Судья ОАСК посоветовал налоговикам обновить шаблоны ходатайств и придать им интеллектуальной нагрузки
Судье надоело, что фискалы заваливают суды стандартными ходатайствами и пытаются переложить свои обязательства на третьих лиц. Поэтому он «любезно» предложил ГНС оказать методическую помощь по вопросам правосудия.
У судді Окружного адміністративного суду м.Києва увірвався терпець. Причина — клопотання від головного управління Державної податкової служби м.Києва щодо розгляду справи та залучення третіх осіб.
Річ у тім, що немає нічого більш буденного у податкових спорах, як позови до ДПС про визнання протиправним та скасування рішення комісії про реєстрацію податкової накладної або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як правило, підприємства просять суд визнати дії податкової незаконними та зобов’язати зареєструвати накладну.
Відповідно до закону малозначні адміністративні справи можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Втім, судячи із рішення судді ОАСК, працівників податкової не вдовольнила ідея спрощеного провадження, тому вони подали клопотання. В документі йшлося про необхідність проводити розгляд справи з повідомленням учасників. Мовляв, наведені позивачем твердження потребують детального аналізу та висвітлення для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Тож суддя дещо зухвало, проте доступно та з прикладами пояснив податківцям, чому їхні стандартні та незмінні доводи не сприймаються судом.
По-перше, заявник не зазначив, на чиїй стороні слід залучити третю особу — позивача чи відповідачів. Крім того, на думку судді, заявляючи таке клопотання, податківці не довели наявності правового зв’язку третьої особи зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням.
До того ж такий зв’язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Також суддя нагадав про критерії, які лягають в основу обґрунтування.
Кілька разів володар мантії у рішенні повторив, що представники ГУ ДПС мали довести законність і обґрунтованість рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, а не перекладати цей обов’язок на третю особу та витребувати пояснення щодо предмета спору. У рішенні так і написано: «Іншими словами, суб’єкт владних повноважень винен доти, доки не доведе перед судом зворотне». І це — один із принципів адміністративного судочинства.
Також суддя пояснив, які саме обставини мають бути досліджені та встановлені. Мова йшла про обставини відмови у реєстрації податкових накладних у кореспонденції з оцінкою наявності критеріїв для зупинення реєстрації, правомірності зупинення, правомірності дій податкового органу щодо відмови в реєстрації ПН. І аж ніяк не про дослідження товарності чи безтоварності операцій, які можуть бути предметом дослідження при оскарженні податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами документальної перевірки.
Для обґрунтованості позиції суддя навів прецедентну практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає проводити відкриті слухання в адміністративному суді.
Таким чином, в ухвалі від 12.10.2020 у справі №640/21268/20 суддя вирішив залишити клопотання без задоволення, а представнику податківців порадив розробити оновлену версію шаблонів клопотань щодо розгляду цієї категорії справ у судовому засіданні, «надавши їм інтелектуального навантаження та належного обґрунтування». Наостанок суддя люб’язно порадив ДПС надати методичну допомогу колегам.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!