Представляем обзор важнейших правовых тем недели, о которых можно прочитать в новом выпуске газеты Закон и Бизнес N 17-18. 9 — 17 мая 2019 года.
За останні 2 роки, а саме з 1.01.2017 до 2.04.2019, до Кримінального процесуального кодексу внесено 18 змін. Деякі з них обумовлені бажанням законодавця вдосконалити процес і надати більше гарантій його учасникам. Інші — позицією Конституційного Суду, який спробував привести кримінально-процесуальний закон у відповідність до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Та чи сприяли новели якості та системності кодексу? Про те, чому КПК і досі не виправдовує очікувань адвокатів, розповів старший партнер адвокатського об’єднання «Могильницький та партнери», адвокат Олексій КАЛІННІКОВ.
В очікуванні інавгурації новообраного Президента політики та консультанти активно обговорюють здобутки попередньої влади, зокрема реформу системи правоохоронних органів та судової влади. І якщо в Петра Порошенка отримані результати подаються як великі досягнення, то прихильники Володимира Зеленського часто висловлюють досить жорстку критику тих змін, що відбулися в Україні за останні 5 років. Дати експертну оцінку реформам ми запросили фахівця в цій сфері — д.ю.н., професор, заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача кафедри правосуддя юридичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка, члена науково-консультативних рад Верховного та Конституційного судів, адвоката ПК «Татаров, Фаринник, Головко», голову науково-практичної ради Ради адвокатів Київської області Миколу Погорецького.
На перших зборах суддів Вищого антикорупційного суду мали розглянути питання щодо початку роботи установи. Після затвердження положення про суд вирішили обрати очільника. Кандидатур серед 38 суддів виявилося 3, але керівник в «антикорупційників» з’явився не в першому турі. Проте, що дивно, і не в другому. Про те, як проходили перші збори суддів ВАКС, читайте у статті «Важкий вибір».
Банки та адвокати сперечаються, чи стане черга до господарських судів громадян, охочих збанкрутувати. Правники вважають, що через складність і високу вартість процедури вона не має жодного сенсу. Які норми КзПБ дозволять безкарно забирати чуже майно, дізнаєтесь у матеріалі «Бідний, але вільний».
Вища рада правосуддя як вищий орган врядування мала затвердити положення про функціонування електронного суду, але вирішила не брати на себе такий гріх. Адже після шокової терапії, якої зазнали законники при першій спробі впровадження ЄСІТС, вони досі не готові до того, щоб технології їм «допомагали». Про те, як судові органи не змогли допомогти народитися ЄСІТС, читайте у статті «Ера гряде, де-не-де».
Щоб стати суддею Європейського суду з прав людини, у 2019 році потрібно було взяти участь у новій процедурі, яка суперечить не лише Конституції та правовим принципам, а й рекомендаціям Парламентської асамблеї Ради Європи. Переможців такого відбору, як убачається, європейська спільнота не сприйняла б. Адже в Страсбург неможливо потрапити всупереч його практиці. Прийнявши до розгляду позов проти дій державних органів, Окружний адміністративний суд м.Києва видав забезпечувальний наказ про зупинення конкурсу, ініційованого Президентом. Доклідніше про рішення ОАСК — у статті «Одна вакансія, два порядки».
Небажання платити в бюджет відсотки від прибутків, а також невміння заповнювати декларації є прямим шляхом до позапланової перевірки. Як її уникнути та що робити, коли вважаєш висновок неправильним, розказали спеціалісти. Як краще оскаржувати результат перевірки фахівці розповіли у матеріалі «Справедливі чинші».
Краще пізно, ніж ніколи, подумали у Вищій раді правосуддя й вирішили захистити від тиску суддів, які зверталися по допомогу 2 роки тому. Адже наступне засідання органу суддівського врядування відбудеться вже в оновленому складі. Як ВРП відреагувала на повідомлення про тиск, що надійшло у 2017 році, читайте у статті «Повідомлення з минулого».
Після гарячого сезону виборів до найвищого судового органу обрані кандидати нарешті взялися за роботу. Свій перший день на посаді почали із запізнення на півгодини та шести хвилин праці. Чому засідання нових членів Ради тривало 6 хвилин, читайте у статті «Перший раз у ВРП».
Якщо поширена інформація щодо публічної особи не містить безспірних тверджень про достовірні факти, а базується на оціночних судженнях, вимагати її спростування через суд не варто. Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 22.04.2019. Докладніше про межу допустимої критики політичного діяча чи іншої публічної особи, читайте у матеріалі «Дискримінація за партознакою».
Ця норма з’явилася у законодавстві ще за часів існування УРСР, до 5-ї річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. А через 28 років два слова з її тексту були визнані такими, що не відповідають Конституції. Що ж сталося за цей час? Про те, як КС захистив права ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, але не згадав про цивільних, читайте у статті «Чиє здоров’я дорожче?».
Майже кожен юрист-практик помітить, що ч.5 ст.176 Кримінального процесуального кодексу не відповідає Конституції. Що ж так не подобається юристам, розповів адвокат, партнер, керівник практики кримінального права та захисту GOLAW ІГОР ГЛУШКО у статті «Безальтернативне обмеження волі».
Недавно Конституційний Суд розпочав розгляд справи щодо конституційності положення, що передбачає безальтернативність тримання під вартою осіб, яких підозрюють у скоєнні окремих злочинів. Попри надзвичайну актуальність цього питання, КС не поспішає з рішенням. І пов’язано це, як убачається, із численними проблемами як політичного, так і правового характеру. Докладніше про цю справу розповів керуючий партнер АО «Татаров, Фаринник,Головко», д.ю.н., професор ОЛЕГ ТАТАРОВ у статті «Право в заручниках у політики».
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!