УПК не содержит ограничений относительно обжалования на основании существенного нарушения требований закона, в частности и в тех производсивах, в которых применена ч.3 ст.349. Такое заключение сделал ВС в постановлении №128/1802/18, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
17 вересня 2019 року м.Київ №128/1802/18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — СТОРОЖЕНКА С.О.,
суддів: БУЩЕНКА А.П., ЄРЕМЕЙЧУКА С.В. —
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Слабого О.В. на ухвалу судді Вінницького апеляційного суду від 8.04.2019 про відмову у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 1.03.2019 в об’єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12018020100000415 та 12018020100000493, за обвинуваченням Особи 1, Інформація 1, громадянина України, уродженця с. Сокиринці Вінницького району Вінницької області, який проживає за Адресою 1, у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 Кримінального кодексу.
Зміст оскаржених рішень і встановлені судами обставини
Вінницький райсуд вироком від 1.03.2019 визнав винуватим Особу 1 і засудив до покарання у вигляді позбавлення волі:
— за ч.2 ст.185 КК — на 2 роки;
— за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК — на 3 роки.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим Особі 1 призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки.
На підставі ст.75 КК Особу 1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки й покладено на нього виконання обов’язків, передбачених ч.1 ст.76 цього ж кодексу.
Суддя ВАС ухвалою від 8.04.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою захисника Слабого О.В. на вищезазначений вирок на підставі ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу.
За вироком суду Особу 1 визнано винним і засуджено за те, що він за обставин, детально викладених у вироку, 23.04.2018, приблизно о 1:00, проник до господарського приміщення за Адресою 2, звідки намагався таємно викрасти майно Особи 2 на загальну суму 357 грн. Однак, виконавши всі дії, які Особа 1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був помічений та затриманий Особою 3.
Крім цього, Особа 1 9.05.2018, приблизно об 11:00, перебуваючи на території домогосподарства за Адресою 3, повторно таємно викрав належний Особі 4 велосипед Mongoose вартістю 7056,42 грн.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Слабий О.В. ставить вимогу про скасування оскарженої ухвали судді апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що суддя апеляційного суду, пославшись на ч.2 ст.394 КПК, безпідставно відмовив у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на вирок щодо Особи 1.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги, вважає скаргу необґрунтованою.
Мотиви Суду
Відповідно до п.8 ч.1 ст.129 Конституції однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічні положення містяться в ст.14 закону «Про судоустрій і статус суддів».
У Протоколі №7 до конвенції передбачено право кожного, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його вини або винесеного йому вироку (ст.2). Реалізація цього права, включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене, регулюється законом.
Положеннями ч.2 ст.24 КПК гарантовано право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим кодексом. У ч.2 ст.394 КПК передбачено, що рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду й дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно з положенням ч.3 ст.349 кодексу. Відповідно до ч.3 ст.349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі на вирок Вінницького райсуду від 1.03.2019 захисник Слабий О.В. зазначав необхідність закриття кримінального провадження в частині засудження Особи 1 за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК, оскільки обвинувальний акт за даним епізодом не був затверджений прокурором.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою на підставі ч.2 ст.394 КПК, суддя апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що Особа 1 та його захисник погодилися на розгляд справи в порядку ст.349 КПК (без дослідження доказів щодо обставин, які не оспорюються), правові наслідки такого розгляду їм було роз’яснено, заперечень не надійшло.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 27.02.2018 (справа №756/5578/15-к), національне законодавство, зокрема ч.2 ст.394 КПК, установлює обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення лише з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися й дослідження яких суд визнав недоцільним.
Тобто норми КПК не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку судового рішення з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, в яких під час розгляду суд першої інстанції застосував ч.3 ст.349 КПК і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Таким чином, застосувавши положення КПК щодо особливостей апеляційного оскарження окремих судових рішень (ч.2 ст.394), суддя апеляційного суду не врахував, що такі особливості не стосуються можливості оскарження в апеляційному порядку вироку з інших підстав, не вказаних у цій статті, у тому числі з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції на стадії прийняття апеляційної скарги допустив порушення вимог КПК, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість рішення, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.438 КПК є підставою для його скасування.
Отже, доводи в касаційній скарзі є обґрунтованими й підлягають задоволенню, а ухвала судді апеляційного суду — скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене й на стадії прийняття апеляційної скарги діяти відповідно до вимог ст.398 КПК.
Керуючись стст.433, 434, 436, 437, 438, 441, 442 КПК, ВС
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу захисника Слабого О.В. задовольнити.
Ухвалу судді Вінницького апеляційного суду від 8.04.2019 про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Слабого О.В. на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 1.03.2019 щодо Особи 1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!