План BEPS: видеть вас насквозь!

Налоговое законодательство Украины вскоре претерпит неотвратимые изменения

Специалисты посоветовали, к чему готовиться бизнесу ввиду пошагового воплощения в жизнь плана BEPS и ратификации конвенции MLI. В частности, подчеркнули, что эпоха оффшоров подходит к концу.

Зруйновані схеми

Адвокати, які спеціалізуються на податкових спорах, представники державних органів та бізнесу зібралися разом, аби обговорити масштаби впровадження заходів анти-BEPS. Як визначились експерти, податкова система, сформована ще в 1930-ті роки, нині активно трансформується. Фахівці осмислювали масштаб впливу плану BEPS на податкову систему та бізнес, збираючи осколки звичних схем під час ІІІ міжнародної конференції «Анти-BEPS та захист прав платників податків». Організаторами заходу виступили платформа Taxlink, IFA Україна та КНУ ім. Т.Шевченка.

Так, заступник міністра фінансів Сергій Верланов переконував: система розмивання податкової бази, побудована на використанні офшорів, руйнується. А у світі вживають нових заходів з метою встановлення єдиної системи оподаткування. Проте, почавши з імплементації плану BEPS, Україна, за його словами, зіткнулася з неможливістю виконання взятих на себе зобов’язань у мінімальному пакеті. Тому народні депутати були змушені погодити ратифікацію конвенції MLI.

Попри те що проект стосовно втілення в життя положень плану BEPS підготовлено ще минулого року, існував великий ризик, що достатньої кількості голосів він так і не отримає. З огляду на це Міністерство фінансів разом з провідними експертами істотно доопрацювало документ. Після визначення суб’єкта законодавчої ініціативи його подадуть на розгляд парламенту.

Неабияку увагу чиновник приділив і питанням щодо оподаткування електронної економіки. За його словами, Організація економічного співробітництва та розвитку виробляє новий підхід до оподаткування. Україна бере участь у цьому процесі як член робочої групи. Проте до оприлюднення позиції ОЕСР сама не прийматиме жодних рішень у цій сфері.

Проблеми імплементації

Виявляється, проблеми з адекватним упровадженням плану BEPS існують не тільки в Україні. Зокрема, на конференції було представлено доповідь щодо проблем, які виникають у країнах Європейського Союзу. Нині ведуться активні дебати щодо першочергових заходів. Більшість проблем мають ті держави, у котрих існує більш суворий нагляд за дотриманням податкового законодавства, ніж передбачено планом BEPS.

Багато з наведених проблем постійно розв’язують на рівні ОЕСР, тож упровадження правил BEPS в Україні відбувається трохи простіше, зважаючи на постійну підтримку європейських партнерів, доповнив доповідача С.Верланов. Зокрема, готуючи законопроект щодо імплементації міжнародних стандартів, інколи доводилося заглиблюватися в норми римського права та вдаватися до наукових дискусій. Найбільше обговорювали питання щодо адміністрування ПДВ та правила стосовно контрольованих іноземних компаній.

Попри наявні складнощі, на правила BEPS покладають великі сподівання. Так, почесний президент ЮК Jurimex, експерт Taxlink Данило Гетманцев зазначив, що саме анти-BEPS матиме неабиякий вплив на вітчизняне податкове законодавство. «План BEPS спрямований на рівні умови оподаткування, що дозволить у тому числі захистити права платників податків», — зазначив експерт.

Необхідність захисту

На думку Д.Гетманцева, податкове законодавство України потребує реформ. Однак, окрім ситуативних проблем бізнесу, існує нагальна потреба в перегляді самих принципів адміністрування податків. Одним із таких питань є фінансова відповідальність за податкові правопорушення.

Податковий кодекс містить правила, що залишилися нам у спадок від держави, якої вже багато років не існує. Наприклад, це стосується подвійної відповідальності за податкове правопорушення у вигляді пені та штрафу. Так само, на думку Д.Гетманцева, потребує видозміни склад податкового правопорушення. Наразі він є усіченим, тобто не передбачає наявності вини та шкоди з боку платника податків.

