Конфликты во время гонок

Админюстиция не будет разбираться с подкупом избирателей и защитой чести кандидата

К избирательному процессу готовятся не только политические партии, но и суды административной юрисдикции. Именно от них не в последнюю очередь будет зависеть и возможность волеизъявления, и соблюдение избирательного законодательства участниками гонок.

Скарги на ЦВК

Як повідомили у прес-службі ВС, у Касаційному адміністративному суді відбувся семінар «Проблемні питання щодо розгляду адміністративних справ, пов’язаних з виборчим процесом чергових виборів Президента України».

Голова КАС Михайло Смокович нагадав, що 31.12.2018 стартувала кампанія виборів Президента. І запевнив, що адмінсуди готові до вирішення конфліктів, які відбуваються під час виборчого процесу, готові захистити виборчі права громадян України і учасників перегонів.

У свою чергу секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС Надія Данилевич констатувала, що вітчизняне виборче законодавство відповідає міжнародним стандартам. Це підтверджується серед іншого і висновками Венеціанської комісії, резолюцією Ради Європи, звітами міжнародних спостерігачів за виборами від ОБСЄ. Водночас практика свідчить про те, що є коло осіб, чиї права потрібно захищати.

Експерт Венеціанської комісії Сергій Кальченко висвітлив низку питань, які можуть стати предметом виборчих спорів, що розглядатимуть Шостий апеляційний адміністративний суд як суд першої інстанції та КАС як апеляційної.

Це переважно спори за позовами до Центральної виборчої комісії, зокрема щодо прийняття останньою рішень нормативного характеру і внесення змін до таких рішень під час виборчого процесу, а також між першим і другим туром виборів. На переконання доповідача, суд при розгляді таких спорів має перевірити, наскільки рішення ЦВК є обґрунтованими, чи дотримані принципи рівності та своєчасності.

Агітація і підкуп

Крім цього, поширеними є спори щодо передвиборчої агітації. Зокрема, ст.64 закону «Про вибори Президента України» заборонено поширювати завідомо неправдиві відомості про кандидата. Претенденти на пост глави держави мають право звернутися до ЗМІ, що оприлюднив інформацію, яку партія або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їхню відповідь не пізніш як через 3 дні від дня звернення з такою вимогою. У разі ж відмови або ухилення від цього суб’єкти виборчого процесу можуть звернутися до адмінсуду з позовом до цього ЗМІ про зобов’язання оприлюднити відповідь або спростування.

Водночас недостовірність поширеної інформації в порядку адміністративного судочинства не встановлюється. Тобто з позовами про захист честі, гідності та ділової репутації суб’єкти виборчого процесу мають звертатися до цивільних або господарських судів, нагадав С.Кальченко.

Він також звернув увагу, що, розглядаючи спори про підкуп виборців, адмінсуди мають визначати, чи належить справа до їхньої компетенції. Адже тепер це вважається злочином (ст.160 Кримінального кодексу), якщо без законних на те підстав виборцю надають кошти чи нематеріальні активи, вартість яких перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати (а це понад 125 грн. або, наприклад, 4 кг гречки).

Зацікавленість для всіх

Експерт ВК Юрій Ключковський наголосив на важливості ефективної системи оскарження виборчих правопорушень — правового порядку ведення виборів (п.1 ст.273 Кодексу адміністративного судочинства). «Сам сенс інституту оскарження був би втрачений, якби кандидат, партія — суб’єкт виборчого процесу, офіційний спостерігач мали право оскаржувати тільки ті правопорушення, які стосуються їх особисто. Зокрема, був би втрачений будь-який сенс спостереження за виборами. А це важливий інститут, який захищений міжнародними стандартами, міжнародними договорами і вимогами до держави», — наголосив експерт.

Саме тому для основних конкурентних суб’єктів передбачена можливість оскарження будь-якого правопорушення під час виборів, наприклад, якщо виборець кидає в урну пачку бюлетенів.

Завдання розгляду виборчого спору полягає не лише у встановленні факту порушення, але й у максимальному усуненні його наслідків, тобто порушник не має отримати користі від вчиненого, зауважив Ю.Ключковський.

Учасники семінару також обговорювали низку нагальних питань, зокрема те, чи доцільно відносити виборчі спори до малозначних. Адже тоді змінюються вимоги до представництва інтересів позивачів у судах, оскільки у справах, які не належать до малозначних, представниками мають виступати адвокати.

Дискусійним залишається й питання щодо встановлення результатів виборів: стосується це переможців першого туру виборів чи лише остаточного визначення переможця у другому. Це важливо для визначення підсудності справ, оскільки скарги щодо встановлення результатів виборів як до суду першої інстанції оскаржуватимуться до КАС, а в апеляційному порядку — до Великої палати Верховного Суду.