Работать нельзя отдыхать

Ограничения зарплат применят только с 18 апреля, но теоретически судьи могут требовать возврата денег после карантина

Изменения в госбюджет предусматривают ограничение зарплат для всех служебных и должностных лиц бюджетных учреждений до конца карантина. Однако судьи считают это решение неконституционным. И пока Совет судей решал, обращаться ли в Верховный Суд, немало служителей Фемиды всех инстанций засобирались в отпуск, чтобы избежать ограничений в оплате труда.

Гроші на папері

Свою роботу в умовах карантину рада почала із грошей. Точніше — з ініціативи запропонувати Верховному Суду скликати Пленум та невідкладно направити до «конституційників» подання щодо обмежень суддівської винагороди, запроваджених законом №553-ІХ.

Так, члени РСУ звернули увагу, що прийняття серед змін до закону про держбюджет оспорюваних норм відбулося невдовзі після ухвалення Конституційними Судом чергового рішення з аналогічного питання (про зменшення посадового окладу суддів ВС). Тож, на думку ради, є всі підстави для нового подання до КС. Утім, і без цього нагадування у Кловському палаці вже озвучили про намір скликати Пленум з цього приводу.

Також голова РСУ Богдан Моніч наголосив, що після набрання чинності законом №553-ІХ до ради надійшло безліч листів від судів з проханням роз’яснити порядок застосування обмежень виплат 10 мінімальними зарплатами.

У своєму рішенні №22 РСУ відкоригувала положення закону, який вимагає, аби урізання зарплат застосовувалося, починаючи із квітня, і закінчилося у місяці, коли скасують карантин. Проте члени ради нагадали про ч.1 ст.58 Конституції, що забороняє ретроспективну дію законів у часі. Тож дійшли висновку, що такі обмеження слід застосовувати тільки з 18 квітня — дня набуття чинності законом №553-ІХ (повний текст рішення №22 див. на стор.8. — Прим. ред.).

Далі бухгалтерія має поділити місяць на дві частини: до і після 18.04.2020. Суддівську винагороду за першу частину обчислити, виходячи з окладу та інших доплат у повному обсязі, тобто без застосування обмежень. А після розрахунку другої (також виходячи з посадового окладу та доплат) порівняти її з максимальною оплатою за ці 8 днів, що передбачена законом №553-ІХ, тобто із 17992 грн. І тоді зняти різницю із загальної суми до виплати.

Таким чином, у підсумку розрахункова відомість суддів міститиме повне нарахування винагороди за мінусом перевищення за 8 днів квітня. Водночас, на думку експертів, після завершення карантину теоретично суддя може вимагати повернення тих сум, які йому не заплатили. Адже закон №553-ІХ говорить не про зменшення посадових окладів суддів, а про обмеження їх виплати у конкретний період.

На відпочинок — за графіком

Проте деякі судді поквапилися скористатись іншою можливістю уникнути дії обмежень — піти у відпустку. Адже на відпускні, так само як і оплату тимчасової непрацездатності, обмеження не поширюються.

Так, у РСУ відзначили, що після того як був прийнятий і набув чинності закон №553-ІХ, з’явилося багато охочих піти у відпустку поза графіком. Члени ради переконані, що у суддів є фактичні підстави для такого бажання, оскільки за минулі роки у багатьох з них накопичилося багато невикористаних днів. Утім, якщо допустити масове перебування сотень суддів у відпустках, робота судової влади буде просто паралізована і правосуддя зупиниться.

Крім того, перед відпусткою суддям має бути виплачена допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу. І деякі судді вважали: якщо вони підуть у відпустку пізніше, то і допомога буде меншою. Втім, з рішення РСУ №22 цього не вбачається. Адже, як зазначалося, обмеження за законом №553-ІХ не стосуються розміру власне посадових окладів. До того ж на виплату допомоги на оздоровлення обмеження також не поширюються. Тож жодних фінансових втрат судді не зазнають.

Зрештою, у такій ситуації РСУ все ж прийняла рішення рекомендувати головам судів підписувати накази на відпустки відповідно до затверджених графіків, а суддям — правильно ставити кому в заголовку і таки дотримуватися заздалегідь затверджених графіків.

Апарат «за бортом» фінансування

Допоки судді вирішують, чи зможуть працювати за 47 тис. грн. на місяць, ситуація із зарплатами працівників апарату судів досягає критичної позначки. Б.Моніч зауважив, що у двох областях (Волинській та Запорізькій. — Прим. ред.) територіальні управління Державної судової адміністрації не здійснюють жодних стимулюючих виплат працівникам апарату. Собі ж кошти на премії знаходять.

Голова ДСАУ Зеновій Холоднюк спочатку поринув у історію, пригадавши, як приймався держбюджет на 2020 рік, а потім заявив: в усьому винний Мінфін, бо не врахував підвищення заробітних плат. І, як завжди, ситуація перебуває у підвішеному стані.

«Ми як головний розпорядник бюджетних коштів при формуванні бюджетного запиту на 2020 рік повністю виконали норму закону про судоустрій і статус суддів та сформували фонд заробітної плати для суддів з новими посадовими окладами і, відповідно, сформували фонд заробітної плати апарату на рівні середньомісячної заробітної плати 2019 року», — відзвітував З.Холоднюк.

За фактом же отримали те, що в держбюджеті на 2020 рік передбачено лише 598 млн грн. на фонд зарплати для апарату судів, хоча в 2019 році видатки становили 5 млрд 367 млн грн.

Голова ДСАУ пообіцяв розробити помісячний план дій і запевнив: у травні, червні і навіть липні проблем із заробітною платою не буде. Про те, що буде далі, він не сказав.

Отже, тепер усі сподівання на те, що після завершення карантину Уряд таки згадає про судову владу. І замість фінансування піар-проектів різних громадських організацій та фондів виконає свій конституційний обов’язок щодо забезпечення фінансування судової системи на 100%.

Пряма мова

БОГДАН МОНІЧ, голова Ради суддів:

— Рада суддів вважає, що положення ч.3 ст.29 закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у редакції закону №553-ІХ є такими, що суперечать Конституції.

Разом з тим судді України ні в якому разі не стоять осторонь тих проблем, які сьогодні виникають в державі у зв’язку з пандемією. Ми не говоримо про те, що не готові розглядати питання щодо обмеження суддівської винагороди на період карантину. Ми лише говоримо, що мають бути проведені необхідні консультації, зокрема із суддівською спільнотою.

Судова влада завжди була і є готовою для відкритого діалогу щодо обговорення шляхів скорочення фінансування її діяльності, маючи відповідні напрацювання та реальні пропозиції, реалізація яких дозволила б, з одного боку, вжити заходів щодо реальної економії коштів державного бюджету, а з іншого – забезпечити незалежність суду в Україні. Адже здійснення правосуддя в умовах скорочення фінансування органів судової влади має відбуватися так, щоб такий чинник дозволяв функціонувати судам як державній інституції з цілковитим дотриманням принципів незалежності, неупередженості та безсторонності.