Змін потребують і правила, котрими не передбачено відповідальності з боку державних органів перед платниками податку, що вже багато років активно функціонує в європейських країнах. ПК визначає, що протиправні діяння органів контролю є податковими правопорушеннями. «Утім, надалі це положення законодавцем не розкривається, а тому фактично і юридично відповідальність податкової та її посадовців — декларативна, а не реальна», — пояснив Д.Гетманцев.

Ще однією законодавчою прогалиною в цій площині експерт назвав невмотивованість рішень органу контролю про притягнення до відповідальності. Вони не містять описової та мотивувальної частин. Ідеться виключно про розмір нарахованих штрафів і дається посилання на норму кодексу. Тому в законопроекті, який розробила платформа TaxLink спільно з Мінфіном, також суттєво розширено вимоги до змісту податкового повідомлення-рішення.

Обов’язковою складовою такого документа має стати детальний виклад фактичних обставин справи, підтверджених належним чином, та обґрунтування органом контролю мотивів застосування санкцій до платника податків, наголосив доповідач.

Перспектива провалу

Однак, на думку радника міністра фінансів Олени Макєєвої, існує велика ймовірність, що, незважаючи на імплементацію плану BEPS, його дія стосуватиметься тільки середнього бізнесу. Натомість транснаціональні компанії просто матимуть дещо вищі витрати та продовжуватимуть ухилятися від сплати податків.

Зокрема, за оцінками ОЕСР, утрачені доходи від зниження корпоративного податку приголомшують. Аби збалансувати бюджет, країни вдаються до підвищення податкового навантаження на споживання й робочу силу. Тобто фіскальний тягар лягає на плечі звичайних громадян, у той час як транснаціональні корпорації продовжують багатіти. На думку доповідача, сьогодні потрібно не лише запроваджувати більш прозорі правила, а й починати шукати шляхи розв’язання проблем найближчого майбутнього.

До них експерти відносять постійне зниження ставки ПДВ. За підрахунками фахівців із податкового планування, намагаючись привабити інвесторів, деякі країни невдовзі опиняться перед проблемою нульової ставки.

Нині відбувається злам у розумінні принципів добросовісності та справедливості не тільки на рівні внутрішнього податкового законодавства, а й у загальноосвітньому масштабі. «Фактично план дій BEPS уводить додатковий принцип міжнародного оподаткування — економічної присутності», — зазначила О.Макєєва.

Аналогічної думки дотримується й віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів Наталія Блажівська. Зокрема, на її думку, приєднання нашої країни до світових стандартів є безперечним кроком уперед. Однак необхідно змінювати й принципи взаємин між платниками податків та державою. Зокрема, ставлячи собі за мету наповнення бюджету, держава повинна пам’ятати і про інтереси платників податків. «Створення прозорого, зрозумілого та якісного законодавства та його подальше закріплення сталою судовою практикою лежить в основі будь-якого економічного дива», — запевнила законниця.

Нові правила

Також багато говорили на конференції про зміни, до яких варто готуватися бізнесу. Зокрема, до запровадження правил щодо контрольованих іноземних компаній. Ці заходи вживаються для уникнення створення компаній-гаманців у низькоподаткових зонах.

Крім того, з огляду на валютну лібералізацію, певно, слід очікувати дієвих заходів щодо припинення відпливу капіталу за межі України. Тож цілком очікувано, що проект закону про КІК ухвалять без суттєвих змін. До них, наприклад, зможуть прирівнювати іноземне утворення без статусу юридичної особи (партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави).

Як зауважили промовці, нині в Україні існують представництва, котрі безперервно діють аж з 1998 року, при цьому ухиляючись від сплати податків. Однак цій практиці має бути покладено край, оскільки від якості податкового законодавства залежить не тільки економічне становище в державі, а й міцність національної валюти.

Як повідомили представники податкової, бізнесу варто готуватися до того, що принципи діяльності фіскальних органів залишаться незмінними. Тож важливо пам’ятати, що оподатковується не укладання договору, а сутність податкової операції. Тож за махлювання в податковій звітності продовжать карати. Особливо з огляду на розширення доступу фіскалів до міжнародних баз даних.