«Нам нужно поучиться у ирландских судей уважать честь профессии»
Когда-то заставкой на его компьютере было фото библиотеки самого престижного учебного заведения Ирландии — Trinity College в Дублине. Тогда у него и мысли не б ыло, что он увидит ее собственными глазами. Для заместителя председателя Винницкого апелляционного суда Игоря СТАДНИКА фото «ожило» во время двухнедельного визита на Изумрудный остров. Там он вместе с коллегами посетил суды всех уровней, в частности верховный, расположенный в историческом здании Four Courts в центре Дублина. Самыми яркими впечатлениями об ирландской Фемиде И.Стадник поделился с «ЗиБ».
«За весь час перебування в Ірландії я не чув про корупцію серед суддів»
— Ігорю Михайловичу, розкажіть, будь ласка, що вразило вас у роботі ірландських судів?
— Ірландія — відносно маленька країна, менш як 5 млн жителів. На цю кількість населення — 160 суддів, приблизно стільки, як у Вінниці. Це — один із найнижчих показників у країнах Ради Європи. Річ у тім, що в судах нижчих інстанцій у нескладних категоріях справ процес спрощений: судді усно мотивують рішення й оголошують лише його резолютивну частину.
Також процес змагальний, і головне завдання судді — стежити, аби він відбувався належним чином. З’ясовувати обставини справи та переконувати суд у правильності своєї позиції — це завдання адвокатів сторін.
Важливим повноваженням судді також є роз’яснення закону, зокрема стандарту доказування, членам журі присяжних, бо недоліки у відповідній промові судді можуть стати підставою для апеляції.
— Як утворюють журі присяжних?
— 12 осіб обирають випадково зі списку виборців, тобто пересічних громадян. На засіданні в кримінальній справі вони виносять свій вердикт: винен чи не винен. А в цивільній — відповідають на запитання, сформульовані баристерами й затверджені судом. Суд тільки призначає покарання в кримінальній справі або визначає суму відшкодування в деяких категоріях цивільних спорів. Тому рішення журі присяжних є найважливішим.
У справах про кримінальні проступки підтримує державне обвинувачення і представляє справу в суді поліцейський. Він же приводить свідків та експертів. В Ірландії — дуже висока довіра до поліцейських, їх там називають Garda.
— А до суду?
— Така сама, за оцінкою міжнародних організацій, зокрема GRECO — органу Ради Європи з антикорупційного моніторингу. За весь час перебування в Ірландії я не чув про корупцію серед суддів, а ті випадки звільнення, про які йшлося, пов’язані з негідною поведінкою, що не стосується здійснення правосуддя.
Вони дуже дбають про авторитет і незалежність судової влади, самі стежать, аби не було зловживань. Зараз якраз хочуть створити судову раду. Вона розглядатиме скарги на суддю, бо процедура імпічменту, що нині існує, дуже сувора і не передбачає альтернативних звільненню стягнень. Що стосується фінансування судів, то в минулому році витрати на їхню діяльність сягнули майже ˆ2 млрд.
«Нові судді не проходять жодної спеціальної підготовки»
— В Ірландії — особливі підходи і до правничої професії…
— Так. Ми були в навчальних закладах, які готують баристерів і соліситорів. Перші — високорангові адвокати, які мають право виступати в суді. Їх навчають у спеціальній школі права — King’s Inns. Другі — готують документи для баристерів, відшуковують і витребують необхідні докази.
Навчаються і проходять практичну підготовку соліситори також у спеціальній школі при правничому товаристві. Їх в Ірландії приблизно 20000, тоді як баристерів — лише близько 800. Останні приходять на засідання з трьома — чотирма коробками документів і дуже ретельно готуються до засідань. Суд ці докази, за винятком книги доказів (book of evidence), не зберігає.
Прокуратури в нашому розумінні в Ірландії немає. Баристери виконують функції і захисників, і обвинувачів, яких наймає держава. До речі, клієнт не може сам вибрати баристера. Це за нього і в його інтересах робить саме соліситор. Уперше вони спілкуються у правовій бібліотеці при суді — Lаw Library, що також є даниною традиції. В ній — майже півтисячі робочих місць баристерів.
— Хто може стати суддею в Ірландії?
— Людина, яка має не менш як 10 років досвіду роботи баристером, а останнім часом — і соліситором. Причому право займатися юридичною практикою вона отримує приблизно у 26-річному віці. Фактично ж суддями стають після 40. Середній вік служителя Феміди в Ірландії — понад 55 років.
Цікаво, що нові судді не проходять жодної спеціальної підготовки: сьогодні він призначений, а вже завтра приступає до виконання обов’язків. Судді носять перуки, а їхні мантії схожі на ті, в яких здійснюють правосуддя у нашому Верховному Суді. Мають спеціальні мантії і баристери.
— Яке навантаження на суддів?
— Суддя першої інстанції за рік може розглянути близько 10000 справ. За день — 50. І це вважається нормою. Натомість у судах вищих інстанцій навантаження значно нижче за кількістю справ, але процедури стають складнішими і зростає вмотивованість рішень.
Як нам розповіли, за 2018 рік десятеро суддів Верховного суду заслухали лише 160 справ. Проте це — найвищий судовий орган, який вирішує принципові питання застосування закону. Його рішення є дороговказом для всієї системи.
— Судові процеси такі ж відкриті, як і в Україні?
— Ні. Там забороняють робити фото і відео. Фотографувати можна лише порожню судову залу. Такі правила пояснюють інтересами правосуддя.
В судовій службі такі правила мотивують результатами опитування, проведеного в США. Вчені досліджували, як висвітлення судових процесів упливає на якість здійснення правосуддя. З’ясували, що під прицілом фото- і відеокамер сторони, зокрема потерпілі і свідки, більш замкнуті, відповідають нещиро. Це врешті-решт негативно впливає на якість здійснення правосуддя.
До речі, перед допитом у суді вони присягають на Біблії або Корані. Взагалі-то релігія відіграє значну роль у житті ірландців. В Дубліні, наприклад, — 300 кафедральних соборів. У передноворічний час у торговельних центрах співають церковні і шкільні хори, а зібрані гроші спрямовують на благодійність. Атмосфера там неймовірна.
А ще викликає повагу те, як ірландці ставляться до своїх найдревніших будівель та й історії загалом. Навіть якщо споруді тисяча років, вони роблять все, щоб підтримувати її в належному стані і використовують у найнесподіваніший спосіб. Наприклад, офіс соліситора облаштований у будівлі, яка була млином.
Якщо ж говорити загалом про враження від тамтешньої судової влади, то вразило й надихнуло те, як ірландські судді поважають право і свій фах. Нам у них потрібно повчитися шанувати честь професії.
Игорь Стадник: «Нам нужно поучиться у ирландских судей уважать честь профессии»
Материалы по теме
Комментарии
Не дуріте самі себе, Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Бо хто матір забуває, Того бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають.