоу, чтобы изменить представление людей о Фемиде.

Замість захисту — відписки

Із 34 кандидатів у члени ВРП лише половина скористалася можливістю публічно репрезентувати себе та подати свої програми. У першому блоці інформаційного марафону, організованого Радою суддів, узяли участь 8 претендентів.

Майже всі висуванці виявили єдність у бажанні зарадити фінансовій і кадровій скруті системи, розв’язати проблему нереагування на звернення суддів щодо втручання в їхню діяльність, а також відсутності у ВРП законодавчого голосу. Відрізнялося тільки бачення та запропоновані шляхи подолання проблем.

Так, Наталія Шевцова з Касаційного адміністративного суду вважає, що альтернативою відновленню роботи Вищої кваліфікаційно комісії суддів для виправлення ситуації з кадрами могло б стати повернення з відставки суддів, які бажають працювати, адже обставини змінилися.

Розрахувати, яким має бути навантаження на суддю, намагаються з 2008 року, проте без наповнення системи кадрами зробити такі розрахунки неможливо. Комунікація має бути активнішою, а бюджетні запити — погоджуватися ВРП і встановлюватися без можливості перегляду іншими гілками влади.

Нині замість змагальності сторін маємо думку вулиці та погрози суддям. На повідомлення про втручання в діяльність реагують відписками. Убезпечити суддів міг би законопроект, що передбачить кримінальну відповідальність за бездіяльність. ВРП ж слід надати право законодавчої ініціативи в частині організації роботи суддів, уважає Н.Шевцова.

Владислав Костенко з Ковпаківського районного суду м.Сум відзначив, що питання з навантаженням неможливо вирішити виключно в межах системи. Адже реальний обсяг роботи значно більший, тож питання має вирішуватись у комплексі. Рада повинна представляти інтереси суддів на всеукраїнському рівні, і в діалозі з іншими гілками влади не бути об’єктом.

Пріоритет щодо створення ВККС також має бути за цим органом. Насамперед у частині встановлення критеріїв та механізму відбору членів комісії. Рада суддів запропонувала це ще 5 років тому. Повернення законодавчої ініціативи ВРП дало б можливість закласти підвалини і дієвого реагування та запобігання втручанню в діяльність суддів.

Віталій Саліхов з Київського апеляційного суду впевнений, що незалежності можна досягти шляхом належного матеріального забезпечення, довіри до суддів — наповненням кадрами, яким довіряють. Дисциплінарну прозорість, на його думку, мають визначити фільтри стосовно добросовісних скарг.

Щодо решти больових точок кандидат, мабуть, не визначився, бо замість власного бачення поклався на ВРП та з’їзд суддів, який на те й збирається, щоб розв’язувати проблеми.

Едуард Бондарєв з Господарського суду Дніпропетровської області вважає, що перерозподіл коштів у системі має проводитися за принципом розглянутих справ. Адже, наприклад, у судах із більшим навантаженням є більша потреба в марках і конвертах.

«Хай ВРП чи законодавча влада відповість, чому особи, що пройшли іспити, не призначені на посади суддів», — закликав служитель Феміди. Законодавчі зміни мають обговорюватись у системі, а також із адвокатами, а резонансні справи слід передавати на розгляд суддям, яким довіряє суспільство (у разі згоди таких суддів).

За безболісну оптимізацію

Інна Плахтій з Луцького міськрайонного суду відзначила, що член Ради має подвійну відповідальність перед суспільством, адже вирішує долі людей, які вирішують долі людей. Отже, така особа повинна відповідати найвищим моральним критеріям, мати професійну мужність, щоб не пасувати перед зовнішнім впливом, а також бути людяною. Як великий оптиміст, законниця вірить у перспективи розвитку правосуддя, майбутнє медіації, безболісність оптимізації, вирівнювання навантаження та в електронний суд.

Жінка запропонувала свою участь у розробленні методики оцінювання, вона вже має такий досвід, набутий у часи роботи в РСУ. Також володарка мантії змогла б узагальнювати й доносити рішення ВРП до суддів, у яких немає часу слідкувати за ними. До того ж, уважає І.Плахтій, Рада повинна не оцінювати рішення по суті, а карати лише за порушення прав людини.

Олександр Панасюк із Вінницького апеляційного суду висловив думку, що стосовно навантаження методика вже є. Проте є і спротив: колеги бояться, що кількість судів може суттєво скоротитися через нерівномірність навантаження. Скористатися методикою РСУ щодо територіального формування місцевих і загальних судів, якщо таку приймуть, було б найкращим рішенням.

Давати оцінку судовим рішенням ВРП не має права, а повинна оцінювати тільки етичну складову. А змінити ситуацію з відписками щодо втручання в діяльність суддів міг би моніторинг.

О.Панасюк також занепокоєний неучастю суддів у рейтингових шоу. Він закликав моніторити ситуацію та брати в них участь, а в разі відмови доносити свою позицію через соціальні мережі.

Сергій Болотін із Хмельницького апеляційного суду погоджується, що ВРП не повинна перебирати на себе функції апеляційної та касаційної інстанцій. Нова мережа судів, на думку законника, має зберегти кадровий потенціал. Переведення в новостворені окружні суди повинне бути стовідсотковим, безболісним і беззаперечним.

Гарантії щодо фінансового забезпечення працівників апарату має закріпити спеціальний закон. Адже без них стане неможливим здійснення правосуддя.

Чинний механізм захисту суддів, на думку законника, ефективний. Залишається змінами в законі зобов’язати до дій в кримінальних провадженнях. Лобістом суддівських ініціатив у ВР має стати весь законодавчий корпус, у той час як суддів повинен представляти хтось один — очільник ВРП чи ВС, адже розпорошення не дає належного результату.

Зголосився — виконуй

Андрій Жук із Касаційного адміністративного суду — єдиний, хто зазначив, що наділення ВРП законодавчою ініціативою не відбудеться одномоментно, бо потрібні конституційні зміни. Швидше можна врегулювати питання шляхом обов’язковості висновків Ради.

Кроки на шляху до суб’єктності вже зроблені — робоча група щодо законодавчих змін створена. Далі треба шукати тих, хто оформить їх у вигляді документів. Поки ж суддів не долучили навіть до простору ЗМІ. За два тижні дискусій щодо реформи судової системи до слова не запросили жодного володаря мантії.

Для оперативнішого реагування на повідомлення про втручання в діяльність суддів А.Жук запропонував направляти частину звернень до РСУ як до більш наближеної до суддів на місцях, а кінцеве рішення залишити за ВРП. У той же час переоцінка суддівських рішень, на його думку, є недопустимою. Рада може опосередковано досліджувати тільки підстави відводу чи самовідводу, наголосив законник.

У розв’язанні питання щодо навантаження він пропонує визначати оптимальну кількість справ на календарний рік у поняттях модальності, а також повернутися до доплат за понаднормову працю.

Відповідаючи на запитання «ЗіБ» щодо того, чи готовий він пройти перевірку міжнародними експертами, якщо буде прийнятий відповідний закон, А.Жук зазначив, що зголосився виконувати закони, ще коли вирішив стати суддею. Тож законослухняним суддям не залишиться нічого іншого, як пройти перевірку.

«Я готовий, не боюся, і не раз уже проходив такі перевірки, — зазначив законник. — Інше питання — наскільки це необхідно в демократичному суспільстві і чи не стане це важелем впливу на суд». До того ж, на його думку, є сумніви, чи узгоджуватимуться такі вимоги з Конституцією.