В.и.о. председателя ГСАУ Людмила Гизатулина:

«При любых обстоятельствах государство не имеет права ставить под угрозу осуществление правосудия из-за хронического недофинансирования»

Этот год был непростым для судебной системы не только из-за пандемии, но из-за заложенного в бюджете недофинансирования. Как следствие, Правительство попыталось сэкономить на судейском вознаграждении, заработной плате работников аппарата судов, а на конец года у более чем 200 судов не было денег на почтовые отправления. Каким же будет следующий год? Ответ на этот вопрос лучше других знает временно исполняющая обязанности председателя Государственной судебной администрации Украины Людмила Гизатулина.

«Ми не маємо права говорити про скорочення апарату, оскільки працівників у судах і так не вистачає»

— Людмило Василівно, насамперед дозвольте привітати вас, а у вашій особі і всіх працівників ДСАУ з професійним святом. Як учора поздоровив із Днем працівників суду парламент (інтерв’ювання відбувалося наступного дня. — Прим. Р.Ч.)?

— Парламент поздоровив тим, що цього дня ухвалив закон «Про Державний бюджет України на 2021 рік», але зовсім не з тими цифрами, які нам хотілося бачити в ньому стосовно судової системи.

Нагадаю, що в серпні 2020 року ми підготували бюджетний запит, згідно з яким загальна сума необхідних бюджетних призначень сягала 40,7 млрд грн. Натомість прийнятим законом передбачені обсяги видатків ДСАУ в сумі 15,7 млрд грн., з яких 2,5 млрд — це планові показники спеціального фонду. Це на 46,6 млн менше від показників поточного року, що забезпечує потреби судової системи у фінансових ресурсах лише на 38,4%.

— Отже, попри звернення і Ради суддів, і Вищої ради правосуддя та профільного парламентського комітету, Уряд не знайшов жодної додаткової гривні для судів. Як зазначив Кабмін, «у зв’язку з відсутністю реальних джерел». Що означає така діра в бюджеті ДСАУ? На чому доведеться економити?

— Це означає, що зберігатиметься соціальна напруженість із заробітною платою працівників апарату судів, насамперед місцевих, яка вже виникла цього року. Вони звертались і до Президента, і до Верховної Ради, і до Уряду та Міністерства фінансів з питань недостатнього фінансування. З прийняттям бюджету-2021 проблема, на жаль, не вирішена.

Показники, передбачені для ДСАУ на здійснення правосуддя апеляційними та місцевими судами, дають змогу забезпечити середню зарплату працівників апарату в сумі 9637 грн., тобто на рівні обов’язкових виплат. До того ж навіть не всій фактичній чисельності (станом на 1.11.2020 — 25070 осіб), а тільки 22287 працівникам апарату.

— А скільки у них вийшло цього року?

— З урахуванням тих заходів, яких ми зараз вживаємо, аби забезпечити виплату винагороди у грудні, очікуємо на рівні 13,3 тис. грн.

— Тобто наступного року вони недоотримають більш як чверть грошей? Чому так? Адже загальний обсяг асигнувань збережено на рівні поточного року.

— Річ у тім, що у 2020-му понад 5 місяців діяли обмеження на виплату суддівської винагороди. Зекономлені кошти, а це понад 1,1 млрд грн., були спрямовані на покриття дефіциту фонду оплати праці працівників апарату.

— У бюджетному запиті ДСАУ на 2021 рік зазначено, що у разі такого недофінансування доведеться скоротити 11% працівників апарату. ДСАУ вже зробила розрахунки, скільки і в якому суді треба скоротити?

— Думаю, що до таких кардинальних кроків ми поки що не будемо вдаватися. Сподіваємося врегулювати це питання на етапі формування бюджетного розпису. Адже наразі фонд оплати праці — єдиний для суддів та працівників апарату. Тож, можливо, закладемо меншу суму на суддівську винагороду і сподіватимемося, що Уряд виконає припис «Прикінцевих положень» закону та перегляне бюджетні асигнування на суди за підсумками І кварталу.

