Министерские мечты

От адвокатов системы БПП Минюст потребует качественной работы, потому что погасил задолженность перед ними

В Министерстве юстиции уже завершили работу над изменениями в Кодекс по процедурам банкротства, планируют расширить полномочия частных исполнителей, а нотариат перевести в цифру. В то же время в вопросе об участии Правительства в реформировании судебной власти намекнули на свою номинальную роль.

Самоокупні тюрми

Мрією міністра є продаж тюрем. Отож саме цей план націлені реалізувати у відомстві Дениса Малюськи. Як зазначила заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць, саме недофінансування пенітенціарної системи призводить до порушень прав людини.

Ініційована міністерством форма залучення грошей до установ відбування покарання викликає критику суспільства, а подекуди й обурення. Утім, представниця Уряду переконана: ця форма все-таки працює. «А факт залишається фактом. Завдяки платним камерам Мін’юст залучив та вклав у ремонти інших камер близько 2 млн грн. Це перемога!» — відзначила доповідачка.

Тепер продажу чекає Львівська виправна колонія. За словами В.Коломієць, це дуже стара тюрма, яка колись була монастирем. Тож засуджені фактично сидять у келіях. Специфіка таких будівель пов’язана з тим, що товщина стін подекуди сягає 3—5 м, тож опалювати та ремонтувати зазначене приміщення державі невигідно. Люди, які в таких умовах по кілька років чекають рішення суду, утрачають здоров’я. Натомість район, де розташована колонія, нині активно розбудовується. Тому продаж таких об’єктів не тільки збагатить державну скарбницю, а й вплине на інвестиційну привабливість міста.

Доповідачка припускає, що ідея переїзду слідчих ізоляторів за місто може не сподобатись адвокатам, які будуть змушені їздити до своїх клієнтів. Утім, таке рішення пов’язане ще й з тим, що підняти дрон над ізолятором у центрі міста та подивитися, як розташовані стіни чи КПВВ, складно. Якщо ж пенітенціарну установу перенести в чисте поле, то з погляду безпеки матимемо покращення.

«Єнот» для нотаріату

В.Коломієць анонсувала завершення роботи над змінами до КзПБ. Чому саме тепер? За словами жінки, урядовці хотіли подивитися, як документ працюватиме протягом року після початку його використання та як розвиватиметься практика. Така фора для кодексу від Мін’юсту говорить про повагу до документа.

Ще один вектор роботи міністерства — нові законопроекти про виконавче провадження. Чиновники націлені на розширення повноважень приватних виконавців. До речі, примноження та збільшення компетенції останніх є одним із пунктів угоди з Міжнародним валютним фондом.

Гучна заява «Рейдерство подолано», яка колись покотилася по сторінках видань, насправді, як сказала В.Коломієць, стосувалась усунення випадків свавільного втручання в реєстри. Робота Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (антирейдерської комісії), на думку представниці Уряду, є позитивною. Доповідачка говорить, що тепер майже немає випадків переписування майна або несанкціонованої зміни його власників тощо.

Водночас вона відзначила, що запобіжники антирейдерських дій мають бути «вшитими» в самі реєстри, а не реалізовуватися через урядову комісію. На думку В.Коломієць, багато людей думає, що антирейдерська комісія — це суд, що зовсім не так.

Наступний крок міністерства, який дуже скоро планують медійно просувати, — це E-Notar, або, як сказала доповідачка, «єнот». Тож, очевидно, піар-кампанія щодо диджиталізації нотаріату базуватиметься на цьому скороченні.

Абсолютною перемогою В.Коломієць уважає те, що вперше за останні 7 років профінансована система безоплатної правової допомоги. «Усі були здивовані, що ми це зробили», — зауважила вона. Проте тепер Мін’юст вимагатиме від адвокатів якіснішої роботи. Адже, як сказала В.Коломієць, вони погасили заборгованість перед адвокатами та збільшили платню для юристів, які працюють на контрольно-пропускних пунктах Донбасу й раніше отримували мізерні 2500—3000 грн.

Зачепила доповідачка й тему численних мораторіїв, які наразі масово скасовувати не планують. Адже такі радикальні дії можуть ударити по державі. Натомість чиновники підтримуватимуть президентський законопроект щодо скасування мораторію на банкрутство, запровадженого на час карантину.

Імітація від Мін’юсту

ЗМІ цікавило також, які зобов’язання перед МВФ у сфері правової політики є неприйнятними для нашої держави. Яким чином чиновники планують виконувати вимоги меморандуму з МВФ щодо перевірки доброчесності членів Вищої ради правосуддя? Проте В.Коломієць майстерно уникнула відповіді.

Водночас вона донесла до слухачів неоднозначний меседж, назвавши співпрацю з МВФ та іншими міжнародними партнерами патовою ситуацією. Адже коли міжнародні партнери підписують з Україною угоду чи кредитний договір, то хочуть мати певні гарантії дотримання умов. У цьому контексті можна говорити й про зобов’язання перед Європейським Союзом. Сенс цих гарантій у тому, що партнери мають знати кінцевого виконавця, до якого прийдуть із вимогою відзвітувати про результат.

Фактично за підписання та виконання таких документів відповідає Кабінет Міністрів. Утім, як зазначила В.Коломієць, коли йдеться про реформування судової влади, то всі віяння завжди виходять із вул. Банкової. Такий стан речей доповідачка назвала цілком логічним, адже не може виконавча влада писати закони, що регулюють діяльність влади судової.

Однак після підписання різних кредитних угод на Уряд покладається обов’язок розробляти проекти законів, стратегії. Такий підхід у міністерстві називають неправильним. «Вони (міжнародні партнери — Прим. авт.) мають знати, з кого питати. А тому за виконання вимог такого документа відповідає Уряд. Ми не вважаємо, що це правильно, але в той самий час розуміємо, що інакше не може бути. Єврокомісія не може питати з парламентарів, комітетів, фракції. А так (через Кабмін) можна конкретно відстежувати, що було зроблено, чи була досягнута мета», — пояснила посадова особа.

У питаннях реформи судової влади провідну роль відіграє парламент і самі судді, які активно з ним співпрацюють. На думку В.Коломієць, це правильний підхід, адже ми живемо в парламентсько-президентській республіці. Тож фактично зі слів представниці Уряду вбачається, що в Мін’юсті фактично імітують виконання вимог МВФ та перекладають усю відповідальність на Верховну Раду й самих суддів. Тому останнім, мабуть, не варто зважати на заяви та проекти осіб з міністерськими портфелями. «У нас є розроблені законопроекти з деяких цікавих та актуальних правових питань, але сьогодні активну діяльність у цьому напрямі веде профільний парламентський комітет», — заявила чиновниця.