Нелегализированные документы

Cпор о признании неправомерными действий нотариуса относительно открытия наследственного дела и выдачи свидетельства о наследстве подлежит рассмотрению в порядке общего производства. Такое заключение сделал ВС в постановлении №752/398/18-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

27 лютого 2019 року                      м.Київ                           №752/398/18-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ВИСОЦЬКОЇ В.С.,
суддів: ЛЕСЬКО А.О., МАРТЄВА С.Ю., СІМОНЕНКО В.М. (суддя-доповідач) та ФАЛОВСЬКОЇ І.М. —

розглянув у спрощеному провадженні касаційну скаргу Особи 2 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 19.06.2018 та постанову Апеляційного суду м.Києва від 24.09.2018.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року Особа 2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними та такими, що здійснені з порушенням вимог законодавства, дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу щодо відкриття спадкової справи №2/2015 та внесення відповідних відомостей до Спадкового реєстру.

Позов мотивовано тим, що нотаріус, будучи поінформованою про смерть спадкодавця на території іноземної держави, на порушення положень стст.98, 100 закону «Про нотаріат», ст.13 закону «Про міжнародне приватне право» відкрила спадкову справу не на підставі легальних документів міжнародного зразка, виданих уповноваженим органом іноземної держави.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Голосіївського райсуду від 19.06.2018 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приватний нотаріус вчинив дії щодо відкриття спадкової справи щодо майна померлого Особи 8 відповідно до вимог закону «Про нотаріат» та чинного законодавства і підстав для визнання їх незаконними немає.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою АСК від 24.09.2018 апеляційну скаргу представника Особи 2 — Особи 7 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського райсуду від 19.06.2018 — без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим обставинам справи та ухвалено з додержанням вимог чинного законодавства, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, всі доводи були предметом розгляду суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18.10.2018 Особа 2 подала до ВС касаційну скаргу на рішення Голосіївського райсуду від 19.06.2018 та постанову АСК від 24.09.2018. <…>

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що на порушення положень ст.274 ЦПК суд розглянув справу в порядку письмового провадження, незважаючи на те що справа стосується правовідносин щодо спадкування.

Відзив відповідачів на касаційну скаргу

16.11.2018 до ВС надійшов відзив адвоката приватного нотаріуса на касаційну скаргу Особи 2, в якій було прохання відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскільки вона є необґрунтованою, а судові рішення ухвалені відповідно до вимог чинного законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що Інформація 1 в м.Цюрих (Швейцарія) помер Особа 8. Після його смерті відкрилася спадщина. Спадкоємцями першої черги після смерті Особи 8 є його дружина — Особа 2, діти: Особа 4 — син, Особа 5 — донька — та мати — Особа 6.

25.08.2015 приватний нотаріус за заявою Особи 6 відкрив спадкову справу №2/2015 щодо майна померлого Особи 8 та вніс відповідні відомості до Спадкового реєстру. На підтвердження смерті Особи 8 заявниця надала доказ реєстрації випадку смерті, виданий компетентним органом, який здійснює реєстрацію актів цивільного стану, та легалізований — апостиль №1022296/2015. Того ж дня другий секретар з консульських питань Посольства України у Швейцарській Конфедерації засвідчив справжність перекладу цього документа з німецької мови на українську. Також заявниця надала свідоцтво про народження Особи 8, довідку про місце реєстрації померлого на день смерті, довідку про склад сім’ї та копію рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 7.09.2015.

6.02.2016 до вказаної спадкової справи було подано заяви про прийняття спадщини від Особи 2 — дружини померлого, та в інтересах Особи 5 — доньки померлого, від Особи 4 — сина померлого. До вказаної спадкової справи Особа 2 подавала заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та про право власності на частку в спільному майні в разі смерті одного з подружжя. Протягом 2016—2017 років усім спадкоємцям видавалися свідоцтва про право на спадщину за законом.

Мотивувальна частина <…>

Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права

Стаття 274 ЦПК встановлює порядок розгляду справ у спрощеному позовному провадженні.

Так, відповідно до норм ст.274 ЦПК у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч.4 цієї статті.

За положеннями п.2 ч.4 ст.274 ЦПК, в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

Визначення спадкування міститься у ст.1216 ЦК, відповідно до якої спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців). Спадкування є видом універсального правонаступництва, яке характеризується тим, що цивільні права та обов’язки переходять від спадкодавця до спадкоємців як єдине ціле в повному обсязі, одноразовим актом, в один і той самий момент смерті спадкодавця (чч.1 та 2 ст.1220 ЦК).

Отже, правовідносини щодо спадщини виникають у момент смерті спадкодавця і припиняються лише після отримання спадкоємцями усіх правових документів на спадщину. Нотаріус у цих правовідносинах викунує регуляторну та реєстраційну функцію, що, однак, не змінює суті правовідносин як правовідносин щодо спадщини. Будь-який спір, що виникає з приводу спадкового майна, прав на спадкування, процедур спадкування тощо, є спором щодо спадкування.

Відповідно до положень чч.1 та 3 ст.368 ЦПК справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст.369 цього кодексу.

За положеннями ч.1 ст.369 ЦПК, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову, меншою за 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Виходячи з наведеного, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи, крім справ з ціною позову, меншою за 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які розглядаються без повідомлення учасників справи та тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, а підлягають розгляду у порядку загального позовного провадження.

Оскільки справа про визнання неправомірними дій нотаріуса щодо відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про спадщину є справою щодо спадщини, то вона підлягає розгляду в порядку загального провадження.

Разом тим ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ АСК від 24.09.2018 справа призначена до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що є порушенням положень стст.274, 368, 369 ЦПК.

Пунктами 1, 5 та 7 ч.1 ст.411 ЦПК визначено, що судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув в порядку спрощеного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

У ч.4 ст.411 ЦПК передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на наведене колегія суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі ВС дійшла висновку, що касаційну скаргу Особи 2 необхідно задовольнити частково, постанову АСК скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Щодо судових витрат

У ч.13 ст.141 ЦПК передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судове рішення скасовується з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись стст.400, 409—415 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 2 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду м.Києва від 24.09.2018 скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова оскарженню не підлягає.