Ярмарка проектов

Нардепы хотят «приватизировать» право на оппозиционность и написать новую конституцию на референдуме

Как известно, ныне все проекты законодательных актов, перед тем как попасть на рассмотрение Верховной Рады, проходят проверку на наличие коррупционной составляющей. Однако параллельно их оценивают на наличие здравого смысла.

Основний Закон

Під час передвиборної кампанії нинішній гарант обіцяв розв’язання всіх державних проблем за допомогою референдумів. Однак акта, який би регулював це питання, дотепер не існує. Адже 1,5 року тому Конституційний Суд визнав тодішній закон про референдум неконституційним. Серед іншого в рішенні від 26.04.2018 №4-р/2018 зазначено, що можливість ухвалення нового Основного Закону на референдумі суперечить Конституції. Також скасований акт не визначав, звідки той текст візьметься.

Закон, який визнали неконституційним ще до його прийняття, забракувала Венеціанська комісія, яка також указала на цю невідповідність — чинна Конституція не передбачає можливості написання нової та ухвалення її на референдумі.

Щоб усунути цю прогалину в законодавстві, народні обранці запропонували новий документ, який має на меті врегулювати питання референдуму (проект №2182). Оскільки сьогодні всі законопроекти мусить розглянути Комітет ВР з антикорупційної політики й оцінити на наявність корупційної складової, документ потрапив туди.

Голова комітету Анастасія Красносільська звернула увагу на розд.2 потенційного закону. У ст.11 говориться: «Предметом всеукраїнського референдуму може бути ухвалення нової Конституції України (установчий референдум)».

«Тут сказано, що референдум може визначити новий текст Конституції, але при цьому не сказано, як той текст з’явиться. Яким чином ми забезпечимо текст нової Конституції? — задала риторичне запитання голова комітету. — Де в законопроекті чітко визначена процедура створення тексту?»

На її думку, наслідком ухвалення такого закону можуть бути політично вмотивовані маніпуляції.

Головне науково-експертне управління парламенту також не виявило захвату після ознайомлення з проектом. Юристи звернули увагу на неправильність формулювання. Адже навіть якщо Основний Закон будуть затверджувати в новій редакції, то це слід сприймати як унесення змін до Конституції.

У висновку управління вказано на те, що документ передбачає суттєве вдосконалення процедури референдуму, тому деякі приписи є слушними, але є й багато недоліків. Зокрема, є спроба винести на референдум питання, які мають вирішувати інші суб’єкти владних повноважень.

Тож антикорупційний комітет постановив, що документ містить корупційні ризики, хоча відзначив, що питання референдуму дійсно потребує законодавчого врегулювання.

Опозиція матиме власника

Автори проекту «Про парламентську опозицію» (№1211-1) поставили за мету врегулювати питання співпраці влади й опозиції. Прописано, як держава має фінансувати опозицію, як при потребі створювати опозиційний уряд і контролювати дії осіб, наділених повноваженнями. Також наголошено на тому, що опозиційна діяльність не може бути спрямована на знищення державного суверенітету та цілісності країни.

Проте в А.Красносільської виникли питання щодо двох пунктів, які передбачають… «приватизацію» опозиції. У них ідеться про таке: «Парламентська опозиція формується з більшості народних депутатів України, що не входять до складу коаліції»; «У Верховній Раді України може бути утворена тільки одна парламентська опозиція».

Можливо, розробники мали на увазі щось інше, але очільниця парламентського підрозділу зрозуміла це так: найбільша фракція після тієї, яка входить до коаліції, вирішила закріпити за собою право на опозицію до влади й позбавити цього права інші, менші партії.

«Це ж узурпація права на опозиційність», — прокоментувала вона такий підхід. На думку А.Красносільської, в опозиції до влади можуть перебувати будь-які партії незалежно від того, скільки місць у парламенті вони здобули. Головне — рівень несприйняття політичного курсу.

Між іншим, це вже другий осередок, якому не сподобалася така законодавча ініціатива. У бюджетному комітеті зауважили, що майбутня парламентська опозиція претендує на призначення голови Рахункової палати. Натомість нині відповідну кандидатуру подає Голова ВР, обираючи її з-поміж членів РП. Останні у свою чергу не можуть займатися політичною діяльністю. До того ж припинення повноважень законодавчого органу не може ставати підставою для припинення повноважень членів палати. Адже вона має бути незалежною від будь-якого впливу та втручання з боку органів державної влади. Чи опозиції.

За помахом чарівної палички

Законопроект №1092, унесений групою нардепів, які мають стосунок до «Опозиційної платформи — за життя», ставить перед державою амбітні цілі — відновлення відділень банків і пошти на… непідконтрольних територіях. «Національному банку протягом 14 днів із дня набрання чинності цим законом відновити діяльність територіальних управлінь в місті Донецьк та місті Луганськ», — написали автори документа. Водночас Уряду доручається також упродовж двох тижнів «ужити заходів щодо відновлення в окремих районах Донецької та Луганської областей діяльності національного оператора поштового зв’язку, проведення фінансових операцій державними банками України, у тому числі Ощадним банком України».

І НБУ, і «Укрпошта» залюбки взялися б за цю справу, тільки ж як це зробити? Хто пустить?

А.Красносільська зауважила, що дуже складно оцінювати на наявність корупційної складової настільки нереальний проект. «Неможливо виконати те, що прописано», — заявила очільниця комітету.

Після недовгих роздумів нардепи вирішили зняти документ із розгляду, оскільки були ошелешені вимогами.

Між іншим, цей парламентський підрозділ уніс до порядку денного засідання близько 200 законодавчих ініціатив — як тих, що є для нього профільними, так і тих, що потребують додаткової правової оцінки. Якщо одні викликали цікавість і дискусію, то щодо інших просто проголосували.

Утім, цікавість ЗМІ до комітету не зменшується. Як на першому його засіданні, так і тепер журналістам доводилося тіснитися за лісом штативів для відеокамер.