Капризы экспертов

Как найти баланс между отстранением судей КС и их независимостью

При написании нового проекта №3711-д о возобновлении работы Высшей квалификационной комиссии судей в парламенте пытались достичь компромисса и удовлетворить всех: нардепов, представителей гражданского общества и международных экспертов. Впрочем, результатов ждать еще долго.

Луски ідеї гаранта

В Асоціації правників України провели онлайн-зустріч із членом Комітету Верховної Ради з питань правої політики Денисом Масловим. Він розповів про плани парламенту щодо Конституційного Суду та законодавчі шляхи розконсервування роботи ВККС.

Отже, від президентського проекту №3711, який мав би відновити добір суддів, вирішити питання наявності двох верховних судів та інші, залишились тільки луски. За словами Д.Маслова, питання про об᾽єднання двох ВС вирішено передати на розгляд окремої робочої групи, яка має напрацювати новий проект. Про строки та часові рамки нардеп нічого не сказав. Втім, якщо врахувати швидкість роботи українського парламенту, а також згадати історію проекту №3711, за який не можуть проголосувати близько року, то, очевидно, з двома найвищими інстанціями країні жити ще довго.

А от питання відновленням роботи ВККС тепер перекочувало до проекту №3711-д. Як зазначив нардеп, обговорення проходило досить тяжко, до того ж на роботу над проектом впливали дискусії у громадянському суспільстві. Тому для того, щоб задовольнити всіх — нардепів, активістів та міжнародних експертів — було прийнято рішення, що для запуску роботи ВККС потрібен окремий проект.

Незалежний, обмежений вибір

Як повідомив Д.Маслов, опрацьовувалися різні ідеї, але зупинилися на так званій золотій середини. «Половина складу комісії з відбору членів ВККС має формуватися з представників суддівської спільноти, інша — з кандидатів, запропонованих міжнародними організаціями, що надають Україні допомогу у сфері антикорупційної політики. Комісія буде формуватися за принципом. за яким відбувалося створення Вищого антикорупційного суду», — сказав нардеп.

Утім, як відзначив народний обранець, у нього виникали побоювання щодо конституційності такого проекту. Насамперед Д.Маслова непокоїло питання участі міжнародних експертів. «Я хвилююся, щоб ми у своєму намаганні врахувати всі інтереси знову не поцілили в штангу», — уточнив обранець.

Щоправда, з боку активістів досі лунають два ключових зауваження: представники міжнародної спільноти не матимуть вирішального впливу, як при формуванні ВАКС, та контролю за доброчесністю членів Вищої ради правосуддя. У цьому контексті народний депутат зауважив, що ВРП є конституційним органом, у членів якого є визначений законом строк повноважень. Тому не існує іншого способу припинення їхніх повноважень, ніж той, що встановлено в законі та Конституції...

Окрім того, спікер натякнув, що формувати ВККС можна й без будь-яких перевірок ВРП. Адже делегувати осіб до кваліфкомісії у ВРП будуть тільки із запропонованого списку осіб, які вже будуть перевірені на доброчесність. «Комісія з відбору має обрати та запропонувати ВРП 32 особи, з яких Рада обере 16 претендентів за критерієм професійності. Хіба в Україні не знайдеться 32-х доброчесних та порядних юристів? Якщо 32 особи вже доброчесні, то ВРП обмежена вибором і не може взяти нікого», — пояснив логіку проекту Д.Маслов.

Конституційний трибунал

Зачепив він і питання фінансування правосуддя. За його словами, у такому політичному органі, як Верховна Рада, дуже складно лобіювати питання збільшення асигнувань на судову владу. Бідою всьому є медійний образ самих суддів.

На думку нардепа, чорну славу суддям створюють ЗМІ та політики. Відповідаючи на запитання, як вирішити животрепетні проблеми дірок у кишенях суддів, нардеп знову назвав необхідність підтримання, але вже позитивного медійного образу вітчизняної Феміди. Він зазначив, що є багато нарікань на розумність та раціональність використання коштів Державною судовою адміністрацією. Втім, над розв'язанням останньої проблеми вже працюють, адже аудиторська перевірка органу не за горами.

Вирішення проблеми нардеп вбачає також у «вибиванні» коштів з Уряду та повернення до їхніх первинних домовленостей. «Коли ми голосували за бюджет, то згідно з первісними домовленостями спочатку мали б провести аудит ДСАУ, а за наслідками цієї перевірки оцінити справжній стан речей, а потім внести пропозиції до бюджету», — розказав він.

Не оминув своє увагою спікер і конституційну кризу, про яку, до речі, вперше заговорили на вул.Банковій. «Ця криза була інспірована свідомо. Мені як юристу та громадянину чітко зрозуміло, які наслідки стоять за цим рішенням. Ми бачимо, що не було навіть надано часу для того, щоб внести зміни до законодавства», — кинув камінець у бік КС нардеп.

Водночас він відзначив, що на базі комітету створена робоча група для вдосконалення роботи КС. У фокусі її уваги будуть у першу чергу питання діяльності Суду, зміни кворуму, порядку голосування, припинення повноважень та відсторонення.

Також нардеп вважає, що настав час опрацювати питання призначення суддів КС. «Зараз призначення формально відбувається за конкурсом, але ми бачимо, що ці процедури не є повноцінними та досконалими», — сказав він. Утім, доволі складно сумістити можливість відсторонення судді КС та його незалежність.

Але Д.Маслов вважає, що в цьому нам допоможе міжнародний досвід. «У світі існують інститути імпічменту, конституційного трибуналу та інші правові інструменти», — сказав він. Який із цих важелів виявиться більше до вподоби монобільшості, судді та українці дізнаються згодом.

Проте не можна виключати, що і тут можемо наразитися на чергову рекомендацію залучати до відбору суддів КС та моніторингу їх доброчесності іноземних експертів. Бо занадто самостійний у висновках орган, що може поставити хрест на будь-якому законі чи навіть змінах до Конституції, у всі часи незалежності муляв очі президентам. Й краще одним махом убезпечитися від нього, ніж щоразу дратуватися його рішеннями.