Увольнение за отмену

Будут ли лишать судей должностей за результатами пересмотра их решений

Если за каждое отмененное решение увольнять с должностей судей, принявших его, то очень скоро в стране не останется вершителей справедливости. Да и не только служители Фемиды ответственны за неправильное применение законодательства.

Вища рада правосуддя розкритикувала проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№2271), що запроваджує дисциплінарні санкції для суддів, рішення яких були скасовані або змінені.

Автор документа — вже позафракційний нардеп Антон Поляков — уважає, що «будь-які неправосудні рішення є надзвичайно небезпечними для суспільства та держави». Адже тим самим не тільки підривається авторитет судової влади, а й дискредитується Україна як держава. Тому він пропонує встановити певну градацію стягнень за кожне скасоване чи змінене рішення.

Так, якщо це зробив Європейський суд з прав людини у справі проти України, ВРП має внести подання про звільнення всіх суддів усіх інстанцій, які причетні до його ухвалення. Причому навіть не уточнюється, що ЄСПЛ має констатувати порушення прав та свобод людини саме з боку суду. Втім, ураховуючи, що ЄСПЛ ніколи не скасовує рішень національних судів, ця норма апріорі є «мертвою».

Натомість Верховний Суд наділений таким правом. Тож якщо вища інстанція скасує чи змінить рішення, то звільненню підлягають усі судді першої та апеляційної інстанцій, які брали участь у його ухваленні.

Проте, якщо рішення скасує апеляційна інстанція, то максимум, що загрожує суддям місцевого рівня, — це попередження. За друге скасування протягом року — направлення до Національної школи суддів для підвищення кваліфікації. І тільки за третє — звільнення з посади.

Як сказано у консультативному висновку ВРП, «використання факту скасування рішення нижчої інстанції судом вищої інстанції як основи для встановлення незаконності цього рішення не відповідає європейським стандартам». Адже дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку рішень суддів.

Також не відповідає міжнародним стандартам і пряма залежність дисциплінарної відповідальності суддів від негативного рішення ЄСПЛ у конкретній справі. Зокрема, Венеціанська комісія зазначала, що відповідальність суддів є допустимою лише за умови свідомого (умисного або з огляду на грубу недбалість) вчинення відповідного проступку. Тому рішення ЄСПЛ не може використовуватись як єдина підстава для відповідальності суддів.

У висновку наголошено, що помилкові рішення необхідно оскаржувати в межах апеляційного провадження, а не притягати суддів до індивідуальної відповідальності. Тому ВРП вважає, що проект №2271 лише завдасть шкоди авторитету правосуддя та є загрозою незалежності людини в мантії.

І з цим важко не погодитися. До того ж, було б справедливо, якби разом із пропонованим порядком притягнення суддів до відповідальності за скасовані рішення нардеп передбачив аналогічні санкції і для представників інших гілок влади. Наприклад, розпускати парламент, який ухвалив неконституційний закон, а також оголошувати дострокові вибори Президента, який його підписав, не виконавши функції гаранта додержання Конституції. Адже нехтування Основним Законом ще більше шкодить авторитету всієї державної влади.