Как эффективно защитить свои права от Интернет-нарушителей
Специфика Интернета заключается в том, что информация в нем может быстро распространяться, изменяться и удаляться. Поэтому возникают вопросы: что делать, если в сети распространили недостоверную информацию о вас, присвоили произведение, продали некачественный товар? Как доказать факт размещения контента и установить владельца ресурса?
Формуємо докази
При виникненні он-лайн-інцидентів, по-перше, необхідно здійснити фіксацію змісту веб-сторінки, що порушує ваші права. При первісному розміщенні контенту на власному веб-сайті бажано здійснити фіксацію змісту останнього. У майбутньому в разі виникнення спірної ситуації це може стати доказом вашого авторства. І, по-друге, слід установити особу порушника (власника веб-сайту) для пред’явлення претензії чи позову. Тобто постає питання збору належних, допустимих та достатніх доказів для ефективного захисту порушених прав.
Власником веб-сайту може бути володілець облікового запису, який встановлює порядок і умови використання веб-сайту, а за відсутності доказів іншого — реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Згідно із ч.11 ст.521 закону «Про авторське право і суміжні права» власники веб-сайтів зобов’язані розміщувати на них та/або в службі WHOIS («Хто є хто») достовірну інформацію про себе (що мають статус суб’єкта господарювання) або контактну інформацію, у тім числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можно оперативно зв’язатися (що мають статус фізичної особи, яка не є суб’єктом господарювання).
Проте на «прозорих» веб-сайтах, як правило, розміщують повні відомості про їх власників. Натомість веб-сайти, на яких розміщують «спірну інформацію», як правило, взагалі не містять цих даних. Крім того, з метою ускладнення процедури встановлення особи порушника реєстрація доменних імен та замовлення послуг хостингу здійснюється, як правило, за кордоном.
Прикладом установлення в досудовому порядку власника веб-сайту, пред’явлення йому позову та доведення факту розміщення спірної інформації в мережі є рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 13.02.2019 у справі №275/944/18. Ним визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, інформацію, поширену в Інтернеті на веб-сайті «Новости без границ», та зобов’язано спростувати недостовірну інформацію в спосіб, ідентичний способу її поширення, шляхом розміщення на тому ж сайті під заголовком «Спростування» тим же шрифтом на тому ж місці шпальти, де міститься стаття, вступної та резолютивної частин цього судового рішення.
Суд установив, що власником веб-сайту є реєстрант доменного імені kordon.org.ua. Також суд переконався в наявності такого веб-сайту та зазначеної статті стосовно позивача, переглянувши цей доказ відповідно до вимог ст.100 Цивільного процесуального кодексу.
Витребування відомостей
А як бути, якщо в досудовому порядку неможливо встановити власника веб-сайту? Така ситуація може мати місце, зокрема, внаслідок нерозкриття відповідних даних реєстратором доменного імені та/або хостинг-провайдером з посиланням на норми законодавства про захист персональних даних або комерційну таємницю. У цьому разі відповідні дані можуть бути витребувані в судовому порядку.
Так, ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 21.09.2018 у справі №465/5352/18 задоволено клопотання позивача про витребування від реєстратора відомостей про реєстранта доменного імені та від хостинг-провайдера веб-сайту — даних про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з Інтернету, оскільки зазначена інформація необхідна для залучення співвідповідача та у зв’язку з неможливістю одержання такої інформації в досудовому порядку.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 26.02.2019 у справі №522/17791/16-ц задоволено клопотання позивача про витребування в реєстратора даних про реєстранта доменного імені та даних про володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту, оскільки суд уважає, що відомості, які представник позивача просить витребувати, стосуються предмета спору та є такими, що необхідні суду для з’ясування всіх обставин справи.
Новий старий ресурс
Мають місце ситуації, коли розкручений веб-сайт перестає адресуватися відповідним доменним іменем і починає працювати веб-сайт з іншим доменним іменем та налаштованим редиректом (автоматичною переадресацією (переходом) зі старого веб-сайту на новий), але з тим самим контентом (наповненням). Якщо спірна інформація попередньо була розміщена на ресурсі, з якого в подальшому налаштовано редирект, важливо встановити власників обох веб-сайтів — з якого налаштовано редирект та на який здійснюється перехід (переадресація).