Водночас ми не маємо права говорити про скорочення апарату, оскільки працівників у судах і так не вистачає. В умовах такого значного навантаження на суддів апарат повинен працювати повноцінно, аби забезпечити здійснення правосуддя.

— Тобто виходить так: щоб працівники апарату отримували більше, потрібно, аби Уряд знову обмежив суддівську винагороду?

— Оскільки ці обмеження вже були визнані неконституційними, не думаю, що Уряд може вдатися до аналогічних рішень наступного року.

— Але ж парламент з подачі Кабміну фактично обмежив зростання посадових окладів для суддів, що теж є неконституційним з огляду на рівність усіх перед законом.

— Так, для розрахунку посадового окладу судді буде застосовуватися прожитковий мінімум на тому ж рівні, що й цього року — 2102 грн.

— За цей рік суддівські лави поповнили близько 450 новобранців. Це якось збільшить дефіцит коштів на оплату праці?

— У бюджеті-2021 закладена виплата суддівської винагороди 5245 суддям. Нині їх приблизно стільки ж і є. Але ж ми розуміємо, що у 2021 році має проводитися новий добір, оскільки наявна чисельність не дає змоги розглядати справи у розумні, передбачені процесуальними законами строки.

До речі, справи ще 70—80 кандидатів нині перебувають на розгляді у ВРП, і на них резерв у бюджеті не передбачений.

— Навряд чи це вплине на видатки, адже за цей час не менше суддів вийдуть у відставку.

— Коли судді йдуть у відставку, особливо ближче до кінця року, це, навпаки, стає додатковим тягарем. Адже у багатьох накопичилося чимало днів невикористаної відпустки, також потрібно виплатити вихідну допомогу в розмірі 3-х суддівських винагород.

Крім того, в бюджеті не врахована необхідність виконання судових рішень стосовно компенсації винагороди, яка була невиплачена під час дії обмежень. Так, цих рішень ще не багато, але в них зазначено, що вони підлягають негайному виконанню. Тож їх доводиться виконувати за рахунок загальних асигнувань.

— Цього року від суддів лунало чимало нарікань на нестачу коштів на поштові відправлення. У 2021-му з цим буде легше?

— Інші видатки споживання апеляційних та місцевих судів — на поштові марки, придбання паперу, оплату послуг маркувальних машин, виплату винагороди присяжним, утримання приміщень та інше — забезпечені лише на 29% і становлять 447,6 млн грн. при потребі 1511 млн грн. А видатків розвитку не закладено взагалі.

— Тобто у 2021-му судам не варто чекати ні нових будівель, ні пристойного ремонту? Що тоді робити очільникам установ, чиї будівлі конче потребують ремонту або обладнання пандусами тощо? Шукати спонсорів серед сторін процесу?

— Бюджетним установам закон не дозволяє отримувати фінансування в іншій спосіб. Будемо сподіватися, що за підсумками І кварталу Уряд перегляне бюджетні призначення й, як зазначено у «Перехідних положеннях» закону, знайде додаткові кошти для судової системи. Адже інколи виникають ситуації, зокрема, через стихійні лиха, коли негайно потрібно знайти гроші на ремонт приміщень. Наприклад, цього року в Херсонській області ураган зірвав дах із будівлі і потрібно було терміново виділяти гроші на його відновлення.

— Зараз у ДСАУ є якийсь резервний фонд на такі випадки?

— На 2021 рік жодної копійки на такі цілі не передбачено. Хоча, враховуючи специфіку діяльності судів, такий фонд мав би бути. Йдеться не стільки про подолання наслідків аварійних ситуацій, скільки про неможливість на етапі планування передбачити, як змінюватиметься впродовж року кадровий склад, коли відбудуться нові призначення суддів.

Крім того, наступного року близько 1000 суддів матимуть право на відставку. Якщо вони цим правом скористаються, це істотно вплине на бюджет тих судів, де вони працюють. Адже це потребуватиме, як я вже казала, виплат вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, що накопичилася через кадровий голод у судовій системі. Ми стикнулися із цим уже в цьому році, коли доводилося нараховувати компенсації «відставникам» за 50 і більше днів невикористаної відпустки.

