Запрет использовать языки нацменьшинств в ходе выборов не нарушает конвенцию
Страну, которая сначала запрещала использовать в ходе выборов языки национальных меньшинств, а потом исправила дискриминационные нормы, не наказали. В Страсбурге сказали, что не занимаются оценкой законов. Кроме того, попытки привлечь власть к ответственности носили абстрактный характер.
Підпільна кампанія
До Європейського суду з прав людини звернувся громадянин Туреччини Ахмет Явуз Їлмаз, який вважав, що його право на вільні вибори було порушено.
У 2007 році він вирішив балотуватися на парламентських виборах як незалежний кандидат від провінції Ардахан, що на північному сході країни. Після старту перегонів чоловік звернувся до Ардаханської окружної виборчої ради з вимогою дати роз’яснення. Запит стосувався заборони використовувати під час агітації будь-яку іншу мову, крім турецької. Як один з аргументів чоловік навів висновок касаційного суду, в якому говориться, що використання пісень, які виконуються іншою, ніж турецька, мовою, не може порушувати норм законодавства.
Через місяць він отримав відповідь, що використання пісні курдською мовою під час виборчої компанії вважатиметься злочином. На таке рішення А.Я.Їлмаз подав скаргу. Утім, його запевнили, що рішення повністю відповідає нормам законодавства. Позицію виборчого органу провінції підтримали й на державному рівні.
Після підрахунку голосів виявилося, що А.Я.Їлмаз здобув близько 11% підтримки від загальної кількості. Такий результат не влаштував кандидата, тому він вирішив оскаржити результати на тій підставі, що його ім’я в бюлетені було надруковано меншим шрифтом порівняно з іншими висуванцями. Утім, у вищій окружній виборчій раді всі скарги чоловіка відхилили.
Після відмови державних органів він відправив заяву до ЄСПЛ, стверджуючи, що Туреччина порушила ст.3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порушення права на вільні вибори заявник убачав у забороні виконувати курдську національну пісню під час кампанії. До того ж, на його думку, друк імені в бюлетені не відповідав стандартам. А через небезпеку бути затриманим чоловікові доводилося майже підпільно проводити передвиборчі мітинги.
Юрист? Маєш знати закон
У Страсбурзі зосередилися на неможливості виконувати курдську пісню на виборах.
Уряд наполягав, що шкода заявнику не була завдана. Навіть якби його притягнули до відповідальності, порушень права на вільні вибори не було б. Адже припис внутрішнього права мав виключно законну мету — захист громадського правопорядку. На додачу чиновники послалися на поправку від 2014 року, відповідно до якої всі види політичної агітації можуть здійснюватися на різних мовах і діалектах.
Своєю чергою ЄСПЛ зауважив, що гарантії ст.3 Першого протоколу мають вирішальне значення для створення й підтримання основ ефективної демократії та верховенства права. Проте це право не є абсолютним. Договірним сторонам у деяких аспектах дається свобода вирішення питання на власний розсуд. Утім, Суд наголосив, що ця свобода не повинна заважати людям реалізовувати своє право на вибори до будь-якого органу.
Повернувшись до матеріалів справи, ЄСПЛ зазначив, що А.Я.Їлмаз скаржився на порушення права на вільні вибори через відсутність чіткої норми законодавства відносно можливості виконувати курдську пісню під час виборчої кампанії. Тож, на думку Євросуду, заявник просто проводив розслідування, чи буде порушенням закону така агітація.
Чоловік одержав рішення касаційного суду, в якому було сказано, що виконання курдських пісень не заборонено. Крім того, він звернувся із запитом про роз’ясненням цього рішення до вищого виборчого органу, але отримав відповідь, що це не належить до компетенції останнього. Позаяк заявник був юристом-практиком, він мав би знати, що виборчий орган таким не займається. Тому в усіх його зверненнях ЄСПЛ убачає абстрактний характер.
До того ж, попри закиди А.Я.Їлмаза, що його ім’я було надруковане іншим шрифтом, ніяких перепон для реалізації права на вільні вибори не було. Крім того, Суд узяв до уваги аргумент уряду, що через 7 років після виборів закон, який забороняв використовувати курдську мову в ході виборчої кампанії, був змінений.
Тож ЄСПЛ дійшов висновку (рішення від 10.11.2020 у справі «Ahmet Yavuz Yılmaz v. Türkey»), що в даному випадку не було порушень ст.3 Першого протоколу.
А.Я.Їлмаз не визнавав результатів виборів, бо його ім’я в бюлетені було надруковано меншим шрифтом, ніж імена конкурентів.
Материалы по теме
Если хочешь на госслужбу, знание языка придется сертифицировать
в„–41 (1547), 09.10—20.10.2021
Подтвердить уровень знаний украинского можно будет удостоверением, потому что за него заплачено - проект
в„–40 (1546), 02.10—08.10.2021
Закон о языке признан конституционным
14.07.2021
Запрет на использование другого языка, кроме государственного, является формой дискриминации
в„–6 (1512), 06.02—12.02.2021
Почему в кофейнях будут варить только каву: штрафы за нарушение языкового закона
в„–3-4 (1509-1510), 16.01—29.01.2021
КС не отменит языкового закона, потому что дело поручили судье-украиноведу
в„–28 (1482), 11.07—17.07.2020
Закон о Государственном языке хотят отменить
10.12.2019
Кабмин вынудят обнародовать то, что ни сказать, ни пером описать
в„–26 (1428), 06.07—12.07.2019
Решение КС относительно конституционности языкового закона
в„–10 (1360), 10.03—16.03.2018
КС признал неконституционным языковой закон
28.02.2018
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!