Различное толкование закона может привести к нарушению права на справедливое судопроизводство
Государство ограничило право человека на доступ к правосудию, вынеся ошибочное решение. Ошибочный способ защиты имущественного права в акте суда привел к пропуску сроков обжалования. В результате и права не защищены, и возможности жаловаться нет.
Арбітраж — не суд
Змагання, великі гроші та скандали — це 3 кити, на яких стоїть будь-яке видовище.
Після двох років виступу за одну з місцевих команд Іван Гогич звернувся до Хорватської федерації баскетболу з вимогою розірвати його контракт із клубом та зобов’язати останній виплатити €14,5 тис.
Федерація задовольнила клопотання, але керівництво клубу не поспішало виконувати вказівки та звернулося до арбітражу. Проте й там спіймало облизня. Маючи на руках арбітражне рішення, клуб відмовився від його виконання.
Баскетболіст не полишив спроб одержати гроші, а тому подав позовну заяву до місцевого суду. Вимоги були ті самі — розірвати контракт і виплатити те, що він недоотримав.
Місцевий суд дійшов висновку, що заява І.Гогича, по суті, є клопотанням про виконання рішення арбітражу, а тому в задоволенні позову було відмовлено. В апеляційній інстанції також дійшли висновку, що спортсмен мав звертатися не із цивільним позовом, а відкривати виконавче провадження. Дослухавшись до «слушної» поради, баскетболіст подав заяву про примусове виконання рішення спортивного арбітражу. Проте, коли справа дійшла до Верховного суду Хорватії, на чоловіка чекали неприємності.
Судді визнали виконавчий лист виданим неправомірно, а клопотання про примусове виконання рішення арбітражу — недопустимим. ВС установив, що арбітраж не є судом з погляду національного права. Тож його рішення не можуть виконуватися безпосередньо. Не допомогли спортсмену й у Конституційному суді.
Наплутали зі способами
У Страсбург І.Гогич поскаржився на порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу до неї.
У рішенні від 8.10.2020 у справі «Gogić v. Croatia» Європейський суд з прав людини погодився із заявником відносно того, що в акті окружного суду чітко було сказано: примусове виконання рішення арбітражу дозволить отримати зароблене. Ця настанова не викликала в заявника жодних сумнівів щодо можливості такого шляху досягнення бажаного, оскільки подана до Верховного суду скарга стосувалася не виконання рішення арбітражного суду, а питання доступу до правосуддя.
ЄСПЛ нагадав, що ст.6 конвенції гарантує не тільки право на відкриття справи, а й охоплює право на «дозвіл» розпочати судовий спір. Заявник мав право подати позов, але суди вважали, що І.Гогичу варто було відкрити виконавче провадження. Прикметно, що після того, як баскетболіст звернувся до виконавчої служби з клопотанням виконати рішення арбітражу, ВС зайняв іншу позицію. Фактично правова невизначеність і неоднакове тлумачення закону судами різних інстанцій призвели до грубого порушення прав людини.
Тож в ЄСПЛ дійшли висновку, що заявник не зміг отримати кінцеве рішення щодо його спору з клубом, бо місцеві суди втрутились і не забезпечили належного доступу до правосуддя, тобто порушили ст.6 конвенції. До того ж матеріали справи та аргументи уряду не дали змоги з’ясувати: було таке втручання обґрунтованим чи ні.
Важливо, що громадянин використав усі доступні йому юридичні способи захисту. У Страсбурзі зауважили, що суди помилково відхилили заяву І.Гогича про відкриття справи в порядку цивільного провадження, неправильно застосувавши принцип res judicata.
Євросуд також дійшов висновку, що нарікання на порушення ст.1 Першого протоколу до конвенції (утручання в право безперешкодно користуватися майном) тісно пов’язане зі скаргою на недотримання ст.6 конвенції. Тому немає потреби розглядати це питання окремо.
Урешті-решт за митарства в судах ЄСПЛ постановив виплатити І.Гогичу загалом близько €29 тис. — удвічі більше, ніж чоловік мав намір стягнути зі свого клубу.

Материалы по теме
Нововыявленную дееспособность признают основанием для пересмотра решений суда – проект
в„–6 (1564), 12.02—18.02.2022
Юристы определились, как не допускать ошибок при применении Гаагских конвенций
в„–52 (1558), 25.12—31.12.2021
Внесены изменения в Порядок доступа в ЕГРСР
28.12.2021
Амнистию франкистам отменили ради справедливости
в„–49 (1555), 04.12—10.12.2021
Судебные процессы будут анализировать на соблюдение справедливости - МОПЧ
в„–42-43 (1548-1549), 21.10—29.10.2021
Если лицо поздно вспомнило о процессуальных гарантиях, то в ЕСПЧ не помогут
в„–30 (1536), 24.07—30.07.2021
За слишком длительное рассмотрение должна быть предусмотрена компенсация — ЕСПЧ
в„–11 (1517), 13.03—19.03.2021
Компенсацию за волокиту в судах взимают почти автоматически
в„–12 (1518), 20.03—26.03.2021
Отказ в открытии производства лишает права на доказывание — ЕСПЧ
в„–5 (1511), 30.01—05.02.2021
Судья КУС ВС Аркадий Бущенко: Низкий уровень профессионализма сторон влияет на качество защиты судьями прав людей
в„–50 (1504), 12.12—18.12.2020
Можно ли подавать апелляционную жалобу на русском — позиция ВС
в„–49 (1503), 05.12—11.12.2020
Полномочия АРМА ограничат, а имущество не будут продавать до приговора
в„–48 (1502), 28.11—04.12.0202
ЕСПЧ признал единого судью в суде предвзятым
17.11.2020
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!