— Цього року до інших проблем додалася ще одна — забезпечення протиепідемічних заходів у судах. На місцях скаржилися, що маски, антисептики суддям та працівникам апарату доводиться купувати власним коштом. На наступний рік такі видатки передбачені?

— Ми і цього року зверталися до Мінфіну з проханням виділити кошти на протиепідемічні засоби з так званого ковідного фонду. Та замість грошей отримали рекомендації: спрямуйте на ці цілі зекономлене на комунальних платежах. Адже весна була рання, та й осінь не така вже холодна…

Суди можуть придбавати засоби індивідуального захисту, якщо достатньо кошторисних призначень. Принаймні нормативна база цього не забороняє. І ДСАУ робила такий перерозподіл у межах наявної економії. Але якщо кошторису буде недостатньо…

«Перерозподіл позбавлений сенсу, якщо видатки недофінансовані за усіма напрямами»

— Збоку доволі дивним виглядає небажання Уряду забезпечити виконання конституційної норми щодо належного фінансування судової системи. Так, ДСАУ другий рік поспіль воює з Міністерством фінансів за те, аби воно цю норму Конституції виконувало. Хіба чиновники міністерства не розуміють, що жебрацький стан судової влади — це прямий шлях до жебрацької справедливості в державі?

— Вони розуміють, що немає грошей на всі державні потреби. Адже не тільки ми не задоволені цифрами, затвердженими в державному бюджеті на 2021 рік. Є нарікання й у міністра охорони здоров’я, представників освіти та науки… Усі вважають, що держава не забезпечила їх достатніми фінансовими ресурсами для здійснення повноважень.

Ми це розуміємо, але за будь-яких обставин держава не має права ставити під загрозу здійснення правосуддя через хронічне недофінансування.

— Але ж якщо не працюватимуть суди, то не буде кому стояти на варті дотримання прав медиків, освітян, науковців і всіх інших громадян України. Якщо суди недофінансовуються, то що має робити ДСАУ?

— Мінфін дорікає, що ми неефективно розпоряджаємося фінансовими ресурсами. Ця тема була дискусійною протягом усього 2020 року. Наприклад, у нас є залишки за плановими показниками на певну звітну дату і ми маємо можливість їх перерозподілити. Але як ми можемо це зробити, якщо у нас загальний дефіцит за усіма напрямами? Як, наприклад, в одному місяці перекинути гроші з фонду оплати праці на придбання марок чи навпаки, якщо наступного місяця ми матимемо «діру» і там, і там? Такий перерозподіл позбавлений сенсу, якщо видатки недофінансовані за усіма напрямами.

— Тобто вас фактично підштовхують прикривати ці «діри» латаною свиткою? Хіба це вихід?

— Звісно, ні. Адже залишки утворюються не тому, що гроші за якимось кодом бюджетних видатків є зайвими, а через нерівномірність видатків протягом року. Звичайно, розпорядники коштів зберігають ці залишки, розуміючи, що у наступному періоді не буде чим виплачувати заробітну плату в повному обсязі.

Ми намагаємося усіма силами забезпечити плановими показниками суди, аби вони могли виплатити основні складові заробітної плати працівників апарату — оклад, ранг і вислугу. На це необхідно додатково майже 100 млн грн. Ні про які стимулюючі доплати мова не йде. Хоча ми ще у листопаді повідомляли Раді суддів про те, що є проблема через нестачу коштів на останні два місяці.

Більше того, Прем’єр-міністр неодноразово давав доручення Мінфіну з приводу розгляду звернень комітетів Верховної Ради, Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, ДСАУ щодо підготовки відповідних актів на розгляд Уряду. Однак дотепер єдині зміни до держбюджету стосовно загальних судів унесені у квітні 2020 року, коли були збільшені бюджетні призначення на оплату праці на 870,7 млн грн. та нарахування на зарплату в сумі 206,3 млн грн. Інших змін не вносилось.

Єдиний резерв — нерозподілені асигнування у сумі 113,5 млн грн., що планувалися на винагороду суддям, які будуть призначені впродовж року. Власне, сьогодні ДСАУ здійснює розрахунки щоб перерозподілити цю суму на зарплати працівників апарату.

