Тысяча причин опоздать

Против судьи открыли производство за «корпоративизм»

Немало пьяных, которым стукнуло в голову сесть за руль в нетрезвом состоянии, избегают ответственности, поскольку Фемида не успевает вовремя назначить наказание. Однако если речь идет о нетрезвом коллеге, то здесь уже есть признаки более тяжкого проступка — «корпоративизма».

20 непокараних п’яниць

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Ігор Карбовник затягнув розгляд адміністративних протоколів, один із яких був складений на його колегу із сусіднього району.

Історія викликала суспільний резонанс, тож знайшовся той небайдужий, хто поскаржився на тяганину до Вищої ради правосуддя. Він зазначив, що розподіл справи за протоколом на районного суддю відбувся 22.02.2017, а її розгляд — аж 6.04.2017, що на 21 день перевищило встановлений строк накладення адміністративного стягнення за вказане правопорушення. Такі дії судді для стороннього спостерігача виглядають як допомога колезі уникнути відповідальності, а це «є проявом корпоративізму та кругової поруки», що вкрай негативно впливає на авторитет правосуддя в цілому.

Втім, скаржник нарахував чимало справ, які суддя прострочив — 23. Тому, на його думку, дії законника не випадковість, а система. Мовляв, І.Карбовник щоразу призначав засідання після того, як термін притягнення до відповідальності завершувався. Звісно, він не міг не розуміти, що шансів покарати п’яниць у нього нема, однак знову і знову запізнювався із розглядом. Це, на погляд скаржника, свідчить про недбале ставлення судді до розгляду справ цієї категорії або навмисне порушення строків з метою сприяння правопорушникам уникнути покарання.

Жодна із постанов не містить підстав, які б унеможливлювали вчасний розгляд справи, а їхній зміст свідчить про формальне ухвалення. Більшість судових рішень складається із чотирьох абзаців, один із яких містить інформацію про обставини правопорушення, про складання протоколу працівниками поліції, інші — посилання на відповідні норми законодавства.

Служитель Феміди не лише затягував слухання, але й невчасно надсилав постанови до ЄДРСР. 21 постанову суддя відправив із запізненням.

Несприйняті виправдання

Дисциплінарна палата звернулася до судді по пояснення. Він надав їм інформаційну довідку щодо справ, які цікавили дисциплінарний орган.

Так, справа про п’яного колегу потрапила до суду наприкінці лютого 2017 року. І.Карбовник призначив розгляд на 7 березня. Однак рекомендований лист із повідомленням про вручення повістки про виклик повернувся на адресу суду, оскільки адресат відмовився його одержувати. Розгляд справи відклали на тиждень. Напередодні засідання адвокат забажав ознайомитись із матеріалами справи та викликати свідків, а в день слухання порушник до суду не прийшов.

Розгляд справи перенесли на 20 березня. Цього дня до суду надійшло клопотання про закриття справи, бо у діях особи нема складу правопорушення, передбаченого ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення. Оскільки до зали засідань не прийшли свідки, І Карбовник знову переніс розгляд. Але й наступного разу свідки не прийшли. А 6 квітня законник закрив провадження через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

У постанові суду вказано, що протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно особи, яка на час його складення транспортним засобом не керувала. Отже, відсутній суб’єкт і суб’єктивна сторона правопорушення. Відсутність події адмінправопорушення означає відсутність складу правопорушення в цілому. Суд дійшов висновку, що прямих, безспірних і безсумнівних доказів того, що суддя із сусіднього району керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, нема.

Розгляд інших справ щодо п’яних водіїв суддя також неодноразово відкладав — через неявку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність доказів сповіщення такої особи про час і місце розгляду справи, хворобу порушника чи зайнятість адвоката в іншому судовому процесі. Також інколи засідання доводилося відкласти, бо суддя перебував у нарадчій кімнаті в іншій справі, що, як відомо, унеможливлює розгляд інших проваджень. Причин для того, щоб відкласти слухання, законник назвав безліч.

Що стосується нібито захисту колег, то І.Карбовник пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом у справі, а викладені в ньому обставини повинні бути перевірені в кожному конкретному випадку за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи та не викликали сумніву в суду. Ці норми є законодавчими гарантіями об’єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

На думку служителя Феміди, згідно з позицією Європейського суду з прав людини навіть встановлені процесуальним законодавством стислі строки розгляду справи не можуть позбавляти особу гарантій права на справедливий суд.

При визначенні дат судового засідання І.Карбовник до уваги бере усі справи, які перебувають у провадженні, в тому числі справи, розгляд яких він здійснює як слідчий суддя.

Втім, на думку ДП, таке виправдання щодо порушення строків не свідчить про прагнення судді здійснювати правосуддя згідно із стандартами ЄСПЛ, а скидається на проступок. Тому проти законника порушили дисциплінарне провадження.

Водночас з огляду на типовість ситуацій, напевне, час утрутитися законодавцеві. Адже на розгляд парламенту вже пропонувалися ініціативи щодо збільшення строків розгляду окремих проступків. Урешті-решт правий і суддя, що не може покладатися на папірець, а має встановити обставини проступку самостійно. Тим більше що не забулися події, коли ВРП звільняла суддів із посад лише за те, що вони дуже швидко виносили рішення на підставі протоколів про порушення Правил дорожнього руху.