Doing Business

Эффективная защита предпринимательства требует знания закона и креативных решений

Государство готово защищать бизнес, однако и сами предприниматели не должны отвергать предложенные механизмы. Им необходимо выстраивать систему безопасности и проводить регулярный аудит своей деятельности. Ведь нарушение прав всегда легче предупредить, чем искать возможности их возобновить.

Захист від міністерства

Позиції України у світових рейтингах легкості ведення бізнесу залишаються низькими. Іноземці не поспішають укладати кошти в нашу економіку, оскільки побоюються утисків, у протистоянні яким їм не допоможуть ні правоохоронні органи, ні судова система. А відчайдухи, які все ж наважуються зайти на українські ринки, змушені миритися з тим, що їхні кривдники не нестимуть жодної юридичної відповідальності. Про те, як сучасному підприємництву вижити та розвиватися за таких умов, фахівці поговорили під час дискусії Practical Aspects of Business Defence, організованої юридичною фірмою GoLaw та Європейською бізнес-асоціацією.

Відкрила зустріч заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова. Вона нагадала, що відомство переймається інтересами підприємців і розробляє механізми для їх захисту. Одним з таких механізмів є звернення до комісії Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Практика застосування цього механізму, на переконання чиновниці, ілюструє кілька аспектів.

По-перше, ситуація з рейдерством є не настільки критичною, як про це говорять у засобах масової інформації. Лише 3—5% заяв стосуються протиправних посягань на бізнесову власність чи корпоративні права. В інших заявах можна простежити недбалість самих бізнесменів, які своєчасно не сплатили борги й вважають рейдерством дії виконавчої служби або неправильно оформили установчі документи, що призвело до негараздів. Тож перед зверненням до комісії необхідно ретельно дослідити проблему.

По-друге, як би посадовці не намагалися, але вони не можуть забезпечити потрібну оперативність реагування комісії. Як правило, на розгляд заяви витрачається кілька днів. За цей час, якщо мова йде, скажімо, про аграріїв, захопники можуть зібрати врожай та поцупити трактори. Не сприяє оперативності й посилання заявника на порушення його прав на підставі підроблених документів. Оскільки відомство не наділене повноваженнями встановлювати дійсність останніх, доведеться очікувати рішення суду. Під час опрацювання заяви в Мін’юсті покладаються на правоохоронні органи, які теоретично мають забезпечувати статус-кво всіх учасників спору.

Однак О.Сукманова закликала підприємців також докладати зусиль для власного захисту. Наприклад, користуватися системою СМС-маякування, завдяки якій можна отримувати миттєві повідомлення про статус будь-яких об’єктів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо на телефон надійде повідомлення про певні дії з майном, бізнесмен принаймні зможе накласти заборону на їх учинення. Чиновниця переконана, що в більшості випадків «порятунок потопаючих є справою рук самих потопаючих».

Правова позиція

Позитивно роботу комісії оцінив керуючий партнер ЮФ GoLaw, заступник голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Валентин Гвоздій. Він підкреслив: щоб звернення до цього органу принесло результат, підприємцям варто залучати професійних адвокатів.

До основних же загроз, які чатують на бізнес в Україні, В.Гвоздій відніс такі.

По-перше, підробка документів. Ця проблема стає актуальною, коли йдеться про вчинення реєстраційних дій з майном закордонних компаній. У таких випадках шахраї надають підроблені установчі документи іноземного походження, а реєстратори не мають уявлення, як такі папери повинні виглядати. В Україні є банки, які, аби убезпечити своїх клієнтів, проводять тренінги для співробітників, де роз’яснюють, як повинні виглядати та яку інформацію містити іноземні документи, з якими мають справу фінансові установи. В.Гвоздій зауважив, що такі ж тренінги було б непогано запровадити і для реєстраторів та нотаріусів.

По-друге, джерелом небезпеки можуть бути й правоохоронні органи. Українським правникам відомі численні випадки безпідставного відкриття кримінальних проваджень або порушення прав суб’єктів господарювання під час вчинення слідчих дій. Останню проблему законодавець спробував розв’язати ще минулого року, прийнявши закон №2213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», яким, зокрема, регламентував процедуру обшуку. Із набранням цим актом чинності скарг від підприємців значно поменшало. Нині на розгляді парламенту перебуває законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (№8490), який передбачає відповідальність правоохоронців за порушення під час провадження своєї діяльності. В.Гвоздій сподівається, що цей документ надасть додаткові гарантії підприємцям, втягнутим в орбіту кримінального провадження.