— Думаю, що нефахівцям у сфері бюджетного планування це буде важко зрозуміти. Але будь-якій людині, яка знається на математиці, очевидно: аби отримати фонд зарплати, достатньо перемножити кількість працівників на розмір окладу з надбавками та доплатами, передбаченими законодавством, додати ставку єдиного соціального внеску та створити резерв відпусток. Як можна порахувати таким чином, аби грошей не вистачало навіть на оплату праці?

— Проблема полягає в тому, що Мінфін не розраховує обсягу видатків за напрямами, а повідомляє головному розпоряднику загальну суму в тих межах, які він може виділити в бюджеті. А вже сам державний орган має розподілити цю суму.

До речі, при затвердженні держбюджету на 2020 рік Уряд не врахував збільшення розміру суддівської винагороди у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму та їх кількості для розрахунку посадового окладу судді.

«При доведенні показників бюджету про укрупнення вже наступного року мова не йшла»

— Чому виникає така розбіжність: ви говорите, що потрібно 24 млрд грн., — Мінфін дає 14 млрд, просите 25 — отримуєте 15?

— Є порядок, який затверджений РСУ у 2016 році та рекомендований для використання під час планування бюджету на наступний рік. На підставі статистичних даних ми розраховуємо модельну чисельність суддів, яка необхідна для того, щоб розглянути потік справ, що надходять до судів.

За цією методикою, у 2021 році судова система потребуватиме 9000 суддів, тобто майже удвічі більше, ніж є за фактом. З цього обраховується все інше: чисельність апарату, утримання приміщень, оплата комунальних послуг тощо.

— Отже, ви закладаєте ту чисельність суддів, яка має бути за штатом?

— Хоча б за штатом. Але сьогодні ми не виходимо і на таку чисельність.

— Чому тоді у 2018 році ДСАУ ініціювала скорочення цієї штатної чисельності? І з цим, до речі, погодилася ВРП.

— Бо тоді згідно з указами Президента було передбачено укрупнення судів, тож переглядалися і штатні розписи. Адже трискладові суди є неефективними, оскільки у більшості випадків виникають проблеми із розглядом справ: хтось не має повноважень, хтось йде у відставку… І дуже складно оперативно заповнити ці вакансії, враховуючи процедуру добору.

— Але ж від укрупнення судів кількість справ не зменшиться. Як було необхідно 9000 суддів для розгляду певної кількості справ, так і буде. І не важливо, у скількох судах вони фактично працюватимуть.

— Так, теоретично так і має бути. Але і Мінфін, і ми розуміємо, що завтра цих 9000 суддів не буде призначено. Наприклад, зараз ще тільки призначають тих суддів, які брали участь у конкурсі у 2017 році.

— І Мінфін цим користується за принципом: якщо ви можете працювати у такому складі, то навіщо платити більше…

— По суті, так. Тим більше що сьогодні немає органу, уповноваженого провести добір суддів.

— А чому тоді вистачає грошей на фінансування Верховного чи Вищого антикорупційного судів? Принаймні вони не скаржаться на брак коштів на марки. А на суди перших двох ланок урізали майже 50 млн грн. Як у Мінфіні це пояснюють?

— Дуже просто: вони ж додали 1 млрд грн. Хоча, якби не запроваджене обмеження суддівської винагороди, цього б точно не вистачило. За найскромнішими підрахунками, нам бракувало 2,5 млрд грн., аби забезпечити апарат зарплатою.

— І як це можна пояснити працівникові апарату, в якого у гаманці і цього року було не густо, а наступного стане на чверть менше? Що робити судам: брати одного помічника на двох суддів чи навантажувати секретаря судового засідання обов’язками працівника канцелярії?

— За законом, кожен суддя повинен мати помічника, тож перший варіант відпадає. Можливо, в ході реформи буде продовжено укрупнення судів, відповідно, будуть об’єднані їхні апарати і це дасть змогу вивільнити певні кошти.