Прикладом установлення власника веб-сайту з налаштованим редиректом є ухвала Октябрського районного суду м.Полтави від 11.03.2019 у справі №554/7724/18. Нею задоволено клопотання про витребування даних про реєстранта в реєстратора доменного імені. Представник позивача зазначала, що згідно з довідкою Центру компетенції УЦПНА власником веб-сайту poltava.to, що адресується доменним іменем poltava.to, може вважатися реєстрант доменного імені poltava.pl.ua. Адже тільки з його відома могло бути здійснене налаштування редиректу з доменного імені poltava.pl.ua на poltava.to. Проте відомості про реєстранта доменного імені poltava.pl.ua приховані, у зв’язку з чим можуть бути витребувані в реєстратора цього доменного імені відповідно до законодавства. На адвокатський запит надійшла відповідь, що товариство не має законних підстав для розкриття персональних даних, тому представник позивача попросив суд їх витребувати.
Фіксація факту розміщення контенту
Прикладом задоволення позову про визнання недостовірною інформації, коли відповідачем визнано факт розміщення такої інформації на власному ресурсі та встановлено особу власника такого ресурсу, є рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 15.02.2019 у справі №722/868/18.
Проте можлива ситуація, коли відповідач заперечуватиме факт розміщення ним спірного контенту, тим паче в разі його видалення на момент вирішення спору. У цьому випадку важливим моментом є фіксація факту розміщення такого контенту в мережі.
Прикладом такої ситуації із задоволенням позову про захист честі, гідності та ділової репутації, коли відповідачем заперечувався факт розміщення ним спірного контенту на веб-сайті відео-хостингу YouTube та в соціальних мережах є рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30.08.2018 у справі №234/15675/17, залишене без змін постановою Донецького апеляційного суду від 28.01.2019. Цим рішенням стягнуто моральну шкоду в розмірі 20000 грн., витрати за експертні висновки щодо фіксації контенту — 7160 грн., витрати на професійну правничу допомогу — 20700 грн.
Визнання недостовірності
Згідно з абз.3 ч.4 ст.277 Цивільного кодексу, «якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування».
Так, рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 11.02.2019 у справі №523/10766/18 задоволено заяву позивача про встановлення факту недостовірності інформації, розміщеної на веб-сайті. На думку суду, з урахуванням роз’яснення, що міститься в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 №1, це єдиний законний спосіб відновити порушені права.
Проте існує й практика, коли суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування. Зокрема, через те, що заявник не реалізував права на отримання інформації щодо встановлення належного відповідача в судовому порядку (ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7.02.2019 у справі №369/1469/19). Або ж така відмова обґрунтовується необхідністю надання довідки консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з відомостями про власника веб-сайту (або неможливість його встановлення) чи заяви, чому отримання цієї довідки не є можливим (ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 10.10.2018 у справі №522/17690/18).
Як установити власника YouTube-каналу?
Більшість медіа-ресурсів і публічних діячів мають власні YouTube-канали, оскільки це зручний механізм поширення інформації. Однак у разі розміщення спірного контенту на такому каналі виникає потреба в установленні власника останнього.
Слід ураховувати, що YouTube фактично є платформою, яка має багато користувачів. Вони мають технічну можливість створювати власні канали відеоконтенту, а фактичні дані осіб, які створили такі канали, відомі лише власнику YouTube (реєстрант доменного імені youtube.com — Google LLC, якщо іншого не визначено умовами договору між останнім та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису чи якщо такий договір відсутній).
Так, при виникненні спорів відповідач може наголошувати, що він не є власником відповідного YouTube-каналу, а створити останній міг будь-хто із зазначенням його даних. Утім, доказом належності власнику ресурсу певного YouTube-каналу є розміщення на такому ресурсі гіперпосилання для переходу на YouTube-канал з ідентифікаторами власника цього ресурсу, оскільки таке налаштування може зробити лише останній.
Так, рішенням Господарського суду м.Києва від 11.12.2018 у справі №910/6647/18 визнано недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право, інформацію, поширену відповідачем на веб-сайті «Актуальна правда» та на власному YouTube-каналі, зобов’язано спростувати поширену ним недостовірну інформацію та видалити її з веб-сайту «Актуальна правда» та Youtube. З відповідача стягнуто 125000 грн. збитків, 7161 грн. судового збору та 98340 грн. інших судових витрат.
Отже, наведена судова практика свідчить про важливість формування доказів, які є запорукою непорушності ваших прав та їх ефективного захисту.
Сьогодні чимало правопорушень перемістилось у віртуальну сферу, але збитки від них цілком матеріальні.
Материалы по теме
Детей в ЕС попробуют «отлепить» от гаджетов
28.09.2023
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!