Також адвокат порадив зважити на можливість звернення до Ради бізнес-омбудсмена, яка опікується проблемами підприємництва. А також не відкидати варіанта вирішення спору в судовому порядку. На думку правника, сьогодні Верховний Суд формує практику, яка допоможе повною мірою відстоювати інтереси суб’єктів господарювання.

Система безпеки

Втім, звертаючись до суду, варто враховувати низку нюансів. Оскільки нове процесуальне законодавство вимагає від суду не пошуку істини, а арбітражу, на думку судді Касаційного цивільного суду у складі ВС Ганни Вронської, формувати належну правову позицію адвокатам варто ще в суді першої інстанції. Якщо правники нехтуватимуть цим обов’язком і розраховуватимуть на те, що зможуть надолужити згаяне в апеляційній та касаційній інстанціях, ВС при всьому бажанні не зможе виступити на захист підприємця. Г.Вронська закликала адвокатів конкретизувати в позові певні питання. Яке право порушене? Яким чином? Як суд має його захистити?

Аби не доводити справу до суду, фахівці порадили бізнесменам розбудовувати систему безпеки. Особливо актуальною вона є, коли бізнес має складну структуру, великий оборот активів, багато менеджерів, у яких є доступ до інформаційних ресурсів. Також у зону ризику потрапляє бізнес, пов’язаний із купівлею-продажем нерухомості, адже походження останньої не завжди вдається перевірити. А сумнівні оборудки завжди будуть козирем у рукаві конкурента. Система захисту повинна:

• охоплювати кілька напрямів, зокрема комплаєнс, безпеку, контроль;

• будуватися виключно на законних засадах;

• мати чітке нормативне регулювання.

Також експерти наголосили на необхідності постійно проводити інформаційно-аналітичну роботу та не забувати про аудит, незважаючи на вартість і тривалість. При цьому аудиторів краще залучати ззовні.

Загалом учасники зійшлися на думці: якщо використовувати всі механізми, передбачені законодавством, а також залучати професійних адвокатів, то захист інтересів бізнесу не буде примарним. Втім, проблеми краще попереджати, ніж вирішувати.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Ганна ВРОНСЬКА,
суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду:

— Які інноваційні підходи ВС до вирішення корпоративних спорів ви могли б назвати?

— Варто говорити не про новації, а про належний захист акціонерів або учасників. Так, у постанові від 27.02.2018 №918/92/17 ВС з посиланням на верховенство права став на захист акціонера, значна частка якого була розмита до невеликого відсотка. Суд керувався тим, що, хоча збори були проведені бездоганно, з точки зору захисту права власності, акціонер постраждав. Тож, враховуючи положення національного законодавства та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ВС визнав збори недійсними. Ця позиція кореспондується з позиціями, викладеними, наприклад, у постановах від 17.01.2018 №910/11316/17, від 31.01.2018 № 910/8399/17 тощо.

У постанові від 23.05.2017 №908/1027/17 Суд зазначив, що дивіденди повинні виплачуватись у будь-якому випадку. Якщо учасник вийшов з товариства, а на момент, коли він був учасником, дивіденди нараховувалися, він має на них право.

У постанові від 14.02.2018 №910/783/17 ідеться про те, що учасник, частка якого становить незначний відсоток, має право вимагати аудит, попри думку виконавчого органу щодо його доцільності.

В постанові від 3.07.2018 №926/2301/17 ВС установив, що учасник, який має незначну частку, вправі вимагати проведення чергових зборів. До ВС надійшла справа, в якій наглядова рада визнала недоцільним проведення загальних зборів. Однак Суд зауважив, що така позиція є порушенням корпоративних прав учасника, оскільки саме на загальних зборах вирішуються принципові питання діяльності товариства.

Таких рішень багато. Потрібно стежити за практикою.

Не завжди ВС робить революційні кроки. У більшості випадків ми підтримуємо практику, закріплену в постановах пленумів Вищого господарського суду, Верховного Суду України. Проте є такі ситуації, коли ми намагаємося змінити тенденцію і надати учасникам спорів більший захист.