Своих будут штрафовать за недоказанную вину, а иностранцам дадут льготы
С нового года закон от 17.12.2020 №1117-IX внес изменения в Налоговый кодекс. Теперь наказывать за правонарушения будут по-новому. Кто же на самом деле выиграл от новой налоговой реформы и в чьих интересах поработали народные депутаты?
Непрозорі права комісії
Зміни в законодавстві аналізували під час вебінару «Хто виграв від Податкової реформи — 2021: великий чи малий бізнес?» експерти цифрового видавництва MCFR та «Expertus: Головбух».
Так, принцип відповідальності вже запрацював. І платників податків штрафуватимуть на ті ж 25% донарахованої фіскалами суми. Але тут на арену виходить новий п.123.1 ст.123 ПК, який пропонує стягнення, навіть якщо вину не довели, у вигляді 10% донарахованої суми.
Доводити вину платників податків буде Комісія з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яку законодавець наділив доволі широкими повноваженнями.
Тож тепер винною вважатимуть особу, котра мала можливість дотримати норм, проте не вжила для цього достатніх заходів. Водночас ужиті заходи пропонують уважати достатніми, якщо податківці не доведуть, що, учиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник діяв нерозумно, недобросовісно та необачно.
Розмір штрафу можна буде зменшити на 50%, якщо винуватець доведе наявність обставин, що пом’якшують його відповідальність. Серед таких: самостійне повідомлення про правопорушення, вплив на платника осіб, від яких той залежить службово чи матеріально та (що, вочевидь, буде доволі непросто доводити) «вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин». І тут те, які аргументи брати до уваги, а які ні, буде прерогативою контролюючого органу.
«Права комісії «непрозорі». І для того, щоб якось їх регламентувати, п.111.3 ст.111 ПК пропонує податківцям доводити вину в податкових правопорушеннях, незважаючи на наявність вини в інших видах порушень. Звісно, це не вирішить проблеми докорінно, бо права комісії все одно дуже широкі», — переконана експерт МСFR Олена Сердюк.
Поряд із чітко визначеними в пп.112.1.1 п.1 ст.112 ПК обставинами, що пом’якшують відповідальність платників, додали ще умову пп.112.2.1 п.112.2 ст.112, згідно з якою контролюючий орган може визнати обставинами, що пом’якшують відповідальність особи, й інші, не передбачені в пп.1 п.1 цієї статті. То які ж саме доводи податківці будуть уважати «іншими» та як вони корелюють із п.111.3 ст.111 ПК? Це доведеться з’ясовувати вже на практиці.
Згідно з п.82.4 ст.82 ПК документальну планову та позапланову перевірку податківці так само зможуть зупиняти за рішенням керівника або уповноваженої особи ДПС і поновлювати її в подальшому на невикористаний строк. Уникнути затягування з проведенням документальної перевірки зможуть суб’єкти малого підприємництва, для яких тепер планова перевірка триватиме максимум 10, а позапланова — 5 робочих днів, без жодних подовжень.
Недоступні для правоохоронців
За ким насправді нардепи закріпили певні привілеї, то це за фізичними та юридичними особами — резидентами України, які є прямими або опосередкованим власниками контрольованих іноземних компаній. Так, дату набрання чинності ст.392 ПК, яка визначає порядок оподаткування прибутку КІК, відтермінували ще на рік.
Тож правила оподаткування прибутку для них діятимуть із 1.01.2022. Відповідно, перший звіт про КІК потрібно буде подавати за результатами 2022 року, а самі штрафи за неоподаткування прибутку не будуть застосовувати до 2024-го. Першим звітним періодом, в якому їм доведеться коригувати прибуток КІК, буде період, що розпочнеться з 1.01.2023. Адже пп.392.3.2.1 — 392.3.2.4 ПК застосовуються щодо звітних періодів, які розпочинаються саме із цієї дати.
Тобто контролюючі особи мають право подавати звіт за 2022 рік одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи й декларацію про податок на прибуток за 2023 рік.
До того ж законодавці вивели на перехідний період зі складу контролюючих осіб декого з резидентів пп.«б» п.392.1.2 ПК, а також підтримали інтереси КІК, долучивши до даної категорії осіб, які мають також невелику частку від компанії. Тож протягом 2022—2023 років іноземна компанія визнаватиметься КІК, якщо контролююча особа володіє часткою в іноземній юрособі в розмірі понад 50% або 25% і більше (за умови, що кілька резидентів від України володіють частками, сукупний розмір яких становить від 50%).
А з 2024 року такий статус можна буде отримати більше ніж за 10% прибутку компанії за умови, що кілька фіз- та/або юросіб — резидентів України володіють частками в іноземній юрособі, розмір яких у сукупності становить 50% і більше, або окремо чи разом з іншими українськими резидентами — пов’язаними особами здійснюють фактичний контроль над іноземною юрособою. Це закріплено в пп.392.1.2 ПК.
Убезпечили іноземних контролерів на найближчі 2 роки й від правоохоронних органів, обмеживши останнім доступ до даних КІК. Відомості та/або документи, які ДФС отримає відповідно до ст.392 ПК за результатами 2022—2023 податкових звітних років, буде інформацією з обмеженим доступом. Її не зможуть витребувати правоохоронні органи через запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Відповідно до ст.84 КПК така інформація не буде вважатися доказами в кримінальному провадженні.
Попрацювали в інтересах бенефіціарів і в частині ліквідації іноземних компаній. Так, у 2021 році іноземні юрособи або утворення без такого статусу, зареєстровані не пізніше 23.05.2020, зможуть це зробити без сплати податків. Тут КІК звільнять від оподаткування, якщо ті нададуть документи, що підтверджують одержання таких доходів від номінального власника у зв’язку з ліквідацією іноземної компанії. Що стосується військового збору, то поки невідомо, чи буде ДФС стягувати його з ліквідованих компаній.
З 1.01.2021 на вимогу пп.39.3.2.1 ПК найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення КІК пропонують обирати з урахуванням таких критеріїв, як: доцільність обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції; наявність повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу; ступінь зіставності між контрольованими й неконтрольованими операціями.
І тут обґрунтовувати доцільність чи недоцільність обраного методу буде саме контролюючий орган, повноваження якого розширили також і в цьому питанні.
То в чий же бік дивився законодавець, установлюючи нові податкові норми? Це можна побачити неозброєним оком. Зовсім інше питання — чи на користь країні ці зміни.
.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!