Почему учебники для юристов похожи на философские трактаты?
Говорят, истина должна рождаться в споре. Почему бы это не мог быть спор между теоретиками и практиками? Наука и практика должны дополнять друг друга, но получается ли взаимодействовать идеальным теориям с реальными проблемами?
Уявне верховенство
Асоціація правників України провела онлайн-зустріч із ученим Романом Мельником. Вийшло щось на кшталт невеликого інтерв’ю юриста-практика з юристом-науковцем.
Запитання під час відеоконференції ставив голова комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини Микита Жуков. Так, на практиці про великий обсяг теоретичних знань доводиться забувати через неможливість їх застосування. Відповідаючи на запитання про те, чи були випадки, коли численні наукові дослідження завадили в прийнятті практичного рішення, і чи заважає заняття наукою у вирішенні юридичної практики, Р.Мельник пригадав такий випадок.
Один позов, за яким він представляв клієнтів, розглядався у Харківському окружному адміністративному суді. Проблема полягала у тому, що не вистачало чинних нормативно-правових актів для пошуку відповіді на питання щодо того, яке саме рішення слід прийняти. Науковець вирішив підійти до своєї позиції через принцип верховенства права.
Після засідання суддя сказав: «Ну, ви знайшли що сказати... про принцип верховенства права! Потрібно було щось більш вагоме застосувати».
«І я програв. Це було 10 років тому. Але сьогодні ситуація змінюється і має змінюватись, оскільки наукова доктрина має бути покладена в основу правозастосовних рішень», — додав Р.Мельник.
Судячи із цієї історії, виходить, що навіть наші судді вважають, що «верховенство права» — це якесь утопічне поняття, а не реальний принцип. Хоча і згадують його при першій-ліпшій нагоді, аби додати ваги своїм аргументам.
Однак зараз, на думку науковця, відбувається наповнення норм застарілими конструкціями, які заважають і не узгоджуються з іншими положеннями. Типовим прикладом є Кодекс про адміністративні правопорушення. Зараз питання щодо адміністративної відповідальності актуалізувалося ще й у контексті протидії поширенню інфекційних хвороб.
«Якщо ми порівняємо радянські підручники з адміністративного права із сучасними, то можемо побачити, що вони відрізняються лише тим, що в них немає слів «радянський», «комуністичний», «соціалістичний». Структура однакова. У загальних рисах вони схожі. А система — це не просто зміст підручника. Якщо межі встановлені неточно, то виникає проблема з підготовкою юристів», — не без обурення прокоментував Р.Мельник.
Свобода совісті
Для того щоб якесь правило стало обов’язковим для всіх, його потрібно закріпити в законі чи нормативно-правовому акті. Водночас доктрина не є законом. Однак є певні теорії, прийнятні у сфері науки, і їх дотримуються всі вчені.
«Отже, як створюється наукова теорія та що робить її обов’язковою? Є певна наукова рада, що може прийняти або відхилити її?» — запитав М.Жуков.
З усмішкою Р.Мельник зазначив, що ніякої вищої наукової ради, яка приймає такі рішення, не існує, а якби вона й існувала, він був би першим революціонером, який виступав би проти неї.
«Немає єдиної правильної доктрини адміністративного права. Тому що ст.54 Конституції гарантує кожному науковцю право на свободу у своїй науковій творчості», — додав Р.Мельник.
Та, схоже, не всі українські науковці мають бажання послуговуватися цим правом, закріпленим у Конституції. Особливо це помітно на тлі того, що останніми роками наукові статті та дисертації досліджуються на плагіат. Так, Київський національний університет ім. Т.Шевченка у цьому році почав використовувати систему Unicheck, і вперше на плагіат будуть досліджуватися навіть магістерські кваліфікаційні роботи. Так, свобода творчості перетворюється радше на свободу совісті.
М.Жуков запитав про те, чи справді є тенденція до запозичення робіт дореволюційних учених, зокрема Аркадія Єлістратова, які були забуті в радянський період.
Однак Р.Мельник проігнорував запитання, зазначивши, що йому такі зловживання серед науковців невідомі. Але до праць дореволюційних юристів-науковців дійсно звертаються. Так, спадщину А.Єлістратова сьогодні намагаються актуалізувати, і сам Р.Мельник зізнається, що він активно цитує цього вченого у своїх працях.
Науковець пригадав і вислів німецького юриста Рудольфа фон Єринга: «Право народжується, лише відрікаючись від свого минулого». Тобто, якщо наукова теорія буде недоторканною, ми не отримаємо альтернативних точок зору і розвитку.
«Наука не має бути річчю в собі, яка існує у своїх межах і не зважає на те, що відбувається довкола», — переконаний Р.Мельник.
Спікер зауважив: його європейські колеги кажуть, що українські підручники для юристів написані як філософський трактат. У них майже ніколи немає посилань на судову практику, рішення Конституційного Суду. Тобто розрив між теорією та практикою існує.
Материалы по теме
Почему прокурор со свидетельством адвоката не нарушает требований несовместимости, пояснила ВРП.
19.12.2023
Экс-глава СБУ стал адвокатом
19.07.2023
Украинские адвокаты имеют в Британии льготное признание статуса - представитель НААУ в Шотландии
13.07.2023
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!