— Тобто у Мінфіні розраховують, що це укрупнення відбудеться вже наступного року, і тому вважають, що ДСАУ цих грошей вистачить? Чи є у вас таке відчуття від розмов із чиновниками міністерства?

— Укрупнення судів, пов’язане зі зміною територіального устрою, безумовно, відбудеться. Коли і яким чином це станеться — поки що такої інформації немає. Принаймні при доведенні показників бюджету про укрупнення вже наступного року мова не йшла.

«Якби Мінфін у загальному фонді повністю забезпечував захищені статті, то надходжень від судового збору було б достатньо»

— Свого часу ДСАУ використовувала такий резерв, як перевиконання плану із судового збору. В бюджеті на 2020 рік заплановано, що суди зберуть 3 млрд грн. збору і вони були передбачені на видатки споживання. Яка ситуація зараз?

— Так, з урахуванням залишків, що були на початок року, план щодо судового збору виконаний 7 грудня. І це той резерв, який дає змогу хоч якось вирівняти ситуацію з фондом оплати праці. Ми зараз працюємо над тим, аби подати довідку до Мінфіну і збільшити видатки на оплату праці. Це більш як 100 млн грн.

— Але на наступний рік план зменшено до 2,5 млрд грн. Тобто буде півмільярда резерву?

— Не зовсім так, оскільки перехідний залишок на початок 2020-го становив понад 300 млн грн. Нового ж року він буде значно менший. Крім того, як свідчить статистика, надходження від судового збору сповільнюються. Зокрема, через розширення кола осіб, які звільняються від його сплати, зниження верхньої межі ставок тощо.

Наприклад, Міністерство соціальної політики підготувало законопроект, яким хоче звільнити від сплати судового збору всі пенсійні спори, а також фонди соціального страхування, якщо вони виступають як позивачі.

— Проте основною ідеєю судового збору, запровадженого у 2012 році, було направлення цих сум на розвиток судової системи, а не на споживання. Чому Мінфін і накладає руку на ці гроші?

— Цілком із вами погоджуюся. Якби Мінфін у загальному фонді повністю забезпечував захищені статті — заробітну плату з нарахуваннями та комунальні платежі, то надходжень від судового збору було б достатньо для поточних видатків на здійснення судочинства та планування видатків на розвиток — капітальне будівництво, ремонт приміщень тощо.

— І який Уряд перший заліз у кишеню судам?

— Така ситуація вперше виникла у 2019 році, коли передбачених асигнувань не вистачало на виплату суддівської винагороди. Тоді цю нестачу покрили із загального фонду, а видатки на працівників апарату профінансували зі спеціального фонду.

Крім того, 2019-ий минув більш-менш безболісно, оскільки на початок року був значний перехідний залишок. Тож ми змогли і збільшити деякі показники, і забезпечити видатки розвитку…

Натомість у 2020 році таких залишків не було, надходження сповільнилися, бюджет був розбалансований, зокрема, повністю бракувало грошей на сплату єдиного соціального внеску на заробітну плату. Це довелося перекривати коштом спеціального фонду.

— То, може, варто згуртувати ВРП, РСУ і змусити врешті-решт Уряд виконувати Конституцію та закон? Наприклад, прийти до Прем’єра, покласти на стіл розрахунок на 25 мільярдів і сказати: оплатіть, будь ласка, бо це дуже важливо для нас, для всієї судової системи. І піти. І нехай не каже, що у нього не працює економіка, що є зобов’язання перед зовнішніми кредиторами…

— Це ніяк не вплине. Ще з кінця 2019-го ДСАУ і одноосібно, і спільно з усіма вищими органами судової влади зверталася з листами і до Уряду, і до Верховної Ради. Але, на жаль, ситуація не зрушила з місця.

— Тобто ДСАУ не відчувала себе самотньою у цій боротьбі за бюджет?

— Ні, не відчувала. Була підтримка з боку і Вищої ради правосуддя, і Верховного Суду. Подивіться, скільки РСУ прийняла рішень щодо звернень до Уряду з приводу недофінансування судової системи!

Ми мали підтримку і з боку Комітету ВР з питань правової політики, який вніс пропозиції до проекту бюджету-2021 щодо збільшення фінансування на 5,6 млрд грн. Але, на жаль, і це не було враховано.

