Нардепы поговорили о том, как вернуть долги за электроэнергию и проследить за законностью действий власть имущих
Агентство, которое должно предотвращать коррупцию, держит на мушке руководителя Офиса Президента и заместителя руководителя ДБР. Между тем, Кабмин не знает, как вернуть миллиарды за предоставленные сепаратистам услуги и шахтам.
Найкращі експерти
«Фактично сьогодні у галузі запобігання корупції працюють найкращі експерти», — повідомив новий голова НАЗК Олександр Новіков на засіданні Комітету Верховної Ради з питань запобігання корупції. Мовляв, усі, до кого були питання, вже звільнені. Тож новий керманич проголосив мету: перетворити НАЗК «з непрацюючої інституції на ефективний інструмент запобігання корупції». Він представив своїх заступників — Романа Сухоставця та Івана Преснякова.
Нині в установі працюють близько 300 службовців, хоча Кабмін установив верхню межу на рівні 408 осіб.
Також О.Новіков назвав і досягнення установи. «За роки існування НАЗК провело 2161 перевірку. Лише 13% із них виявили недостовірне декларування. Роботу було організовано належним чином», — повідомив він.
Проте окремих членів комітету більше цікавили конкретні особи. Наприклад, декларація нового глави Офісу Президента Андрія Єрмака, адже він є однією з тих осіб, до якої в НАЗК виникли питання. Натомість, Антоніну Славицьку непокоїло, чи не є порушенням корупційного законодавства, якщо особа, не оформивши відрядження, поїхала за кошти третьої особи за кордон. Очевидно, вона мала на увазі відвідини нардепами економічного форуму у Давосі за кошти фонду, заснованого одним з олігархів.
На це О.Новіков відповів, що він на цій посаді не для того, щоб боротись із корупцією, а щоб запобігати їй.
На запитання коли з’явиться рада громадського контролю доповідач не назвав чіткої дати. Пролунала відповідь, що НАЗК уже співпрацює з громадськими організаціями.
Загалом НАЗК передало до Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань 67 матеріалів. Також агентство направило до ДБР запит щодо заступника голови Олександра Бабікова з приводу можливої наявності конфлікту інтересів. Хоча, вочевидь, в агентстві пішли на поводу в тих, хто помилково ототожнює адвоката та його колишнього клієнта.
Шахти не платять комуналки
Юрій Камельчук запропонував на розгляд комітету два законопроекти (№№2386 та 2389) про те, як повернути борги за електрику. Менш як рік тому одна із майбутніх нардепів закликала не платити за комунальні послуги. Сьогодні чинна влада стикнулась із тією ж проблемою, що й минулорічна — повернення боргів.
У проекті №2386 згідно з його преамбулою врегульовуються «правові, економічні та організаційні засади, пов’язані з погашенням заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України». У ньому визначаються строки, заходи щодо погашення заборгованості й механізми проведення взаєморозрахунків.
Утім, науково-експертне управління Верховної Ради не вважає документ вдалим. Адже у 2005 році парламент ухвалив схожий закон — «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». В ньому також передбачався спеціальний режим погашення заборгованості.
Хоча парламент неодноразово продовжував строки врегулювання заборгованості, досягти бажаного результату так і не вдалося. Хіба що списати борги завдяки цьому закону спромоглася енергетична компанія, до якої була причетна Юлія Тимошенко, яка і лобіювала цю ідею.
Досвід і негативне ставлення експертів не зупинило Ю.Камельчука, і він представив свій закон на розгляд Комітету ВР з антикорупційної політики. І вже на засіданні ініціатори проекту заявили, що є всі підстави вважати, що буде погашено всю заборгованість. Але впродовж 5 років.
Однак, на думку членів комітету, запропонований підхід, за яким безпосередньо законом вирішуються питання погашення заборгованості між господарюючими суб’єктами, не узгоджується з основоположним принципом цивільного права — рacta sunt servanda.
Ю.Камельчук залучив як свого «свідка» заступника керівника ДП «Енергоринок», яке і є постачальником електрики на проблемні об’єкти, — Юрія Бойка. Той запевнив, що «державні шахти задля того, щоб знизити собівартість продукту, не платять за електроенергію» і цей борг становить 13,2 млрд грн.
Також він нагадав про поставку електроенергії на неконтрольовані території. Зокрема, постановою КМ були розроблені правила, а перед цим Верховна Рада делегувала повноваження Уряду приймати рішення щодо поставки електроенергії саме на непідконтрольні території. Як наслідок, упродовж двох років накопичилися борги на 3 млрд грн.
Втім, комітет не підтримав запропонованого проекту. На думку нардепів, він не виключає корупції, яка може мати місце під час як оплати боржниками послуг, так і надання цих послуг компанією «Енергоринок».
Комітет з антикорупційної політики вважає, що надання послуг суб’єктам, які не виконують договірних зобов’язань, суперечить Конституції та спричиняє додаткові видатки.
Материалы по теме
Как декларировать ОВГЗ и операции с ними
19.03.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!