Чтобы все боялись и не злоупотребляли

Адвокаты сетуют, что судьи нарушают процессуальные права участников, но ВСП расценивает жалобы последних как давление

Существует мнение, что процессуальными правами злоупотребляют преимущественно адвокаты, когда затягивают дело или стремятся «попасть» на нужного судью, играя с автоматическим разделением. Но как изысканно злоупотребляют ими сами законники! Можно ли как-то завязать руки любителям грязной игры в мантиях и с ордерами?

Викручування заради клієнта

Адвокати звикли хитрувати, а коли процесуальні кодекси дали їм таку можливість, гріх не зловживати, аби мати у процесі хоч якісь переваги. Про найбільш поширені прийоми на науково-практичному семінарі «Зловживання правом в юридичному процесі» розповів адвокат Олексій Кот. Серед них — і подання скарг на те, чого закон не передбачає, і маніпуляції з автоматизованим розподілом справ, і штучне об’єднання позовних вимог, і умисне неповідомлення осіб, які мають бути залучені у процес.

Цікаво, що існують цілком законні шпарини, аби перенести спір з авіакомпанією з великим розмахом крил у суд, розташований у такому маленькому районному центрі, що там навіть кави ніде купити. Така форма зловживання також має місце. Але чому?

Із суто теоретичного погляду, як зазначає О.Кот, у будь-якого права є мета, але такі особи її не ставлять. Утім, доказів цьому немає або їх просто не хочуть шукати. З одного боку, непросто знайти підтвердження тому, що адвокат каламутить воду, про його далекоглядність можна лише здогадуватись. А з іншого — коли подається 5 позовних заяв, остання з яких потрапляє до «лояльного» законника, а попередні забирають — тут і розслідувати нічого не потрібно.

Експерти вважають, що суддя самостійно може покласти край зловживанням. Адже адвокати знають, що можуть дістати за це штраф і пляму на репутації як бонус. Але цим слід займатися.

Інколи захисники починають мудрувати ще до судового засідання. Йдеться про тих, хто спочатку прагне надавати безоплатну правову допомогу, а потім каже клієнту, що за гроші зробив би це з більшим задоволенням. «У Національній асоціації адвокатів України знайшли антидот проти таких прецедентів», — заявив заступник її голови Валентин Гвоздій, заборонивши адвокатам брати клієнтів системи БПД.

Часто представники останньої є «меблями у процесі», запевняє адвокат Ганна Боряк. Ідеться про випадки залучення такого захисника за 20 хв. до початку вирішення питання, наприклад, про обрання запобіжного заходу. В результаті право на захист перетворюється на формальність. І в цьому не можна винити цих правників, адже це один із засобів зловживання з боку високопосадовців від правосуддя. І в тому, що вони переважають, упевнені самі законники.

З нагрудним знаком можна все?!

Як адвокат може заявити відвід судді, так і він сам має право взяти відвід. Цікаво, що у першому випадку новели процесуальних кодексів дозволяють відхилити його не розглядаючи, а у другому — задовольнити ледь обґрунтувавши. Так суддя може вирішити проблему свого навантаження, впевнений В.Гвоздій. Він також вважає, що адвокати не можуть працювати у процесі, де порушують їхні права.

Натомість, як відзначив суддя у відставці Сергій Штогун, законник може зняти із себе обов’язок розглядати справу тільки через те, що на минулому тижні грав у футбол з прокурором на якомусь публічному турнірі. С.Штогун запевняє, що за 20 років роботи у мантії цим правом жодного разу не скористався.

Судді, дозволяючи собі зловживання етичного характеру, безумовно, переходять межу, найчастіше — безкарно. Адже інколи не надто ввічливо розмовляють зі сторонами, знаючи, що штраф, передбачений для адвокатів, їм не загрожує. А от коли підтвердженням стає непристойний жест, тоді вже й порушується питання профнепридатності. До того ж такі рухи також можна розцінити як зловживання, адже сторони не можуть відповісти, зазначив професор Анатолій Коструба.

Але одна справа — коли суддя після очевидного порушення подає у відставку, а інша — коли процес завершується в Європейському суді з прав людини, де констатують, що законники відійшли від мети, користуючись особливим статусом. Підтвердженням цьому є рішення «Луценко проти України» та «Гусинський проти Росії».

Хоча факти зловживань з боку суддів доводять украй рідко, за словами адвокатів, вони стикаються із цим явищем чи не щодня. Наприклад, їм призначають засідання на 2—3 хв. Це можна сміливо розцінити як тиск на учасника. Або коли на годиннику перша ночі, а адвокатові телефонує помічник, аби повідомити про засідання, яке відбудеться цього ж дня... в іншому місті. І це тоді, коли неявка адвоката також може розцінюватися як зловживання.

Коли адвокати намагаються оскаржити подібні дії суддів до ВРП, то спершу просто чекають реакції, потім чекають з нетерпінням, згодом довго очікують, а в результаті їх звинувачують у тиску на суддю, діяльності якого вони перешкоджають у такий спосіб.

Разом з тим, коли у Сполучених Штатах адвокат припускається помилки, суддя має повне право заборонити йому переступати поріг цієї установи і ніхто не скаже, що він погарячкував з покаранням.

Голова Ради суддів Олег Ткачук не став на захист колег. Він зазначив: якби етичні вимоги до учасників процесу були вищими, то й зловживань було б менше. Тому ради адвокатів та прокурорів затвердили 10 принципів, які, можливо, дещо розвіють хмари над відносинами учасників процесу. Оскільки обвинувачі, про яких говорили небагато, також полюбляють зловживати своїми правами: буває, майже рік не приходять на засідання.

Утім, і без них у системі постійно хтось хибить і цим «хтось», як виявилося, може бути навіть ЄСПЛ.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Наталія ЦЕЛОВАЛЬНІЧЕНКО,
адвокат:

—Я досі не отримала рішення Євросуду, за яким мене позбавили права представляти громадян у Страсбурзі. Сталося це після того, як Суд виніс рішення у справі «Ісаєва проти України», де до мене як представника не було жодних претензій. Після цього вийшов прес-реліз, в якому вказувалося, що, за рішенням Суду, мені назавжди заборонили представляти у ньому громадян.

На запит до Мін’юсту щодо тексту рішення я отримала таку відповідь: не надходив, але довіряємо Суду, тому публікуємо цю інформацію. Тобто, хоча все відбулося за зачиненими дверима, інформацію винесли на міжнародний загал. На мою думку, тут має місце політична корупція або зловживання повноваженнями з боку окремих осіб. Адже справи, які я вела у Страсбурзі, стосувалися тих, хто постраждав від воєнних дій на сході нашої країни.