Философия процесса

При злоупотреблении правами будут штрафовать осторожно, но с первого дня

Кассационный гражданский суд уже начал рассматривать дела. Чтобы «разгрести завалы», там планируют проводить заседания дважды в неделю. Кроме того, работают над анализом правовых позиций Верховного Суда Украины.

Почули кожного

У КЦС відбулася перша робоча нарада керівництва з представниками апеляційних судів, у якій взяли участь судді першої інстанції, а також представники інших касаційних судів ВС. Захід присвятили обговоренню новел Цивільного процесуального кодексу, які «мають ефективно застосовуватися з першого дня набрання ними чинності».

Відзначалося, що саме апеляційна ланка є основою судової системи України, оскільки від її діяльності значною мірою залежить єдність практики та оперативне розв’язання поточних проблем, які виникають під час здійснення правосуддя. Тому судді ВС пообіцяли організовувати такі зустрічі й надалі. Наразі ж набралося чимало питань щодо застосування нового ЦПК, які апеляційні суди надіслали до касаційної інстанції. Остання їх проаналізувала.

Секретар Пленуму ВС, секретар першої судової палати КЦС Дмитро Луспеник зазначив, що подібна нарада проводилась улітку минулого року. Тоді обговорювався проект кодексу, підготовлений до другого читання. І в апеляційних судах була створена ініціативна група, яка аналізувала новели, оскільки було розуміння, що після набуття змінами чинності їх треба буде застосовувати, а не тільки починати вивчати.

Після початку роботи нового ВС він одразу почав контактувати із судами нижчих інстанцій. До КЦС надійшло багато листів як від апеляційних, так і від місцевих судів. Д.Луспеник пояснив: у Суді не приймають запитів щодо надання правової інформації від першої інстанції, оскільки ці питання передусім має вирішувати апеляційна ланка. І тільки якщо там не розв’язується проблема, за неї береться касаційний суд. Водночас тепер Пленум ВС може «давати роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства», що передбачено змінами до закону «Про судоустрій і статус суддів».

Відзначалося, що в чинному кодексі закладена нова філософія цивільного процесу, спрямована на ефективність судочинства. Проте насамперед ефективність судочинства залежатиме не від норм, а від того, як їх будуть застосовувати.

 «Чи є якісь недоліки, прогалини й питання, які складно розуміються? Звичайно, є», — сказав Д.Луспеник. І пояснив, що цього й не може не бути, бо законодавець не спроможний врахувати «все розмаїття суспільних відносин і виписати їх у законі», тим більше в період кардинальних реформ. Очевидно, деякі положення потребуватимуть удосконалення.

До того ж до оновленого ЦПК вже внесено перші зміни законом від 7.12.2017 №2234-VIII (див. «ЗіБ» — Прим. ред.).

Тим часом до КЦС передано 27825 «старих» справ. Розглядати їх почали 16 січня, також засідання призначені на 18-те. У подальшому планується проводити засідання двічі на тиждень, поки не розглянуть цей «вал справ, який стався об’єктивно». Крім того, КЦС щотижня відбуває по 2—3 засідання, на яких обговорюються спірні питання. 

Однозначні позиції

Також приділяється увага правовим позиціям ліквідованого ВСУ. За новим ЦПК, для судів є обов’язковими лише позиції нового ВС. Однак у перехідних положеннях зазначається, що правові висновки попередників обов’язкові для касаційної інстанції. Якщо КЦС хоче від них відійти, то має направити справу до Великої палати.

Тому в КЦС розділили постанови ВСУ починаючи з 2010 року на категорії та почали їх вивчати. Зокрема, це стосується прилюдних торгів, кредитів та іпотеки, земельних, трудових, житлових спорів, права власності, спадкування та інших спорів, де до правових позицій виникають питання.

Приміром, уже розглядалися підходи до трудових спорів, почали вивчати справи щодо прилюдних торгів, бо там «найбільше змін правових позицій, ВСУ це робить кілька разів на рік». Тому КЦС має визначитися, на яку з них пристати.