«Великої економії від ліквідації ДСАУ та її територіальних органів не буде»

— Останнім часом на різних заходах говорять про те, що ДСАУ є зайвим органом у судовій системі, що краще затверджувати бюджети для кожного суду окремо. І навіть з’явилися законопроекти, що передбачають «оптимізацію судоустрою» шляхом ліквідації ДСАУ. Скільки можна на цьому зекономити?

— Великої економії від ліквідації ДСАУ та її територіальних органів не буде. Наприклад, на наступний рік у бюджеті на це передбачено лише 339,6 млн грн. Тобто 2% від загальної суми бюджетних призначень на судову систему. Причому 57 млн грн. з них — це централізовані видатки на інформатизацію та забезпечення діяльності РСУ.

— А що тоді втратить судова система? Чи реально кожному суду самостійно «вибивати» собі фінансування, займатися кадровими питаннями та бухгалтерією, проводити тендери?

— Так, ці функції все одно хтось має виконувати. Наприклад, одна з ідей — розподілити ці повноваження між ВРП та апеляційними судами. Не хочу коментувати, наскільки це буде юридично правильно, але зауважу, що міжнародними стандартами рекомендовано, аби адміністрування та здійснення судочинства були розділені між різними органами. Й, безумовно, якщо апеляційні суди виконуватимуть адміністративні функції щодо судів першої інстанції, вони матимуть на них певний вплив.

Крім того, якщо ці повноваження покласти на апарат апеляційних судів, вони їх не зможуть виконувати тією ж чисельністю співробітників, яка є сьогодні.

— Отже, приєднають працівників ТУ ДСАУ до апарату апеляційного суду і зекономлять хіба що на керівництві.

— Приблизно так. Але у будь-якому разі доведеться збільшувати апарат апеляційних судів, тому значної економії не буде.

Водночас не варто забувати, що ДСАУ проводить централізовані закупівлі, зокрема, і комп’ютерної техніки. Якщо кожна область робитиме це на власний розсуд, то може так статися, що це унеможливить створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через несумісність технічного та програмного забезпечення.

«У проголосованому бюджеті коштів на ЄСІТС не передбачено. Як не було їх і на цей рік»

— До речі, автори згаданих законопроектів ставлять за провину ДСАУ те, що вона за 12 років не спромоглася створити ЄСІТС. Який ступінь її готовності до запуску? Гроші на неї є?

— При підготовці бюджетного запиту на 2021 рік була врахована потреба у видатках на створення ЄСІТС у сумі 265,4 млн грн. Проте у проголосованому бюджеті цих коштів не передбачено. Як не було їх і на цей рік.

Щоправда, внаслідок перерозподілу повноважень між адміністраторами системи ми довели до готовності один із модулів — «Електронний суд». Із червня він працює в режимі дослідної експлуатації майже в усіх судах. Найближчим часом запрацює «Електронний кабінет адвоката».

До речі, сьогодні Верховна Рада підтримала нашу ініціативу щодо поетапного запровадження ЄСІТС. Це відкриває можливості для якнайшвидшого введення в експлуатацію окремих її підсистем, що вже розроблені.

— Якщо справдяться прогнози урядовців, буцімто із наступного року всі державні органи припинять роботу із паперовими документами, то скільки на цьому зекономлять суди?

— Сьогодні для відправлення поштової кореспонденції в межах вимог, передбачених процесуальними кодексами, необхідно близько 1 млрд грн. на всі суди. Але ж тарифи «Укрпошти» на такі послуги теж постійно зростають.

— Чому б не звернутися до Уряду, аби він встановив спеціальні тарифи для судів? Бо, з одного боку, як ви казали, ініціюється розширення кола пільговиків зі сплати судового збору, а з іншого — жодних компенсаторів для судової системи не передбачено. Я вже не кажу про захмарну зарплату керівника «Укрпошти», яку виплачують у т.ч. коштом бюджету судів.

