Адвокат для собаки

Как выгулять четырехлапого, чтобы не подвергнуться уголовной ответственности

Собака — лучший друг человека. Однако эта дружба имеет четкое законодательное урегулирование, нарушение которого может не только влететь владельцу в копейку, но и потянуть за собою административную и даже уголовную ответственность. Именно закон, а не поведение любимца определяет необходимость поводка и намордника.

Визначено законом

Останнім часом соціальні мережі рясніють дописами про власників собак, які або вигулюють їх у не призначених для цього місцях, або не прибирають за ними. Дописувачі, як правило, розділяються на два табори. Представники першого категорично виступають проти вигулу чотирилапих у людних місцях. Другого ж стають на захист друзів людини, зауважуючи, що місць, спеціально облаштованих для вигулу собак, обмаль. Що ж із цього приводу говорить національне законодавство?

Основним актом, що визначає в тому числі й правила утримання домашніх тварин, є закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 №3447-IV. Так, ст.9 документа встановлює обов’язки власника тварини, серед яких — гарантування безпеки оточуючих, а також заборона залишати тварину без нагляду. На останнє особливу увагу варто звернути тим, хто полюбляє прив’язувати собак біля крамниць.

У ст.22 закону йдеться про необхідність вигулювати домашню тварину в нашийнику з ідентифікувальними позначками, на повідку, а у разі необхідності — у наморднику. Щоправда, тут до тексту норми можна прискіпатися. Якщо в частині нашийника йдеться про забезпечення його наявності саме на домашній тварині, то про поводок і намордник написано так: «Забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу тварини». Звідси постає запитання: чи буде тримання власником цих речей у руках тим самим «забезпеченням їх наявності»?

Міські правила

Відповідь на нього можна знайти у міських правилах утримання тварин. Для кожного міста правила будуть індивідуальними, хоча і без великих відмінностей. Приймають їх міські ради. Так, у столиці правила затверджені рішенням Київської міської ради «Про врегулювання питань утримання та поводження з собаками і котами в м.Києві» від 25.10.2007 №1079/3912.

Одним з основних моментів у документі є розд.4, де йдеться про обов’язок власника собаки, яка проживає у місті постійно або понад 30 днів, зареєструвати його у комунальному підприємстві «Центр ідентифікації тварин». Реєстрація котів проводиться за бажанням. Реєстраційний номер уноситься у картку тварини та дублюється на жетоні, який має чіплятись до амуніції.

Окрім номера, жетон містить штрих-код, який може зчитуватися за допомогою мобільного застосунку. Штрих-код дає доступ до профілю тварини у спеціальній мережі Animal-ID.info, в якому можна дізнатися інформацію про власника, породу тварини тощо. Основне призначення жетона — спростити пошук власника тварини, що загубилась.

Разом з тим наявність жетона не позбавляє господаря від необхідності стежити за підопічним та дбати про його безпеку та безпеку оточуючих під час вигулу. Саме тому правила забороняють вигулювати собаку особам у стані алкогольного сп’яніння, а також тим, хто не досяг 14 років, а собак потенційно небезпечних порід — особам, молодшим за 16 років.

Крім того, власник такого собаки має обов’язково підтвердити його адаптованість до умов міста шляхом тестування за програмою «Собака-компаньйон» та пройти процедуру обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам, згідно з вимогами чинного законодавства.

Страховий поліс

Перелік потенційно небезпечних порід міститься у постанові Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам» від 9.07.2002 №944. Він містить близько 90 найменувань, серед яких поряд з вівчарками і так званими бійцівськими породами — мисливські, їздові собаки, а також лабрадори-ретривери.

Страховим випадком визнається псування собакою майна або заподіяння шкоди здоров’ю чи навіть життю людини. Страхові виплати можуть сягати від 2500 до 30000 грн. Вартість самого поліса сьогодні становить 17 грн. на рік або 51 грн. на 3 роки. Типовий страховий договір додається до постанови КМ.

Щоправда, не всі страхові компанії поспішають надавати подібні послуги. А ті, хто на це зважується, ретельно вивчають обставини події і відмовляють у виплатах, якщо інцидент стався через недогляд господаря.

До слова, якщо йдеться саме про недогляд, навіть наявність страхового поліса не звільнятиме від цивільної, адміністративної і навіть кримінальної відповідальності.

За укус на лаву підсудних

Так, відповідно до ст.154 Кодексу про адміністративні правопорушення тримання великої кількості собак, утримання незареєстрованих тварин, їх вигул у не встановлених для цього місцях або без повідка і намордника потягне за собою адміністративну відповідальність — від попередження до штрафу в розмірі 3-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 грн. Штраф для юридичних осіб сягатиме 85 грн.

Якщо ж унаслідок цих дій тварина заподіяла шкоду майну чи здоров’ю людей, розмір штрафів може зрости до 85 грн. для фізичних осіб і 119 грн. — для юридичних.

Якщо в результаті взаємодії із собакою потерпілий отримав середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, власник тварини може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.128 Кримінального кодексу. Покарання призначають залежно від тяжкості травм — від 150 год. громадських робіт до обмеження волі на строк до 2-х років.

Також збитки, понесені через недбалість власника собаки, можуть бути відшкодовані у порядку цивільного судочинства — за стст.1166 та 1167 Цивільного кодексу.

Чи варто звертатися до суду

Чи варто звертатись до суду? Це непросте питання. І тут потрібно врахувати два нюанси.

Якщо мова йде про господаря собаки, який бажає відстояти свою правоту, варто пам’ятати, що і закон №3447-IV, і правила, і постанова №944 звільняють власника тварини від відповідальності за напад, який був спровокований потерпілим. Такому власнику допоможе дотримання законодавчих норм щодо утримання домашнього улюбленця, тобто наявність паспорта із відмітками про щеплення, реєстраційного номера та сертифіката про складення нормативу «СК». А також дотримання правил вигулу тварини.

Якщо ж мова йде про потерпілого, то відсутність зазначених документів, а також порушення власником собаки правил його вигулу свідчитимуть вже на його користь.

Разом з тим судова практика показує, що служителі Феміди не переймаються встановленням подробиць справи. Принаймні це не відображається в постановах ні судів першої інстанції (наприклад, постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області №623/976/18), ні Верховного Суду. Так, у справі №591/3985/15-ц, аби погодитися з вердиктами судів попередніх інстанцій, ВС було достатньо висновку судово-медичної експертизи, складеного за результатами огляду потерпілого.

Проте юридичні компанії почали пропонувати правову допомогу у цій сфері. Тож, якщо якась зі сторін конфлікту буде зацікавлена у послугах правника, той може зібрати чималий арсенал доказів. Скажімо, такими доказами можуть бути записи з камер відеоспостереження, свідчення очевидців і навіть висновок спеціаліста-кінолога щодо адекватності тварини, її спроможності проживати в умовах міста та рівень її слухняності.

У приватних розмовах адвокати, які цікавляться цією сферою, неодноразово запевняли «ЗіБ», що незабаром дотримуватися законодавчих приписів щодо утримання домашніх улюбленців стане не лише обов’язково, а ще й модно. Залишається сподіватися, що і власники тварин, і ті, хто їх не має, захочуть бути у тренді.