До ВП ВС уже вирішили направити питання щодо сплати судового збору споживачами. Адже Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ відійшов від позиції ВСУ, але останній знову повторив свою думку. «Така війна між судами, звичайно, не прикрашає правосуддя», — зауважив Д.Луспеник.

Відповідальність учасників процесу

Передусім відзначалося, що на першому плані під час підготовки проекту ЦПК була уніфікація процесуальних інститутів, які є ідентичними для кодексів кожної юрисдикції. Разом з тим у всіх є своя специфіка.

Д.Луспеник звернув особливу увагу на положення ч.2 ст.2 «Завдання та основні засади цивільного судочинства». Вона визначає, що «суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі». Новела полягає в тому, що вперше сказано: завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони. У КЦС хочуть, щоб на цю норму було посилання в усіх рішеннях, де йтиметься про зловживання сторонами процесуальними правами.

Законодавець навів приблизний перелік, що визнається зловживанням процесуальними правами. І, найголовніше, вводяться санкції за відповідні порушення. Секретар пленуму КЦС зазначив, що під час обговорення проекту в робочих групах ідея штрафів для цивільного судочинства сприймалася важко. Утім, у кодексі вона реалізована, і судді повинні будуть з обережністю застосовувати відповідні норми.

Водночас наголошувалося: «Треба з першого дня показувати, що не варто вводити суд в оману, зловживати своїми правами». Бо якщо з першого дня не почати застосовувати норму, «то й далі так може тривати».

«Позитивний шок»

Також у листах порушувалися питання розширення дискреції суду при вчиненні певних процесуальних дій: від прийняття заяв до ухвалення рішення (щодо усунення недоліків, виконання рішення тощо). Деякі експерти критикують відповідні положення, але в КЦС уважають, що дискреція повинна бути. Бо суд вирішує юридичні спори, а залишити його без будь-якого люфту для прийняття рішень означає зведення ролі судді до формальних шаблонних дій.

Крім того, зверталась увага на розширення способів судового захисту, забезпечення змагальності та диспозитивності. Зокрема, кодекс передбачає «інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону».

Дуже важливою є трансформація розмежування юрисдикції від суб’єктного до предметного. Щоб не було «футболу між юрисдикціями», з’явилося поняття похідних позовних вимог.

Наголошувалося на зміні підходів до зібрання та розкриття доказів у процесі. Тепер вони подаються до початку розгляду справи по суті. Такий підхід узяли з англосаксонської системи права. Тому в нас відповідні норми мають застосовуватися з урахуванням національної специфіки. Проте в цілому такий підхід має допомогти розглядати справи в коротші строки. Саме для цього законодавець визначив 60 днів для підготовчого провадження, під час якого мають бути вирішені всі питання з доказами, і 30 днів — для розгляду справи.

Певних змін зазнало наказне провадження. А для господарського судочинства це взагалі новела. «Вони зараз у такому самому позитивному шоці від того, що деякі справи можна буде швидше розглянути, як і ми були у 2004 році», — сказав Д.Луспеник. І додав, що цивілісти теж спочатку дивилися на новелу з побоюванням, але за півроку-рік жодних питань щодо її застосування вже не виникало.

Виклик законодавця

У КЦС сподіваються, що судді впораються з труднощами перехідного періоду. «Це виклик, який нам дав законодавець, але він спрямований на ефективність і вдосконалення судочинства. Ми його приймемо з честю і, думаю, зможемо, як і раніше, якісно й ефективно відправляти правосуддя», — зазначив Д.Луспеник.

Керівництво КЦС також попросило представників апеляційної інстанції довести озвучені на засіданні позиції до колег та суддів місцевого рівня.

Утім, найкращим способом сприйняття новел буде практика самого КЦС. І головне, аби війна між спеціалізованими судами не стала надбанням і нового ВС.