— Ми зверталися до Комісії з питань регулювання цін, аби для нас як великого корпоративного споживача поштових послуг переглянули тарифи на поштові відправлення та встановили якісь більш прийнятні, а головне — стабільні показники. На жаль, відповіді дотепер не отримали.

Також ми зверталися до керівництва «Укрпошти». Адже послуги, за які сплачуються такі значні суми, надаються неналежної якості. Зокрема, одні і ті ж повідомлення направляються одному адресатові по кілька разів, бо повертаються із неналежними відмітками про причини неотримання або на пошті не вистачає марок певного номіналу. Нам пообіцяли виправити ситуацію, але подивимося, як воно буде.

Навіть якщо повноцінно запрацює ЄСІТС, це не вирішить повністю питання з відправленням поштових повідомлень.

«Деякі суди будуть змушені працювати у старих приміщеннях та в неналежних умовах»

— Ви уже сказали, що на наступний рік у бюджеті не закладені видатки розвитку. А як тоді бути з приміщеннями, що передаються на баланс ДСАУ для розміщення судів?

— Будівлі, в яких розміщуються суди, перебувають у сфері управління ДСАУ та обліковуються на балансах судів. Приміщення місцевих загальних судів — на балансі територіальних управлінь ДСАУ.

Нам вдалося домогтися передання на баланс деяких приміщень, у тому числі від Національного банку. Але тепер потрібні гроші на ремонт, аби пристосувати їх до потреб здійснення судочинства. Наприклад, «Укрзалізниця» передала нам на баланс будівлю, де мав би розміститися Господарський суд м.Києва. Утім, через відсутність видатків у бюджеті на такі цілі деякі суди ще рік будуть змушені працювати у старих приміщеннях та в неналежних умовах.

Водночас на експлуатацію приміщень також потрібні кошти. Наприклад, тільки на утримання будівлі Київського апеляційного суду щороку необхідно близько 30 млн грн.

Є приміщення, які орендуються у приватних структур. Їх небагато, але також набігає чималенька сума орендної плати.

— Як ви оцінюєте прогрес із запуском Служби судової охорони? Скільки судів вже перейшли під її охорону?

— Сьогодні служба взяла під охорону 398 об’єктів, це 454 приміщення. У наступному році заплановано взяти під охорону ще близько 400. Триває процес формування підрозділів швидкого реагування та особистої безпеки суддів.

Однією з важливих складових комплексу забезпечення є оснащення підрозділів матеріальними засобами. Проте унаслідок незабезпечення Державною казначейською службою фінансування за видатками, не віднесеними до захищених, це також опинилося під питанням.

До речі, на 2021 рік ССО профінансована тільки на 34%: 1,6 млрд грн. при розрахованій потребі 4,7 млрд. Це означає, що  судді, працівники апарату і ті громадяни, які звертаються до судів у пошуках справедливого вирішення справ, можуть почуватися у безпеці лише на третину.

— Чесно кажучи, озвучені вами проблеми не налаштовують на святковий настрій. Чи є якийсь оптимізм від очікування Нового року?

— Повірте, ми сьогодні ще живемо поточним роком. Адже потрібно знайти кошти для його завершення, зокрема вчасно виплатити суддівську винагороду та заробітну плату працівникам апарату. Тому нині працюємо з Мінфіном над тим, аби збільшити планові показники на ці цілі.

Крім того, домагаємося, аби Мінфін і казначейство дали можливість використати ті кошти, що були передбачені в бюджеті на цей рік на поточні видатки та видатки розвитку, аби це не лягло тягарем на бюджет 2021 року.

— Що ж, будемо сподіватися, що принаймні зарплату всі отримають до Нового року. І, звичайно, що у рік бика ДСАУ разом з іншими судовими органами вдасться пробити стіну нерозуміння з боку Мінфіну та домогтися збільшення фінансування бодай на ті 5,6 млрд грн., про які йшлося.

— І покладатимемо надію на покращення економічної ситуації. Адже що краще в державі з економікою, то простіше працювати з Мінфіном і краще почувається судова система.

А в Новий рік побажаю всім міцного здоров’я, витримки і позитивного настрою. Бо всі негаразди колись минають. А будемо ми — будуть і гроші!