Как скоро в Украине могут прекратить вершить правосудие?
Независимость судебной власти как фантом, который мы якобы видим, но которого на самом деле не существует. Целый ряд законов, нормы, закрепленные в Конституции, — все это нивелируется тем фактом, что суды как школьники, должны клянчить у государства «карманные деньги».
Листи дрібним почерком
Під час засідання голова Ради суддів Богдан Моніч озвучив позицію що доцільним буде відкласти питання щодо рішення, яке стосувалося ситуації, що склалась довкола ліквідації Верховного Суду України. Адже воно виявилось доволі дискусійним. Натомість представник ВСУ вважає, що РСУ не мали права приймати таке рішення до винесення вердикту з цього приводу Конституційним Судом, і нагадав, що судді ВСУ вже два роки не отримують суддівської винагороди. Не дивлячись на перехід на особистості і звинувачення конкретних членів РСУ в упередженому ставленні до суддів ВСУ, яких полишено напризволяще, колегіальний орган проголосував за зняття даного питання з розгляду.
Однак не всі питання вдалося так легко відкласти «на потім». Найбільш болісне — брак фінансування — залишається актуальним попри його неодноразове обговорення. Адже будь-яких реакцій з боку Уряду на це немає. Упродовж цього поточного року судова гілка влади, а особливо суди першої та апеляційної інстанції перебувають у надзвичайно критичному стані через недофінансування. В РСУ на це вже неодноразово звертали увагу, але з кожним днем ситуація лише погіршується.
«До нас щоденно приходять повідомлення від судів практично всіх регіонів різних інстанцій з приводу того, що у судах сьогодні не вистачає коштів на закупівлю марок, прибирання приміщень, на здійснення будь-яких видатків, які пов’язані із належним відправленням правосуддя», — доповів Б.Моніч.
Якщо порівняти касові видатки, які були здійснені у минулому році на ці потреби для всіх судів (тобто кошти, які реально були витрачені судами на ці потреби) у розмірі більше 1150,9 млн грн. У той же час на всі суди у цьому році передбачено у державному бюджеті 444,7 млн грн. Якщо в цілому проаналізувати дефіцит, який є сьогодні у першій та апеляційній інстанціях, то, до прикладу, у господарських судах дефіцит видатків на зазначені потреби складає 69,7 млн.грн, а от дефіцит по місцевих загальних судах є найбільш яскраво вираженим і становить 432,2 млн.грн. До РСУ вже надійшли звернення столичних судів, серед них і Київський апеляційний суд, який зазначає, що у них наразі немає коштів взагалі ні на що. Суд фактично на грані припинення правосуддя, тому що неможливо здійснювати належні виклики та повідомлення сторін.
Б.Моніч також зазначив: якщо раніше Міністерство фінансів за зверненням Державної судової адміністрації погоджувало певний перерозподіл коштів для того, щоб якось вирівняти ситуацію, то наприклад за наслідками розгляду листа ДСАУ від 28.04.2020 відповідний лист повернено без погодження. Цікаво, що б це означало? Мовчки закликають до економії гаслом «пишіть листи дрібним почерком»?
Голуб чи мессенджер?
У законі «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у перехідних та прикінцевих положеннях було передбачено, що за підсумками І кварталу Кабінет Міністрів мав би переглянути показники бюджету і надати кошти, необхідні для фінансування органів суддівської влади. Однак недавно прийнятим законом ці положення були виключені. В результаті суди опинились у такому стані, що вже багато із них готові припинити відправлення правосуддя.
За словами голови РСУ, нещодавно один із народних депутатів запропонував, щоб «Укрпошта» запровадила спеціальні знижки для ДСАУ на відправлення кореспонденції. На це Б.Моніч о задав риторичне питання: «Це що, суди мають із протягнутою рукою стояти перед «Укрпоштою» і просити собі знижки, якісь преференції?»
Чому б тоді Кабміну не затвердити граничні ціни на відправку кореспонденції для всіх органів державної влади? Але ж цього теж поки що очікувати не варто. Б.Моніч також зазначив: якщо у нас взагалі стоїть питання про відправлення поштової кореспонденції у ХХІ столітті, то вочевидь тоді необхідно внести зміни до процесуальних кодексів і передбачити, що можна надсилати документи і повідомлення про час та місце розгляду справи сучасними засобами зв’язку. Наприклад, в системі «Електронний суд» дійсно передбачено отримання всіх документів в електронному вигляді, але є і недолік — не всі хочуть реєструватись у цій системі. Наразі одиниці судів зареєстровані в цій системі і отримують кореспонденцію в електронному вигляді.
Б.Моніч зазначив також, що сьогодні більшість громадян користуються різноманітними месенджерами, у яких серед функціоналу є можливість не просто надсилати повідомлення і прикріпляти до них документи, але і бачити, чи отримала людина це повідомлення і чи прочитала вона його. Але поки що окрім ідей, ніяких змін щодо цієї частини роботи судів не передбачено.
Чи є взагалі ідеї щодо термінового подолання цієї кризи в судах у представників Уряду, наразі невідомо. Можливо вони збираються оптимізувати витрати якось інакше, ніж перейти на електронний формат? А тим часом поштові голуби на чорному ринку коштують 100 грн. за пташку і голуби, на відміну від марок, «багаторазові».
В РСУ вчергове вирішили направити звернення до Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Верховної Ради, комітетів ВР з питань правової політики та з питань бюджету, народних депутатів з приводу недофінансування судової гілки щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя.
На фоні цих фінансових проблем погіршення ситуації із кадрами в судах – не дивина. Більше 2000 вакантних посад залишились не закритими станом на травень поточного року.
Сьогодні ця вся ситуація довкола судів, що не мають грошей на те, аби надсилати листи, виглядає схожою на такий собі гурток бідних філателістів. Захоплені у своє «хоббі» просять у всіх потенційних «благодійників» кошти для того, аби придбати хоч трохи марок. Все було б навіть смішно і романтично, якби це була Дікенсівська історія, але ні — це реалії українського правосуддя, яке просто змушене у когось просити про гроші на елементарні потреби для функціонування судової системи. Але ж разом із відмиранням судової гілки влади може пересохнути все дерево державності, яка сьогодні не дивлячись на «кліматичні негаразди» поки що тримається.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!